- •Опис фанерної продукції
- •2. Опис технологічного процесу виготовлення фанерної продукції
- •Розрахунок сировини у виробництві лущеного шпону та фанери.
- •3.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •3.1.1. Втрати деревини при поперечному розкрої фанерних кряжів.
- •3.1.2. Втрати деревини при лущенні чурбаків - рубанні шпону.
- •3.1.3. Втрати деревини при сутінні лущеного шпону
- •3.1.4. Втрати деревини у процесі нормалізації якості і розмірів сухого шпон.
- •3.1.5. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати лущеного шпону.
- •3.1.6. Втрати деревини при склеюванні пакетів шпону.
- •3.1.7. Втрати деревини при форматному обрізуванні фанери
- •3.1.8. Втрати деревини на внутрішньоцехові витрати фанери.
- •1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу.
- •1.1. Втрати деревини при повздовжньому розкрої сировини
- •1.2. Визначення втрат при розкрою на горбиль в м3 від об’єму кряжа.
- •1.3. Визначення втрат на тирсу в м3 від об’єму кряжа .
- •1.4. Втрати деревини при струганні шпону
- •Розрахунок потреб в клеєних матеріалах
- •1. Розрахунок кількості клею потрібного на 1 м3 обрізної фанери
- •2. Загальна потреба в робочому розчині:
- •Рекомендації з використанням відходів
- •Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання лущильного відділення.
- •1. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для поперечного розкрою.
- •2. Розрахунок продуктивності і кількості окорювальних верстатів
- •3. Розрахунок продуктивності і кількості комірок басейну(гідротермічна обробка сировини).
- •4. Розрахунок продуктивності і кількості лущильних верстатів
- •7.5. Розрахунок продуктивності і кількості ножниць для рубання шпону.
- •7.6. Розрахунок продуктивності і кількості сушарок
- •7.7. Розрахунок продуктивності і кількості ліній сортування
- •7.8. Нормалізація розмірів та якості шпону
- •7.8.1. Розрахунок продуктивності кромкофугувальних верстатів
- •8.2. Розрахунок продуктивності і кількості ребросклеювальних верстатів
- •8.3. Розрахунок продуктивності і кількості шпононалагоджувальних верстатів
- •Відомість обладнання лущильного відділення
- •2. Гідротермічна обробка брусів
- •3. Стругання брусів на шпон
- •4. Сушіння струганого шпону
- •5. Сортування, прирізка і пакування струганого шпону
- •6. Складання відомості обладнання
- •9.2. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів
- •9.3. Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування.
- •9.4. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •9.5. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •9.6. Розрахунок продуктивності і кількості сортувальних ліній
- •9.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •9.8. Розрахунок продуктивності і кількості ремонтних верстатів
- •Техніка безпеки у виробництві фанерної продукції.
- •Література
3. Розрахунок продуктивності і кількості комірок басейну(гідротермічна обробка сировини).
Гідротермічну обробку сировини для виробництва лущеного шпону проводять шляхом проварювання у воді. В залежності від температури води розрізняють два способи проварювання сировини: м’якими режимами при температурі води 30 – 40 ˚С і жорсткими режимами прогріву при температурі води 70 – 80 ˚С.
М’які режими прогріву сировини мають перевагу перед жорсткими, так як сировина більш рівномірно прогрівається по поперечному перетину, не потребує додаткового часу на вирівнювання її температури.
Проварювання сировини проводимо при м’яких режимах.
Продуктивність басейнів, обладнаних контейнерами (комірками), визначається в м3 за формулою:
,
де: L – довжина комірки, L = 2 м;
H – висота комірки, H = 2.5 м;
В – ширина комірки, В = 1.5 м;
Kз – коефіцієнт заповнення комірки сировиною (0,50 – 0,55); приймаємо
Kз = 0,55;
Тзм. – тривалість роботи комірки, Тзм. = 8 год.;
τп – тривалість прогріву, год.;
τд – тривалість завантаження та вивантаження комірки, год.;
τд = 0,5 год. (приймаємо);
З довідкової літератури вибираємо тривалість прогріву при м’якому режимі, яка становить τп = 1.8 год.
Продуктивність басейну
Враховуючи, що басейн працює в дві зміни, кількість комірок буде рівна
,
де: Ф – річний фонд робочого часу, год.;
Приймаємо 18 комірок.
