Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Нікопольське педагогічне училище
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Реферат
З технології (вступ до спеціальності)
Тема: Умови і чинники професійного виховання студентів
Студентки II курсу
Групи П1-10
І.С. Коваленко
Викладач: Шевякова Н.Л.
Нікополь
2012
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..……………4
Аналіз останніх досліджень і публікацій………………………………………5
Психологічна робота з професійного виховання студентів………………..…9
Висновки……………………………………………………………………………….12
Список використаної літератури………………………………………………….…..13
Актуальність теми.
Значення, особливості, етапи, можливості професійного виховання студентів не раз були предметом психологічних досліджень. Однак процент професійно немотивованих студентів у ВНЗ залишається великим, що заважає підготовці висококваліфікованих фахівців. У
меншій мірі були вивчені можливості професійного виховання майбутніх інженерів через гуманітарну складову технічної освіти, що і стало проблемою нашого дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
В. А. Кан-Калик виділив чотири рівні у процесі розвитку професійної спрямованості особистості. На першому рівні у студента існує ситуативний інтерес до конкретної професії, ще відсутня ініціатива в оволодінні професією. Потім з'являється фіксована установка на професію і більш стійкі інтереси, при цьому студента більш цікавлять практичні сторони навчального матеріалу. На третьому рівні студент має тверду установку на професію, стійкий інтерес, він захоплений усіма сторонами навчального матеріалу. І на четвертому рівні він повністю захоплений професією, вона невіддільна від особистості, з'явилася стійка професійна спрямованість [3].
Узагальнюючи результати багатьох досліджень щодо професійної спрямованості студентів, можна сказати, що репрезентативна вибірка студентів будь - якого ВНЗ покаже, як залежно від курсу навчання, особистісних характеристик, інших чинників студенти знаходяться на різних рівнях розвитку професійної спрямованості [3, 4, 6, 8].
Є. А. Климов виділяв ряд внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають професійний вибір людини, її спрямованість на ту чи іншу професію. Це інтереси, схильності, здібності людини, її особисті професійні і життєві плани, її домагання. Це також соціальні впливи: сімейні, шкільні, дружні, статево - рольові стереотипи. Важливими факторами професійного самовизначення є також здатність адекватно оцінювати свої якості, потрібні у професійному майбутньому, адекватно оцінювати ситуацію професійного розвитку, здатність виділяти головне для себе, формувати власну ієрархію професійних мотивів, факторів, з одного боку, а з іншого — максимальна інформованість про професію і якості особистості, які потрібні для успішного оволодіння нею [4].
Чинником неадекватного вибору професії студентом можуть бути як зовнішні фактори, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір за інтересом, так і внутрішні фактори, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних здібностей, з неадекватним уявленням про зміст професійної діяльності [1, 2].
Дослідження професійних інтересів студентів показують, що у 70% з них домінуючі інтереси лежать поза сферою обраної ними професії, яка освоюється. Хоча вибір ВНЗ вже здійснений, але професійний вибір часто ще хиткий чи зовсім не відбувся. Дослідження компромісного вибору професії показали, що він усвідомлюється студентом як тимчасовий, змушений. Студент, який здійснював
компромісний професійний вибір, є у майбутньому поганий працівник, жертвами якого стають він сам, результати його діяльності, оточення. Такі студенти потребують уваги психолога до себе, тому що самі не завжди спроможні усвідомити свої проблеми і їх наслідки. Наслідки найчастіше проглядаються у ставленні до себе і своєї роботи [8] Типові ознаки компромісного професійного вибору виділяє Столяренко Л. Д., приклади яких ми спостерігаємо у студентів.
1. У майбутній діяльності виділяються аспекти професії, яка подобалася, але від неї довелося відмовитися. "Там я все одно буду спілкуватися з людьми і вивчати їх психологію".
2. Людина знаходить у зовнішніх мотивах, пов'язаних з її працею, щось привабливе і цінне. "Зате я зможу заробити".
3. Компромісно обрана професія сприймається як тимчасова. "Почну працювати, а там буде видно".
4. Невдачі на роботі пояснюють зовнішніми чинниками. "Тут нічому не навчили, там не дають набратися досвіду..."
Тому можна зазначити, що професійного становлення особистості у ВНЗ не закінчено, воно не тільки продовжується, але й є необхідним етапом процесу професійного становлення особистості у житті. Тобто, професійне виховання у ВНЗ теж продовжується.
Лише студент, який ставиться до себе як до суб'єкта професійної діяльності, усвідомлює значимість своєї професії, засвоює систему мотивів, цінностей, норм і формує таким чином ставлення оточуючих до себе, розвивається як особистість, як майбутній професіонал. Допомогти студенту у розвитку професійної спрямованості можуть не тільки можливості професійно*орієнтованих дисциплін, випускових кафедр, але і можливості гуманітарних дисциплін.
Стосовно психологічних можливостей, особливістю сучасної вищої технічної освіти є помірна психологічна підготовка студентів, відсутність в деяких випадках практичних занять з психології і недостатня кількість психологів у технічних ВНЗ. Утворення психологічної служби ВНЗ назріло, але деякі елементи запланованої у майбутньому роботи вже сьогодні практикуються у нас.
Мета дослідження.
Метою нашого дослідження є вивчення можливостей професійного виховання студентів технічного ВНЗ через зміст психолого - педагогічних дисциплін. Тому об'єктом дослідження став досвід викладання цих дисциплін у ДонНАБА, предметом — аналіз змісту психолого*педагогічних дисциплін з погляду його професійної спрямованості.
Основний матеріал.
