- •Передмова
- •Як працювати з підручником
- •Розділ і. Збройні сили україни на захисті вітчизни
- •Збройні Сили України – військове формування держави
- •Конституція України та Закони України про призначення Збройних Сил та інших військових формувань України.
- •Закони України про засади діяльності національних Збройних Сил
- •Структура і завдання Збройних Сил України
- •Керівництво військовою організацією держави
- •Законодавство України про військову службу
- •Статус військової служби
- •Підготовка військових кадрів для Збройних Сил України
- •Соціальний захист громадян України які перебувають на військовій службі
- •Військова присяга та військова символіка України
- •Походження військової присяги
- •Військова присяга – клятва на вірність українському народові Текст військової присяги:
- •Історія походження військової символіки
- •Бойовий прапор військової частини Збройних Сил України
- •1.2. Розбудова національних Збройних Сил
- •Основні історичні етапи розвитку українського війська
- •Військове мистецтво Київської держави
- •Організація війська Київської держави
- •Озброєння війська Київської держави
- •Тактика ведення бою в Київській державі
- •Військовий флот Київської держави
- •Воєнні походи перших князів Київської держави
- •Українське військо періоду козаччини
- •Військова організація запорізького війська
- •Озброєння козацького війська
- •Тактика дій козацького війська
- •Морські походи козаків
- •Битви Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі українського народу
- •Українські Січові стрільці
- •Збройні Сили Української Народної Республіки
- •Українська Галицька Армія
- •Український військово-морський флот
- •Боротьба українського народу проти фашизму та національно – визвольна боротьба під час другої світової війни
- •Партизанський та підпільний рух на Україні
- •Роль та значення Української Повстанської Армії
- •Р Реформування Збройних Сил держави за роки незалежності еформування та розвиток сучасних Збройних Сил України
- •Організаційна та функціональна структура Збройних Сил України
- •Перспективи розвитку Збройних Сил України
- •Розділ 2. Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни
- •2.1. Міжнародне гуманітарне право т Історія виникнення Міжнародного гуманітарного права а його норми про захист жертв війни
- •Призначення, принципи і норми Міжнародного гуманітарного права
- •Особи та об’єкти захисту Міжнародного гуманітарного права та порядок поводження з ними
- •Відповідальність військовослужбовців за порушення норм Міжнародного гуманітарного права
- •Міжнародна судова система
- •2.2. Особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Збройні сили держави та їх правовий статус
- •Організація основних видів бою з урахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Організація бойового забезпечення з врахуванням норм Міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм Міжнародного гуманітарного права під час організації морально-психологiчного забезпечення
- •3.1 Основи загальновійськового бою
- •Поняття про бій, види бою
- •Суть, характер, основні види і принципи сучасного загальновійськового бою
- •Види загальновійськового бою
- •Тактичні знаки - основні умовні позначення загальновійськового бою
- •Визначання і завдання вогню в бою
- •Класифікація вогню звичайної зброї:
- •Охорона
- •Захист від зброї масового ураження
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •Екіпіровка військовослужбовців
- •Розділ IV. Вогнева підготовка Вступ
- •Види стрілецької зброї
- •4.1.Основи стрільби із стрілецької зброї Внутрішня балістика стрільби
- •Зовнішня балістика стрільби
- •Пробивна і вбивча дія кулі
- •Пробивна дія кулі
- •Визначення дальності до цілі, врахування зовнішніх умов на стрільбу. Прицілювання зброї та влучність стрільби.
- •Визначення відстані окомірним способом
- •Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів
- •Визначення відстаней по кутовим розмірам предметів
- •Визначення відстаней за допомогою мушки автомата
- •Визначення дальності безпосереднім проміром
- •Визначення дальності за співвідношенням звуку й світла
- •Визначити відстань до різноманітних об'єктів можна також на слух
- •Визначення поправок в польових умовах
- •Правила визначення поправок на вітер при стрільбі зі стрілецької зброї
- •Причини розсіювання
- •Способи визначення середньої точки влучення
- •Купчатість та влучність стрільби. Способи її підвищення
- •4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання. А Призначення, бойові властивості автомата, поняття про автоматичну дію втомат Калашникова ак-74
- •Поняття про будову автомата та його автоматичну дію
- •Автоматична дія ак. Робота частин та механізмів автомату при заряджанні та стрільб
- •Порядок неповного розбирання автомату
- •Порядок чищення та змащення автомату ак – 74
- •Будова набоїв зі звичайними кулями та кулями спеціального призначення
- •Затримки при стрільбі з автомата, способи їх усунення
- •Догляд і зберігання, поводження із автоматом.
