- •Опис фанерної продукції
- •2. Опис технологічного процесу виготовлення фанерної продукції
- •Розрахунок сировини у виробництві лущеного шпону та фанери.
- •3.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •3.1.1. Втрати деревини при поперечному розкрої фанерних кряжів.
- •3.1.2. Втрати деревини при лущенні чурбаків - рубанні шпону.
- •3.1.3. Втрати деревини при сутінні лущеного шпону
- •3.1.4. Втрати деревини у процесі нормалізації якості і розмірів сухого шпон.
- •3.1.5. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати лущеного шпону.
- •3.1.6. Втрати деревини при склеюванні пакетів шпону.
- •3.1.7. Втрати деревини при форматному обрізуванні фанери
- •3.1.8. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати фанери.
- •1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •1.1. Втрати деревини при повздовжньому розкрої сировини
- •1.2. Визначення втрат при розкрою на горбиль в м3 від об’єму кряжа.
- •1.3. Визначення втрат на тирсу в м3 від об’єму кряжа .
- •1.4. Втрати деревини при струганні шпону
- •Розрахунок потреб в клеєних матеріалах
- •1. Розрахунок кількості клею потрібного на 1 м3 обрізної фанери
- •2. Загальна потреба в робочому розчині:
- •Рекомендації з використанням відходів
- •Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання лущильного відділення.
- •1. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для поперечного розкрою.
- •2. Розрахунок продуктивності і кількості окорювальних верстатів
- •3. Розрахунок продуктивності і кількості комірок басейну(гідротермічна обробка сировини).
- •4. Розрахунок продуктивності і кількості лущильних верстатів
- •7.5. Розрахунок продуктивності і кількості ножниць для рубання шпону.
- •7.6. Розрахунок продуктивності і кількості сушарок
- •7.7. Розрахунок продуктивності і кількості ліній сортування
- •7.8. Нормалізація розмірів та якості шпону
- •7.8.1. Розрахунок продуктивності кромкофугувальних верстатів
- •8.2. Розрахунок продуктивності і кількості ребросклеювальних верстатів
- •8.3. Розрахунок продуктивності і кількості шпононалагоджувальних верстатів
- •Відомість обладнання лущильного відділення
- •2. Гідротермічна обробка брусів
- •3. Стругання брусів на шпон
- •4. Сушіння струганого шпону
- •5. Сортування, прирізка і пакування струганого шпону
- •6. Складання відомості обладнання
- •9.2. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів
- •9.3. Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування.
- •9.4. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •9.5. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •9.6. Розрахунок продуктивності і кількості сортувальних ліній
- •9.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •9.8. Розрахунок продуктивності і кількості ремонтних верстатів
- •Техніка безпеки у виробництві фанерної продукції.
- •Література
2. Гідротермічна обробка брусів
Для теплової обробки приймають автоклави.
Продуктивність автоклава обчислюється по формулі:
де: V – ємність автоклави, V = 15,5 м3;
Кз – коефіцієнт об’ємного заповнення, Кз=0,3;
τпр – час прогріву сировини, τпр = 30 хв.;
τд – допоміжний час на завантаження і розвантаження заготовок, τд = 30 хв.
Кількість автоклав рівна:
Приймаємо 1 автоклав.
3. Стругання брусів на шпон
Стругання брусів проводиться на шпоностругальному верстаті марки ДКВ-3000
Продуктивність верстату обчислюється по формулі:
де: H – висота ванчеса, м;
H3 –товщина залишку (дошки), H3 =20мм, м;
H4 – товщина зрізів, H4 =6мм, м;
m – кількість одночасно встановлених ванчесів на верстаті, m=1 шт.;
l – середня довжина листа шпону, l =3.5 м;
bc – середня ширина листів шпону, bc=0,376 м;
Кр – коефіцієнт використання робочого часу, Кр=0,95;
τстр – час стругання однієї заготовки, хв.;
де: S – товщина шпону, м;
n – число подвійних ходів супорта за хвилину, хв.;
τд – допоміжний час на обробку однієї заготовки, τд =6-8 хв.;
Приймаємо 1 верстат марки SM/40.
Приймаємо 1 верстат марки SM/40.
4. Сушіння струганого шпону
Для сушіння струганого шпону візьмемо парову роликову сушарку СУР – 5
Продуктивність цієї сушари визначається по формулі:
де: m – число листів шпону по ширині поверху, помножене на число поверхів:
m = 32 шт.