Психологічна робота з професійного виховання студентів проводиться і аудиторно, і позааудиторно, через зміст психологічних дисциплін, через різні форми позааудиторної роботи, через особистість викладача. Синельников В. М. виділяє такі форми навчально-виховної роботи, як читання курсу "Вступ до спеціальності", проведення бесід, диспутів, конференцій, присвячених сутності і значимості майбутньої професійної діяльності, організація зустрічей з фахівцями, перегляд кінофільмів, спектаклів, читання і обговорення художніх творів, діагностування професійно важливих якостей у студентів, проведення індивідуальних бесід про програми вдосконалення професійної придатності і підготовленості.
Однак професійне виховання у технічному ВНЗ, тобто виховання майбутнього інженера, має свою специфіку. Гуманітарні дисципліни там не належать до циклу професійно-орієнтованих, але мають багато можливостей для виховання інженера.
Наприклад, це професійне виховання студентів і магістрантів через зміст психологічних та педагогічних дисциплін: "Психологія", "Психологія управління персоналом", "Педагогіка і психологія вищої школи". Розгляду цього, лише одного, напрямку професійного виховання студентів можливостями гуманітарних дисциплін присвячено сьогоднішнє дослідження.
Аналіз програми курсу "Психологія" показує, що навіть при наявності тільки лекційних занять з психології вже у першій темі "Вступ до психології", яка розглядає базові поняття психології, є така можливість. У зміст першої теми нами було введено питання " Значення психології для сучасного технічного фахівця". Знайомство студентів із загальнокультурним, практичним, розвиваючим та теоретичним аспектами значення психології для молодого фахівця дозволило зняти постійне питання студентів — для чого потрібна психологія у технічному ВНЗ. Студенти одержують наочні приклади того, як сучасна психологія втручається до виробництва и допомагає вирішувати не тільки "свої" проблеми: поліпшення психологічного клімату, зміна ставлення до праці, зняття точок напруженості, зниження плинності кадрів тощо, але і виробничі проблеми, наприклад, проблему підвищення продуктивності праці. Обговорення цього питання активізує студентів, підвищує їх мотивацію.
Також професійну спрямованість мають такі питання першої теми: "Місце психології серед інших наук", "Класифікація галузей психології", у тому числі підпункти "Психологія праці", "Інженерна психологія", "Психологія управління." Зміст цих питань дозволяє розкрити тісний зв'язок психології з технічними науками, показати, що основні аспекти, які вивчають ці галузі психології, * це їх майбутня професійна діяльність * мотивація праці, особливості працездатності та її підвищення, вироблення навичок, праця в умовах перешкод тощо.
Друга тема курсу присвячена питанням чуттєвого пізнання: увазі, відчуттям, сприйняттю. І у ній є місце для професійно важливих моментів, яких торкаються при розповіді про роботу усіх властивостей уваги в умовах перешкод, в умовах її перевантаження, при розкритті питання про закономірності відчуттів, особливо їх сенсибілізації і адаптації, які в умовах різних виробництв здійснюються по-різному. Студенти пізнають, що таке адекватне сприйняття, як осмисленість сприйняття та апперцепція допомагають працювати в умовах сприйняття нових, невідомих об'єктів. Знайомство з випадками неадекватного сприйняття дозволяє студентам почувати себе більш упевнено при їх можливому виникненні в екстремальних умовах виробництва.
Простір для професійного виховання надає тема "Вищі психічні процеси", де розглядаються питання пам'яті, мислення, уяви, інтелекту. У ній, безумовно, акцент робиться на професійну пам'ять, її розвиток, на процеси розв'язання задач, дається поняття технічного мислення, творчого мислення, їх особливостей і розвитку в інженерів. Всі студенти усвідомлюють необхідність постійного розв'язання технічних задач для розвитку технічного інтелекту. Але необхідність розв'язання складних і проблемних задач, що вимагають розвитку творчого мислення, найбільший інтерес викликає у професійно мотивованих студентів.
Коли здійснюється перехід до вивчення тем, пов'язаних з особистістю, можливостей професійного виховання не менше. Розглядаючи усю структуру особистості, студенти ознайомлюються, якими є направленість, досвід, індивідуальні особливості психічних процесів технічних керівників. Будь-який керівник має вік, стать, темпераментальні та інші біологічно обумовлені особливості. Обговорення питань віку ефективного керівника, чоловічого та жіночого керівництва, і, звичайно, їх темпераментів, завжди викликає жвавий інтерес у студентів. Особливості характеру, його акцентуації мають не тільки керівники, але і працівники, тому студенти із зацікавленістю сприймають, як ураховувати особливості темпераменту і характеру у роботі з людьми. Окреме місце у курсі психології посідає питання, що присвячене здібностям людини. Серед всіх інших виділяємо технічні, організаційні, комунікативні здібності — ті, які допоможуть бути ефективним інженером.
Технічний керівник працює не тільки з технікою, але і з людьми. Тому всі теми, присвячені психологічним аспектам роботи з людьми, є професійно спрямованими. Це теми "Прикладні аспекти психології особистості", "Спілкування", "Стосунки у групі і колективі". Хоча курс "Психологія" згідно з держстандартною анотацією є загально-психологічним, але, як ми бачимо, є всі підстави використання його як курсу підтримки професійного виховання студентів.
Дисципліна "Педагогіка і психологія вищої школи" є професійно спрямованою для магістрантів ВНЗ. У ній закладені всі можливості для професійного виховання майбутніх викладачів. Адже викладання у технічному ВНЗ має свої особливості, і викладач технічного ВНЗ відрізняється від викладача гуманітарного ВНЗ. Специфіка підготовки майбутнього викладача технічного ВНЗ обов'язково підкреслюється у вступній темі, а потім наскрізно проходить через усі теми курсу: і дидактичні, і виховні, і психологічні.