Тема 18. Персонал підприємства. Чисельність та продуктивність праці.

1. Поняття, класифікація та структура персоналу

2. Визначення чисельності окремих категорій працівників

3. Показники стану і руху персоналу на підприємстві

4. Продуктивність праці, методи її розрахунку.

5. Мотивація праці персоналу

1. Поняття, класифікація та структура персоналу

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Усіх працівників підприємства підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості всі кадри підприємства поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал (НПП). До ПВП належать зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства (в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони). До НПП належать зайняті у невиробничій сфері ПІД підприємства (підрозділах з культурного, лікувально-профілактичного обслуговування працівників тощо).

Залежно від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на категорії: робітники, службовці, спеціалісти, керівники.

Робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні, які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції, і допоміжні, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Спеціалістами вважаються працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.

Керівники – це працівники зі складу службовців, які здійснюють загальне чи лінійне керівництво.

До службовців віднесені працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль. Як категорію виокремлюють технічних виконавців – працівників, які зайняті роботами з ремонту та збирання складного устаткування, робота з яким вимагає вищої чи середньо-технічної освіти (ремонт комп’ютерів, збирання ракет).

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Професія характеризує вид трудової діяльності, яка потребує спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

За рівнем кваліфікації робітники виконують різні за складністю роботи, мають неоднакову професійну підготовку і поділяються на чотири групи:

• висококваліфіковані — робітники, які виконують особливо складні та відповідальні роботи (наприклад, ремонт і наладка складного обладнання тощо) і мають великий практичний досвід;

• кваліфіковані — робітники, які виконують складні роботи (наприклад, метало - та деревообробні, ремонтні, будівельні тощо) і мають значний досвід роботи;

• малокваліфіковані — робітники, які виконують нескладні роботи (деякі складальні, технічний нагляд тощо) і мають певний досвід роботи;

• некваліфіковані — робітники, які виконують допоміжні та обслуговуючі, переважно фізичного характеру, роботи (вантажники, прибиральники, гардеробники) і не потребують спеціальної підготовки.

Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик) та вимірюється у вигляді тарифного розряду, який присвоюється робітникові в залежності від теоретичної та практичної підготовки. Загальна кількість розрядів на підприємстві має відображати диференціацію складності робіт, що виконуються.

Кваліфікація керівників, спеціалістів та службовців залежить від характеру і рівня спеціальної підготовки, а також від практичного досвіду роботи. Залежно від цього їх поділяють на такі групи:

• найвища кваліфікація (працівники, які мають вчену ступень і звання);

• вища кваліфікація (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

• середня кваліфікація (працівники з середньою, середньо-спеціальною освітою та певним практичним досвідом);

• спеціалісти-практики (без спеціальної освіти, але із значним досвідом роботи).

Названим категоріям працівників на підприємстві надається відповідна посада згідно зі штатним розписом.

Штатний розпис — це внутрішній нормативний документ підприєм­ства, в якому зазначається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.

Усі працівники, які своєю працею беруть участь у господарській діяльності підприємства на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, становлять його трудовий колектив.

Склад і кількісне співвідношення окремих категорій працівників характеризують структуру персоналу.