- •Підготовка автомата до стрільби
- •Малокаліберна і пневматична гвинтівка
- •Особливості приготування до стрільби та прицілювання
- •Затримки, що виникають при стрільбі з малокаліберної гвинтівки, і способи їх усунення
- •Пневматична гвинтівка Іж-38
- •Заряджання пневматичної гвинтівки
- •Тактико-технічні характеристики пневматичної гвинтівки іж-38
- •Затримки під час стрільби з пневматичної гвинтівки та способи їх усунення
- •Розділ 5. Статути збройних сил україни Вступ
- •Загальні обов’язки військовослужбовців
- •Права військовослужбовців
- •Відповідальність військовослужбовців
- •Обов’язки солдата (матроса)
- •5.1. Військовослужбовці та відносини між ними
- •Поняття про військові статути України
- •Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням. Їх права та обов’язки
- •Правила військової ввічливості і поведінки
- •5.2. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах
- •Розміщення військовослужбовців
- •Розпорядок дня військової частини
- •Добовий наряд
- •5.3. Військова дисципліна, засоби щодо її зміцнення Суть і значення військової дисципліни
- •Розділ 6. Стройова підготовка
- •6.1. Загальні положення Стройового статуту Збройних Сил України
- •Підготовча і виконавча команди
- •Стройові прийоми і рух без зброї та зі зброєю Одиночна підготовка солдата. Прийоми і рух без зброї. Стройове положення та повороти на місці
- •Виконання команди: «Головні убори – зняти (надіти)»
- •Виконання поворотів
- •Рух стройовим і похідним кроком
- •Повороти під час руху
- •Прийоми і рух зі зброєю
- •6.3. Виконання військового вітання, вихід із строю та підхід до начальника
- •Вихід із строю та повернення у стрій
- •Розділ 7. Військова топографія
- •7.1. Орієнтування на місцевості
- •Лінійні розміри деяких предметів наведені в таблиці
- •Особливості орієнтування на місцевості в різних умовах
- •Азимут та його визначення
- •Розділ 8. Прикладна фізична підготовка
- •8.1. Гімнастика
- •Перший комплекс вільних вправ (мал.109).
- •Комплексно-силова вправа (ксв).
- •Комплексна вправа на спритність (мал. 112)
- •Вправи на перекладині і брусах
- •1.Вправи на удосконалення положення «наскок» і «зіскок».
- •Розучування і тренування вправ: підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі на брусах
- •Розділ 9. Військово-медична підготовка
- •9.1. Медичне забезпечення бою. Перша медична допомоги пораненим і хворим
- •Завдання і сили медичного забезпечення бою
- •Засоби індивідуального медичного оснащення
- •Групові засоби медичного оснащення
- •9.2. Організація надання першої медичної допомоги в бою. Реанімація потерпілих
- •Призначення, заходи першої медичної допомоги
- •Витягування поранених із бойових машин
- •С Характеристика клінічної та біологічної смерті. Вірогідні та явні ознаки смерті мерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих
- •Порядок дій щодо визначення ознак життя:
- •Порядок проведення реанімаційних заходів
- •9.3. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях
- •9.4. Перша медична допомога при переламах и кісток
- •Розділ X. Основи цивільного захисту
- •10.1 Нормативно-правова база цивільного захисту
- •Нормативно-правова база Цивільного захисту України
- •10.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру.
