8.2. Розрахунок продуктивності і кількості ребросклеювальних верстатів

Для з’єднання кускового шпону в форматні листи застосовують ребросклеювальні верстати, які здійснюють склеювання по ширині “на ребро”, “на кромку”.

Ребросклеювання по ширині здійснюється різними способами:

1. Із застосуванням клею, нанесеного на кромку відфугованих листів шпону;

2. Паперовою стрічкою, на одну поверхню якої нанесено клей (гумова стрічка);

3. Термопластичною зигзагоподібною клеєною ниткою.

В залежності від подачі кусків шпону у верстат, вони поділяються на два види:

а) з поздовжньою подачею, коли кожний раз необхідно повторювати проходження вже склеєних кусків для приклеювання наступного куска;

б) з поперечною передачею – при цьому кожний кусок проходить верстат один раз і операція здійснюється безперервним способом;

До верстатів із ребросклеювальним безстрічковим способом з поздовжньою подачею відносяться марки РС-5 і РС-8

До стрічкових верстатів з поздовжньою подачею відносяться марки: РС-6 і РС-7

До верстатів з поперечною подачею відносяться: верстат РСП-2, верстати Торвеге (ФРН), верстат Рюкле (ФРН), модель М-28.

До верстатів, які склеюють куски термопластичною клеєвою ниткою, відносяться верстати фірми “Купер” (ФРН).

Продуктивність ребросклеювальних верстатів в м³ за зміну визначається за формулою:

при поздовжньому подаванні полос

де: U – швидкість подачі, м/хв.;

S – середньозважена товщина шпону, мм;

b_к – ширина кусків шпону, для берези b_к = 0,2 м;

K_р – коефіцієнт використання робочого часу, K_р = 0,96 – 0,98 ;

приймаємо K_р = 0,97;

К_м – коефіцієнт використання машинного часу, К_м = 0,96.

Кількість ребросклеювальнмх верстатів:

Приймаємо 1 ребросклеювальний верстат типу РС-7

Коефіцієнт завантаження верстату

8.3. Розрахунок продуктивності і кількості шпононалагоджувальних верстатів

Для покращення якості та підвищення сортності шпону виконується його полагодження. Полагодження полягає у вирізування з листів шпону дефектів з наступним накладанням на їх місце латок з якісного шпону. У нас застосовуються верстати марок: ПШ і ПШ-2. Вони забезпечують як і встановлення латки, так і її вклеювання.

Продуктивність шпонополагоджувального верстату визначається за формулою:

де: Т – тривалість зміни, хв.;

K_в – коефіцієнт використання робочого часу, (0,90 – 0,92) ; приймаємо K_в = 0,9;

m – кількість латок на одному листі (в середньому 5-10); приймаємо m = 5;

τ_р – час ручних операцій, які припадають на один лист, τ_р = 6-7 с.;

приймаємо τ_р = 6 с.;

τ_м – машинний час, який припадає на один лист, τ_м = 1,5-3 с.;

приймаємо τ_м=1.5 с.

Для розрахунку вибираємо верстат типу ПШ-2.

Продуктивність верстату в м³ за зміну визначається:

де: V_с – об’єм листа сухого шпону, м³; V_с = 0,003 м³

Кількість верстатів

Приймаємо 2 шпонополагоджувальних верстата.

Коефіцієнт завантаження

Відомість обладнання лущильного відділення

Табл. 6.1.

№	Назва обладнання	Марка	Кількість
1.	Торцювальний верстат	АПЗ	1
2.	Окорювальний верстат	ВК-16	1
3.	Проварочний басейн	—	18
4.	Лущильний верстат	ЛУ17-4	1
5.	Ножиці	НФ-18-3	1
6.	Сушарка	СРГ-25	2
7.	Кромкофугувальний верстат	КФ-6	2
8.	Ребросклеювальний верстат	РС-7	1
9.	Шпонополагоджувальний верстат	ПШ-2	2

7.9. Розрахунок складів дільниці виготовлення лущеного шпону

7.9.1. Склад сирого шпону

Змінна кількість сирого шпону:

Кількість стоп:

Площа складу, що займається стопами:

F_скл. = L B n, м²

F_скл. = 1,3 ^. 1,4 ^. 7= 12,74 м².

Площа цеху з урахуванням проходів і проїздів:

де: К_пр. – коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди.

7.9.2. Склад сухого готового шпону

Розрахунок складу для добового запасу сухого шпону:

Кількість стоп:

Площа складу, що займається стопами:

F_скл. = L B n, м²

F_скл. = 1,2961 ^. 1,6 ^. 4,9 = 10,2 м².

Площа цеху з урахуванням проходів і проїздів:

К_пр. – коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди.

Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання дільниці виготовлення струганого шпону.

1. Поздовжній розкрій сировини

Продуктивність стрічкопильного верстата ЛБ 150-1 визначається по формулі:

де: Т_зм – тривалість зміни, хв.;

V_к – об’єм кряжа, V_к=0.420м³;

К_р – коефіцієнт використання робочого часу, К_р = 0,93 ;

К_м – коефіцієнт використання машинного часу, К_м = 0,85;

L – довжина пропилу, м.;

U – швидкість подачі, м/хв.;

z – число різів на один кряж;

a – кількість колод, що одночасно розпилюються (а=1)

Кількість верстатів визначається по формулі:

де: П_зм – річна кількість сировини, яку треба розкроїти, м³

N - кількість робочих днів у році;

m – кількість робочих змін;

Приймаємо 1 верстат ЛБ 150-1,коефіцієнт завантаження якого: