7.5. Розрахунок продуктивності і кількості ножниць для рубання шпону.
Рубання шпону може проводитися після лущення чурбаків – розкрій сирого шпону або після сушки шпону – розкрій сухої стрічки. Як в першому, так і в другому випадку виконується рубання кускового шпону і розкрій стрічки шпону на фанерні листи. При діленні шпону на форматні листи відповідно розмірам фанери, передбачається припуск на усушку і обрізку.
Рубання шпону виконується на ножицях різноманітної конструкції. За методом включення ножиці бувають автоматичні і неавтоматичні.
По типу приводу бувають: електромеханічні, пневматична, електрогідравлічні.
Найбільш розповсюджені ножиці Рауте і Чернишова марки НФ-18 і НФ-18-3.
Існує декілька варіантів приймання стрічки шпону від лущильного верстата до ножиць.
В останній час в ряді країн знову почали застосовувати напівавтоматичні лінії за схемою: лущення – сушка – рубання – сортування шпону, в якій лущильні верстати обладнуються спеціальними пристроями для змотування сирого шпону в рулони або пристроями для постійної швидкості лущення. Широко розповсюджені також системи транспортерів, розміщених під сушарками, які забезпечують безперебійну роботу сушарок.
Для рубки шпону приймаємо ножиці НФ-18-3.
7.6. Розрахунок продуктивності і кількості сушарок
Для сушіння шпону застосовуються різноманітні типи сушильних пристроїв, в яких використовуються різні види сушильного агенту. На даний час найбільш розповсюдженими є парові та газові роликові сушарки з механізмами завантаження та вивантаження шпону. Роликові сушарки застосовуються як для форматних листів, ділових кусків, так і для сушки шпону у вигляді неперервної стрічки. За напрямком циркуляції агенту сушіння розрізняють: сітчасті та роликові сушарки з поздовжньою та поперечною циркуляцією, а також з сопловим дуттям перпендикулярно площині листів шпону.
Продуктивність сушарок (СУР – 4) визначається за формулою:
де: Т – тривалість зміни;
n – число листів шпону по ширині поверху, помножене на число поверхів;
S – товщина шпону;
b – ширина листа сухого шпону;
L – повна робоча довжина сушарки;
Z – час проходження шпону через робочу частину сушарки, хв;
τ – тривалість сушки шпону;
l – довжина сушильної зони;
Kр – коефіцієнт використання робочого часу, приймаємо K = 0,98;
K – коефіцієнт урахування часу при переході від сушки шпону одного виду до іншого (K = 0,98).
Тривалість сушки шпону визначається за формулою:
,
де: Wпоч – початкова вологість шпону, %;
Wкр – критична вологість шпону, приймається Wкр = 30 %;
Wкін – кінцева вологість шпону, %;
N – швидкість сушки в першому періоді, %/хв.;
K – коефіцієнт сушки в другому періоді, хв.-1;
Kп – поправочний коефіцієнт на породу деревини;
для осики Kп = 0.92.
Коефіцієнти сушки N і K залежать від типу сушарки, режиму сушіння і товщини шпону та визначаються за наступними формулами:
Для роликових сушарок з поздовжньою циркуляцією повітря:
де: t – середня температура агента сушки, дорівнює півсумі температур при вході і виході;
V – середня швидкість повітря, м/с;
S – середньозважена товщина шпону, мм.
Для розрахунків приймаємо роликову сушарку СРГ-25.
Виходячи із завдання КП приймаємо початкову вологість шпону осики рівною Wпоч = 95 %, і кінцеву – Wкін = 6 %.
Розраховуємо кількість сушарок
Приймаємо 1 сушарку.
Коефіцієнт завантаження