- •Правила поведінки населення під час виникнення надзвичайних ситуацій
- •Дії при виявленні підозрілого предмета, який може виявитися вибуховим пристроєм:
- •Якщо вибух стався:
- •Якщо ви потрапили під стрільбу:
- •Якщо ви стали заручниками:
- •Ваші дії при визволенні спецслужбами:
- •Н Ядерна зброя адзвичайні ситуації воєнного характеру. Дія зброї масового ураження і звичайної зброї
- •Хімічна зброя та засоби її застосування
- •Засоби доставки отруйних речовин
- •Б Характеристика біологічної зброї іологічна зброя
- •Сучасні звичайні засоби ураження Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •Запалювальна зброя
- •10.3. Захист населення від надзвичайних ситуацій Основні заходи захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Зразки текстів повідомлень у разі повітряної тривоги
- •Під час аварії на атомній станції
- •Система спостереження та контролю
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Проведення евакуації населення в районах виникнення надзвичайних ситуацій
- •Засоби захисту, спостереження і контролю
- •Засоби захисту органів дихання
- •Перший український протигаз мп-5
- •Розміри захисних плащів оп-1
- •Розміри захисних панчох
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів
- •10.4 Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Організація та проведення рятувальних робіт в осередку ураження
- •Заходи безпеки при проведенні рінр
- •Заходи по ліквідації наслідків зараження
- •10.5. Організація цивільного захисту навчального закладу
- •Дії учнів у надзвичайних ситуаціях
- •Словник
- •Емблеми і знаки міжнародного гуманітарного права
- •Нормативи з засобами захисту шкіри
Методи визначення іонізуючих випромінювань
Виявлення радіоактивних речовин та іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гамма-променів, бета- і альфа-частинок), грунтується на здатності цих випромінювань іонізувати речовину середовища, в якій вони поширюються.
Під час іонізації відбуваються хімічні та фізичні зміни у речовині, які можна виявити і виміряти. Іонізація середовища призводить до: засвічування фотопластинок і фотопаперу, зміни кольору фарбування, прозорості, опору деяких хімічних розчинів, зміни електропровідності речовин (газів, рідин, твердих матеріалів), люмінесценції (світіння) деяких речовин.
В основі роботи дозиметричних і радіометричних приладів застосовують такі методи індикації: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний, іонізаційний, калориметричний, нейтронно-активізаційний.
Крім цього, дози можна визначати за допомогою біологічного і розрахункового методів.
Фотографічний метод оснований на зміні ступеня почорніння фотоемульсії під впливом радіоактивних випромінювань. Одержану дозу випромінювання (експозиційну або поглинуту) можна визначити, порівнюючи почорніння плівки паперу з еталоном.
Сцинтиляційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань деякі речовини (сірчистий цинк, йодистий натрій) світяться. Спалахи світла, які виникають, реєструються, і фотоелектронним посилювачем перетворюються на електричний струм. Вимірюваний анодний струм і швидкість рахунку (рахунковий режим) пропорційні рівням радіації.
Хімічний метод базується на властивості деяких хімічних речовин під впливом радіоактивних випромінювань внаслідок окислювальних або відновних реакцій змінювати свою структуру або колір. Так, хлороформ у воді під час опромінення розкладається з утворенням соляної кислоти, яка вступає в кольорову реакцію з барвником, доданим до хлороформу. За інтенсивністю утвореного забарвлення, яке є еталоном, визначають дозу радіоактивних випромінювань.
Іонізаційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань в ізольованому об'ємі відбувається іонізація газу й електрично нейтральні атоми (молекули) газу розділяються на позитивні й негативні іони. Якщо в цьому об'ємі помістити два електроди і створити електричне поле, то під дією сил електричного поля електрони з від'ємним зарядом будуть переміщуватися до анода, а позитивно заряджені іони — до катода, тобто між електродами проходитиме електричний струм, названий іонізуючим струмом і можна робити висновки про інтенсивність іонізаційних випромінювань. Із збільшенням інтенсивності, а відповідно й іонізаційної здатності радіоактивних випромінювань, збільшиться і сила іонізуючого струму.
Біологічний метод дозиметрії ґрунтується на використанні властивостей випромінювань, які впливають на біологічні об'єкти. Дозу оцінюють за рівнем летальності тварин, ступенем лейкопенії, зміною забарвлення і гіперемії шкіри, випадінню волосся. Цей метод не дуже точний і менш чутливий, ніж фізичний.
Розрахунковий метод визначення дози опромінення передбачає застосування математичних розрахунків. Для визначення дози радіонуклідів, які потрапили в організм, цей метод є єдиним.
На основі іонізаційного методу розроблені прилади, які мають однакову будову і складаються зі сприймаючого пристрою (іонізаційної камери або газорозрядного лічильника), підсилювача іонізуючого струму (електричної схеми), реєстраційного пристрою (мікроамперметр) і джерела живлення (сухі елементи або акумулятори).
Сприймаючий пристрій призначений для перетворення енергії радіоактивних випромінювань в електричну.
В основу роботи дозиметричних приладів покладено принцип іонізації газів.
