[[f)ТЕМА 1.

Предмет, метод, періодизація історії держави і права України

1.1. Предмет історії держави і права України

Предметом науки історія держави та права України є пізнання процесів зародження й розвитку держави і права України, формування українських державницьких традицій, вивчення державно-правових категорій та інститутів, правового становища населення на різних етапах історичного розвитку, джерел права й правових систем у їхній історичній конкретності та хронологічній послідовності.

Історія держави і права України є наукою суспільно-політичною (вивчає такі суспільно-політичні явища, як держава і право), юридичною (досліджує правові аспекти суспільного життя), історичною (розглядає державно-правові явища в їхньому історичному розвиткові).

Історія держави і права України тісно пов'язана з дисциплінами: соціально-гуманітарними (історією України, історією суспільної думки, історією мистецтв), теорією держави і права, історією держави та права зарубіжних країн, а також із галузевими юридичними дисциплінами (адміністративним, кримінальним, цивільним, конституційним і земельним правом).

1.2. Завдання вивчення історії держави і права України, функції історії держави та права

Як і будь-яка наука, історія держави і права України має певні функції та завдання, що характеризують її теоретичне та практичне значення для розбудови правової демократичної держави. Це, зокрема, такі функції: пізнавальна (зводиться до пізнання та пояснення історії виникнення й розвитку держави і права України, адже незнання минулого не тільки шкодить пізнанню сучасного, але й ставить під загрозу будь-яку спробу належно діяти вже сьогодні), прогностична (полягає у визначенні стійких тенденцій і закономірностей розвитку державно-правових явищ), виховна (йдеться про роль цієї функції у формуванні національної свідомості, поваги до українського й інших народів, прищепленні почуттів патріотизму та відданості Батьківщині).

Одним з основних завдань історії держави і права України є вивчення різних підходів до історіографії.

1.3. Методи науки історії держави і права України

Історія держави і права України, як і будь-яка наука, послуго­вується багатим методологічним інструментарієм: історичним, порівняльним, системно-структурним, статистичним методами, а також розвитку, аналогії та екстраполяції.

Історичний метод вимагає розглядати державу та право, по-перше, з позиції їх виникнення, розвитку й змінюваності; по-друге, у зв'язку з іншими явищами та умовами певної епохи; по-третє, у зв'язку з конкретним досвідом історії, що дає змогу визначити не тільки безпосередні, але й віддалені наслідки дії, події чи процесу, що вивчається.

Порівняльний метод полягає у вивченні через зіставлення державно-правових явищ України й інших країн. При цьому виявляються їхні спільні риси, розбіжності й особливості розвитку. Можуть порівнюватися і якісь державно-правові інститути країни в процесі їхньої еволюції.

Системно-структурний метод ефективний при дослідженні самоуправних систем, які складаються з багатьох елементів, що перебувають у взаємодії. їх аналіз передбачає вивчення структури елементів, їхніх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, виявлення системоутворювальних елементів.

Статистичний метод використовується при дослідженні кількісних аспектів історичного процесу. Робота з числовими показниками дає можливість виявити тривалість, поширеність, темпи розвитку й інші боки процесу.

Метод розвитку орієнтує історико-правове пізнання на осягнення виникнення держави та права, їхнє сходження від елементарних форм організації до більш складних і розгалужених.

Метод аналогії передбачає побудову логічного умовиводу. Умовивід за аналогією - висновок про напрямок розвитку чи взаємодію двох або більшої кількості явищ на основі їхньої схожості з іншими явищами в подібних умовах. Аналогія застосовується при вивченні явища, відомості про яке неточні, неповні чи епізодичні. .

Екстраполяція передбачає поширення висновків, одержаних під час дослідження, однієї частини явища (процесу) на іншу його частину.