28 Сутність і функції Ціни, фактори що впливають.

Ціна — це грошове вираження вартості товару, або сума грошей, за яку покупець згоден купити товар, а виробник продати цей товар. В умовах ринкової економіки ціна є одним з найважливіших показників, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежать розмір прибутку підприємства, конкурентоспроможність підприємства і його продукції, а також фінансова стійкість підприємства.Облікова функція ціни відбиває суспільно необхідні витрати праці на випуск і реалізацію продукції. Ціна визначає, скільки витрачено праці, сировини і матеріалів на виготовлення продукції. А в кінцевому підсумку ціна відбиває розмір прибутку підприємства. На обліковій функції ціни базуються засоби обчислення вартісних показників — як кількісних (валовий внутрішній продукт — ВВП, національний дохід, обсяг капіталовкладень, обсяг товарообороту та ін.), так і якісних (рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача ).Ціна викор. для визначення ефективності в-цтва, є важливим знаряддям планування діяльності п-ва і орієнтиром для обгрунтування його господарських рішень.Розподільча ф-я -виражається в тому, що держава через ціноутворення перерозподіляє національний дохід між галузями економіки, державним і недержавним секторами, окремими регіонами, соціальними групами населення. Ця функція реалізується через включення в собівартість багатьох податків, які потім стають джерелами накопичення фондів, а також через включ. в ціну непрямих податків (ПДВ, акцизів).Стимулююча ф-я - виявляється в тому, що ціна за певних умов може стимулювати певні бажані процеси на підприємстві: прискорення НТП, поліпшення якості продукції, збільшення обсягів випуску продукції і попиту на неї тощо.Регулююча ф-я передбачає врегулювання пропорцій окремих виробництв, забезпечує збалансованість між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією. У цьому разі ціна відіграє роль індикатора диспропорцій у сферах виробництва і обігу, дає змогу досягти відповідності попиту й пропозиції.Ф-я ціни як засобу раціонального розміщення в-цтва найбільшою мірою виявляється в умовах ринкових відносин. За допомогою механізму цін капітали переміщуються в сектори економіки і виробництва з найвищою нормою прибутку.Диференціація цін за стадіями ціноутворення відбиває кількісний зв'язок між цінами, які складаються при просуванні товару від виробника до кінцевого споживача. Формування різних видів цін схематично можна подати так:Витрати виробництва + Прибуток = Оптова ціна, Оптова ціна + Акциз = Відпускна ціна, Відпускна ціна + ПДВ = Відпускна ціна разом з ПДВ, Відпускна ціна + торговельна надбавка разом з ПДВ = Роздрібна (регульована) ціна.

Ціноутворюючі фактори:- кінцевих споживачів; - учасників збуту (або посередників);

- конкурентів та їх цінову політику;- витрати на виробництво (собівартість продукції);

- уряд та його політику стосовно товаровиробника.

29. Кругооборот оборот і оборот фондів п-ва. Швидкість і час обороту.

Кругооборот капіталу, що визначається не як окремий акт, а як періодичний процес, називається оборотом капіта­лу.Тривалість цього обороту визначається сумою часу його вироб­ництва й обігу. Отже, час обороту капіталу охоплює проміжок часу від одного періоду кругообороту всієї капітальної вартості до наступного; він відмічає періодичність у процесі життя капіталу.Час обороту індивідуальних капіталів неоднаковий. Він визна­чається конкретними сферами прикладання капіталу. Так, будів­ництво великого корабля вимагає декілька років, у текстильній промисловості час обороту капіталу визначається тижнями, а виробництво, наприклад, взуття триває хвилини. Тому для виміру но мати якусь загальну міру. Такою мірою прийнято вважати рік. Загальна міра часу обороту дозволяє встановлювати швидкість обороту будь-якого капіталу, одним і тим же способом порівнювати швидкість обороту одного індивідуального капіталу зі швидкістю обороту іншого.Якщо рік, як одиницю виміру часу обороту, позначити через "О" (велике), час

т

На швидкість обороту капіталу впливають різноманітні обставини, з яких вирішальною є склад продуктивного капіталу. Продуктивний капітал, як відомо складається з постійного і змінного капіталу, тобто з вартості функціонуючих засобів виробництва і робочої сили. Оборот цих різних частин продуктивного капіталу відбува­ється не однаково. Капітальна вартість, авансована на засоби праці (фабричні будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.) зберігає в процесі виробництва свою певну натуральну форму в якій вона виступає впродовж усього періоду функціонування. Наприклад, кам'яні фабричні будівлі можуть служити 50 років і більше, не перестаючи бути фабричними спорудами; машини не перестають бути машинами навіть після 10-20 років служби .Таку особливість цієї частини продуктивного капіталу зумов­лює той факт, що засоби праці вступають в обіг поступово, по частинах, в тій мірі, в якій їхня вартість (у вигляді амортизацій­них відрахувань) переноситься у вартість того товару, що виробляється.   Завдяки   такій   особливості   ця   частина   капіталу   набуває форми основного капіталу.Отже, основний капітал - це та частина продуктивного капіта­лу, яка повністю бере участь у виробництві й тривалий час зберігає свою споживну вартість, а вартість його переноситься частинами на продукцію, яка виробляється, впродовж усього періоду викори­стання і повертається до свого власника теж по частинах, в міру реалізації готової продукції.Інакше обертається капітальна вартість, авансована на предме­ти праці. Вартість придбаної сировини, допоміжних матеріалів і палива входить повністю у вартість товару, що виробляється і при реалізації повністю повертається у грошовій формі до підприємця. Ця частина постійного капіталу набуває форми оборотного капіта­лу. До оборотного капіталу відноситься і змінний капітал, тобто та частина капіталу, яка авансується на придбання робочої сили.Швидкість обороту капіталу істотно впливає на масу і норму прибутку. Оборотний капітал здійснює повний оборот у кожному кругообороті, і тривалість його, при інших незмінних умовах, залежить від характеру продукту, масштабу й тривалості його виробництва. Так, в галузях, де кожен день випускається готова продукція, величина оборотного капіталу залежить лише від розмірів виробництва, а швидкість обороту - від швидкості реалізації продукції. В галузях, де процес виготовлення кінцевого продукту триває декілька років , оборотний капітал буде знаходитися у виробництві весь цей період.Інакше здійснюється оборот основного капіталу. Різні елемен­ти основного капіталу мають різну довговічність, а отже, й різний час обертання. Тому, щоб визначити час обороту основного капіталу в цілому, необхідно вивести середнє з оборотів його різних частин..Для того, щоб продуктивний капітал обернувся повністю не лише по вартості, але й реально, тобто по своїй натурально-речовій формі, необхідно знову й знову пускати в оборот оборотний капітал - до того часу, доки не буде продуктивно спожитий весь основний капітал. Повною заміною старих елементів основного капіталу новими завершується реальний оборот промислового капіталу й починається новий його оборот. Тривалість часу обороту основного капіталу, що застосовується, або час його відтворення визначає цикл річних оборотів усього авансованого капіталу, що виступає матеріальною основою періодичності економічних криз. Мова про це в наступних темах.Час обороту капіталу, як було показано вище, складається з часу виробництва й часу обігу. Визначальною частиною цього часу є час виробництва. Тривалість часу обігу залежить від: а)умов купівлі засобів вироб­ництва і продажу готових товарів; б)віддаленості ринків збуту; в)розвинутості транспорту і зв'язку. Найважливішою частиною часу обігу є час продажу, тому що саме тут відбувається перетво­рення товарної вартості в грошову й виявляється, як покриваються витрати виробництва і який прибуток отримує підприємець .