Як відомо, гази є провідниками електричного струму. Під впли- вом радіоактивних випромінювань, вони в результаті іонізації починають проводити струм. На цій властивості газів і ґрунтується робота сприймаючого пристрою дозиметричних приладів – іонізаційної камери та газорозрядного лічильника.
Іонізаційна камера має вигляд прямокутної коробки або трубки, виготовленої з алюмінію або пластмаси. В останньому випадку внутрішню поверхню стінок вкривають струмопровідним матеріалом. У середині коробки або трубки розміщується графітовий чи алюмінієвий стержень
Отже, в іонізаційній камері є два електроди: до стінки камери підключається позитивна напруга від джерел живлення, яка виконує роль позитивного електрода, а до графітового чи алюмінієвого стержня, який виконує роль негативного електрода і розміщений у середині камери — негативна напруга. Простір у камері між електродами заповнений повітрям. Сухе повітря, що заповнює іонізаційну камеру, є добрим ізолятором. Ось чому у звичайних умовах електричний струм через камеру не проходить.
У зоні радіоактивних забруднень у камеру проникають гамма-випромінювання і бета-частинки, які спричиняють іонізацію повітря. Іони, що утворилися під дією електричного поля, починають спрямовано рухатися, а саме: негативні іони рухаються до позитивного електрода (анода), а позитивні іони — до негативного електрода (катода). Таким чином, у ланцюгу камери виникає іонізуючий струм.
Проте безпосередньо виміряти силу іонізуючого струму неможливо, бо вона дуже мала. У зв'язку з цим для посилення іонізуючого струму застосовують електричні підсилювачі, після чого струм проходить через вимірювальний прилад, шкала якого
проградуйована у відповідних одиницях вимірювання.
Газорозрядний лічильник призначений для вимірювання малої інтенсивності у десятки тисяч разів меншої тієї, яку можна виміряти іонізаційною камерою. Через це газорозрядні лічильники застосовуються у приладах для вимірювання рівня радіації на місцевості (рентгенметрах), у приладах (радіометрах) для вимірювання ступеня забрудненості різних предметів, продуктів, урожаю, кормів альфа-, бета- і гамма-активними речовинами.
Газорозрядні лічильники (мал.. 196) відрізняються від іонізаційних камер як конструктивним оформленням, так і характером іонізації, що відбувається в них. Лічильник складається з тонкостінної металевої (з нержавіючої сталі) трубки довжиною 10-15 см і діаметром 1-2 см. По осі трубки протягнуто дуже тонку вольфрамову нитку. До електродів лічильника, тобто до вольфрамової нитки і стінок трубки, підведено напругу від джерела живлення. Простір між стінками трубки і металевою ниткою заповнений інертним газом (неоном, аргоном або їх сумішшю), з невеликою добавкою галогенів (хлору, брому).
Мал.196 Газорязрядний лічильник з металевим корпусом:
1- корпус лічильника (катод); 2 – нить лічильника (анод); 3 – виводи; 4 – ізолятори.
Іонізаційна частинка, потрапляючи всередину лічильника, створює принаймні одну пару іонів: позитивний іон і електрон. Під дією електричного поля позитивний іон рухається до катода (стінки трубки), а електрон — до анода (нитки лічильника). Рух іонів спричиняє в ланцюгу лічильника стрибок (імпульс) струму, який після посилення може бути зареєстрований вимірювальним приладом (мікро-амперметром).
Реєструючи кількість імпульсів струму, які виникають за одиницю часу, можна знайти інтенсивність радіоактивних випромінювань.
Проходження в газовому лічильнику імпульсів напруги можна почути в головних телефонах у вигляді клацань, які при сильному забрудненні РР поверхні переходять у шум (тріск).
Підсилювач іонізуючого струму призначений для посилення слабких сигналів, які виробляються сприймаючим пристроєм, до рівня, необхідного для роботи реєстраційного (вимірювального) пристрою. Як підсилювач застосовують електрометричні лампи.
Реєстраційний пристрій призначений для вимірювання сигналів, які виробляються сприймаючим пристроєм. Шкали приладів градуйовані безпосередньо в одиницях тих величин, для вимірювання яких призначений прилад (відповідної характеристики радіоактивних випромінювань).
Джерело живлення забезпечує роботу приладу. Для цієї мети застосовують сухі елементи або акумулятори.