L – довжина робочої частини сушарки, м;
τ – час проходження шпону через сушарку, τ = 2,85 хв.;
Кр – коефіцієнт тривалості сушіння другого періоду,0,95;
Кд – поправочний коефіцієнт на породу деревини,(0,65-0,85);
Визначення кількості сушарок:
Приймаємо 3 сушильні камери:
Коефіцієнт завантаження:
5. Сортування, прирізка і пакування струганого шпону
Сортування проводиться на робочих місцях.
Обрізка проводиться на гільйотинних ножицях СН–3500.Продуктивність ножниць обчислюється по формулі:
де: Кр – коефіцієнт використання робочого часу, Кр=0,95;
Км – коефіцієнт використання машинного часу, Км=0,92;
t – час затрачений на обробку однієї пачки, t=0,5-3хв;
Vn – об‘єм пачки,м3:
де: l – довжина шпону, l =3.5 м;
b – середня ширина шпону, b = 0,376 м;
S – товщина шпону, S = 0,001м;
n – кількість листів в пачці, хв.;
Кількість обладнання обчислюємо по формулі:
Приймаємо 3 ножиць СН – 3500
Коефіцієнт завантаження:
Пакування проводять багато обертовими зв’язками.
Продуктивність обчислюємо по формулі:
де: Vn – об’єм пачки, м3;
Кр – коефіцієнт робочого часу, Кр = 0,9;
t – час упаковки однієї пачки, t = 0,5-3хв
Кількість упаковочних місць обчислюємо по формулі:
Приймаємо 2 пакувальних місця
6. Складання відомості обладнання
Відомість обладнання цеху по виробництву струганого шпону
Табл.7.1.
-
№
Назва обладнання
Марка
Кількість
1.
Стрічкопильний верстат
ЛБ150 -1
1
2.
Автоклав
-
1
3.
Шпоностругальний верстат
SM/40
1
4.
Сушарка
СУР- 5
3
5.
Гільйотинні ножиці
СН-3500
3
6.
Пакувальні місця
-
2
7. Розрахунок складів дільниці виготовлення струганого шпону
7.1. Склад сухого шпону
Змінна кількість сирого шпону:
Кількість стоп:
Площа цеху з урахуванням проходів і проїздів:
Fскл. = L B n Кпр, м2
Fскл. = 3 . 2,4 . 2.23.2= 32.1 м2.
де: Кпр. – коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди.
7.2. Склад сухого готового шпону
Розрахунок складу для добового запасу сухого шпону:
Кількість стоп:
Площа цеху з урахуванням проходів і проїздів:
Fскл. = L B n Кпр, м2
Fскл. = 3 . 2,4 . 2,4.3 = 51,84 м2.
Кпр. – коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди.
9. Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання клеїльного відділення фанерного цеху
9.1. Розрахунок продуктивності клеїльного пресу
Продуктивність клеїльних пресів визначають в м3 обрізної фанери (по найбільшому розміру) в одну зміну або годину за формулою:
де: Тзм – час, за який визначається продуктивність пресу, Тзм = 480 хв.;
n – число робочих проміжків пресу;
m – кількість листів фанери в одному проміжку преси;
Sф – товщина фанери, мм;
Fо – площа фанери по найбільшому обрізу, м2;
Kр – коефіцієнт використання робочого часу;
Kм – коефіцієнт використання машинного часу;
τпр – час термічної обробки при склеюванні, хв.;
τдоп – час допоміжних операцій, хв.; (при роботі на 20-поверховому пресі і ручному завантаженні τдоп = 2,0 хв; при механізованому – 1,2 хв;).
Коефіцієнт використання робочого часу визначається за формулою:
де: Т – тривалість зміни, хв.;
t – втрати робочого часу бригади, яка обслуговує прес, вони в середньому складають за зміну 10 хв.;
Коефіцієнт використання машинного часу Kм залежить від простоїв. При відсутності простоїв Kм = 0,98.
З довідкової літератури виписуємо значення часу склеювання τпр = 6,0 хв. Завантаження пресу проходить механізовано, тому τдоп = 2 хв.
Вибираємо марку пресу П714А.
Кількість клеїльних пресів знаходимо за формулою:
де Qгот. пр. – програма цеху,
Ф – річний фонд робочого часу;
Для розрахунків приймаємо 2 преси марки П714А.
Відсоток завантаження пресу