4. Розрахунок продуктивності і кількості лущильних верстатів
Лущильні верстати в залежності від перероблюваної сировини поділяються на три розмірні групи: легкі, середні, важкі. Легкі – марок ЛУ-9, ЛУ99-10 призначені для лущення чурбаків довжиною до 900 мм і діаметром до 700 мм. Важкі верстати застосовуються для лущення крупної сировини довжиною більше 2-х метрів діаметром більше 700 мм. В даний час застосовуються в основному верстати середнього розміру марок ЛУ-17-4, ЛУ-17-10 та фінські – 3VKKT і 4VKKT.
Продуктивність лущильного верстату ЛУ17-4, виражена в кількості чурбаків (чур./зм.), визначається за формулою:
,
де: Тзм. – тривалість зміни, год.;
Kз – коефіцієнт використання робочого часу (0,94 – 0,96), що враховує побічні затрати часу (20 – 30 хв.), які витрачаються за зміну на встановлення і правлення ножа, регулювання обтиску, змащення і чистку верстату”
τц – повний час обробки одного чурбака, с;
Для лущення вибираємо лущильний верстат марки ЛУ17-4.
Повний час обробки одного чурбака складається з наступних операцій: встановлення чурбака, затиск чурбака шпинделями, підвід супорта до чурбака на прискореній подачі, затрат часу на оциліндрування та лущення, відвід супорта після закінчення лущення чурбака, відвід шпинделів, зняття олівця з верстату, про чистка просвіту між ножем і притискною лінійкою, час на включення різноманітних механізмів верстату.
Повний час обробки одного чурбака складається із вказаних затрат робочого часу:
Затрати часу на встановлення чурбака, що визначаються хронометричним спостереженням, складають τвч = 3-6 с, залежить від механізмів, які застосовуються в пристрої. Приймаємо τвч = 5 с.
Час затиску чурбака при механічному приводі для верстату ЛУ-17;
де: hк – висота центру кулачка(30 – 60 мм.);
Uш – швидкість осьового переміщення шпинделів (для шпинделя телескопічного зовнішнього шпинделя), мм.
30 – відстань від центру кулачка до торця чурбака до затиску.
Час підводу супорта до чурбака на прискореній подачі визначають за формулою:
де: tс – шлях який проходить супорт на прискореній подачі, мм; tс =50 – 100 мм.;
Uс – швидкість прискореної подачі супорта, мм/с;
Час, який затрачається на оциліндрування та лущення чурбака:
Час на оциліндрування і лущення чурбака визначається в секундах за формулою:
Dч – діаметр чурбака у верхньому відрізі (заданий діаметр);
b – коефіцієнт форми чурбака, який залежить від збіжності, кривизни, форми
поперечного перерізу, від породи і довжини чурбака. b = 1,15
dо – діаметр олівця, мм
S – товщина шпону, мм.
nш – число обертів шпинделя за хвилину;
Затрати часу на відвід супорта після закінчення лущення чурбака визначається за формулою:
Затрати часу в секундах на відвід шпинделів:
Для верстатів з механічним приводом:
Затрати часу на зняття олівця з верстату визначаються хронометражем і приймаються τз.ол = 2 – 3 с. Приймаємо τз.ол = 3 с.
Час на прочистку просвіту між ножем і притискною лінійкою, якщо виконується вручну, то приймається τпз = 2 с., якщо ж виконується струменем повітря або води, то не приймається.
Час на включення різноманітних механізмів приймається τв = 2 с.
Повний час обробки чурбака
τ = τвч + τзч + τпс + τоц + τвс + τвш + τз.ол + τпз + τв
Операція відводу супорта після лущення, відводу шпинделя і зняття олівця проводиться одночасно і, якщо τвс ≥ τвш, то приймається τвс, а якщо τвс ≤ τвш + τз.ол, то τ приймається як τвш + τз.ол
Оскільки τвс ≤ τвш + τз.ол , то повний час обробки чурбака рівний:
Продуктивність лущильного верстату в м3 за зміну сирого шпону визначаєтьсяза формулою:
де Vш – об’ємний вихід шпону з одного чурбака, м3;
Розрахунок кількості лущильних верстатів
Приймаємо кількість верстатів ЛУ17-4 рівною 1.
Коефіцієнт завантаження верстатів