2.5. Історія української літератури (новітня)

І. Література на рубежі ХІХ-ХХ ст. та 20-30-х рр. ХХ ст.: естетичні засади, орієнтація на західноєвропейську естетичну думку. Роль І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського в розвитку літературних напрямків. Новаторство В.Винниченка.

«Мала» проза В.Винниченка: теми, жанри, особливості стилю. Аналіз творів «Федько-халамидник», «Студент», «Кумедія з Костем», «Раб краси», «Краса і сила», «Віють вітри, віють буйні...», Майстерність у зображенні внутрішнього світу і стану героїв.

Романи В.Винниченка: новаторство проблематики, новий тип героя, теми і жанрова специфіка («Записки Кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина», «Лепрозорій», «Слово за тобою, Сталіне!» та ін.).

Мефістофельське начало в образі Михайлюка, героя роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» В.Винниченка.

Драматургія В.Винниченка: новаторство письменника в жанрі та стилі. Тип жінки в зображенні драматурга В.Винниченка.

Літературна боротьба 20-х років: літературні організації, їх програми й художня діяльність; літературна дискусія, роль М.Хвильового в її розгорненні; намагання радянського уряду і партії більшовиків керувати літературним процесом, репресії проти письменників. Творчість П.Тичини. Збірка поезій «Сонячні кларнети» Кларнетизм П.Тичини. Відтворення трагізму доби в поезіях П.Тичини 1917-1922 рр. Символ і реалії в поемі «Золотий гомін» П.Тичини. «Неокласики» як творці «елітної» літератури. Естетичні засади. Жанр сонета у творчості М.Зерова. Поезія М.Драй-Хмари. Її мотиви. Особливості стилю. Конфлікт оповідань М.Хвильового «Я (романтика)», «Мати», «Солонський яр», особливості їх сюжетної організації. Повісті М.Хвильового. Роман «Невеличка драма» В.Підмогильного. Зіткнення почуття і розуму. Проблема міста в романі В.Підмогильного «Місто», особливості його зображення. «Мала» проза В.Підмогильного: цикл «Повстанці». Повість «Третя революція».

ІІ. Література в наближенні до істини в умовах репресій, ідеологічного терору, Другої світової війни (30-50-ті роки ХХ ст.)

Соцреалізм як форма естетичної нормативності в літературі, «виламування» з його тенет справжніх талантів. Ідеал краси М.Рильського та його втілення у творчості поета. Образ України в оді «Слово про рідну матір». Світ природи в збірці «троянди й виноград». Характер конфлікту в п’єсах «Алмазне жорно», «Свіччине весілля». Внутрішня «двоїстість» поета В.Сосюри, художнє її виявлення в його поезії. Неоромантична новелістика Ю.Яновського. Новела «Поворот»: риси сюрреалізму. Роман «Чотири шаблі»: поетика назви твору, особливості композиції, специфіка хронотопу. Одеський кінороман Ю.Яновського «Майстер корабля». Драматична історія роману «Жива вода». Новелістика О.Довженка. Ідея волі до життя, характер її осмислення в новелах «Воля до життя», «На колючому дроті». Образ України в кіноповістях «Україна в огні», «Повість полум’яних літ» О.Довженка. Жанрово-стильові ознаки кіноповісті «Україна в огні». Тема роду в кіноповістях «Україна в огні» та «Зачарована Десна».

ІІІ. Долі і творчість майстрів у великому історичному часі (М.Бажан, О.Гончар, П.Загребельний, А.Малишко, М.Руденко.)

Митець і влада. Сатиричні й філософську поеми М.Бажана 20-х – поч. 30-х рр. Мотив надії в «Чотирьох оповіданнях про надію». Цикл поезій «Нічні концерти» М.Бажана. Концепція відповідальності поета в художньому тлумаченні А.Малишка. Образ рідного краю в поезії «Україно моя» та віршах збірок «Рута», «Під яворами» А.Малишка. Триптих О.Гончара про кохання («Модри Камень», «За мить щастя», «Плацдарм»). Жанрово-стильові особливості новелістики О.Гончара. Еволюція теми війни в романістиці («Прапороносці», «Людина і зброя», «Циклон», «Щоденник» як свідчення «двоїстості» письменника). Українська тема творчості О.Гончара. «Собор» і полеміка навколо нього. Роман у новелах «Тронка». М.Руденко: по шляху від комуністичної ортодоксальності до заперечення марксизму-ленінізму, оволодіння знаннями філософії світу. Відбиття еволюції письменника в його літературній діяльності. П’єса «На дні морському», роман Орлова балка«, трактами. «Арештантська поезія» М.Руденка. Загребельний: від неоромантичної «Думи про невмирущого» (1957) до експресіоністичної новели, неореалізму романістики 80-90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Історичні романи П.Загребельного. Конфлікти і характери в романі «Диво». «Порожні душі» сучасників у зображенні П.Загребельного в «Південному комфорті» та «Голій душі».

ІV. «Шістдесятництво» як літературне явище постсталінського періоду.

Історичні та естетичні засади відродження модерністичних тенденцій у літературі кінця 50-60-х рр. Своєрідність вираження особистісності людини в поезії В.Симоненка. Світ у поетичній свідомості М.Вінграновського. Неоромантизм поезії. Тюремні поезії І.Світличного і В.Стуса (цикли «Гранатові сонети» І.Світличного і «Палімпсести» В.Стуса). Поезія Ліни Костенко (джерела творчості; тема війни; пейзажна лірика; філософські мотиви; концепція поета; Час (мить і вічність); жанрове розмаїття; тема історичної пам’яті). Драматичні поеми Ліни Костенко «Сніг у Флоренції», «Дума про братів неазовських». Романи у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко» Ліни Костенко. Шлях І.Драча від поеми-феєрії «Ніж у сонці», «Балад буднів» до «Чорнобильської мадонни». «Космізм» світосприйняття і його художнього вираження. Життєва доля поета В.Стуса. Мотиви творчості В.Стуса (самота, трагізм боротьби за національну ідею, минуле і сучасне України, воля-неволя, смерть). Концепція світу, позиція світ-людина в інтерпретації В.Стуса-поета. Новелістика Гр.Тютюнника. Психологізм характерів. Трагедія репресій у художньому зображенні Гр.Тютюнника-новеліста («Три зозулі з поклоном»). Осягнення трагедії війни в повістях Гр. Тютюнника «Климко», «Вогник далеко в степу». Проза Валерія Шевчука. Жанри. Мотиви екзистенціалізму (абсурд світу, втеча від самотності в книзі «Стежка в траві»). Шляхи освоєння чорнобильської теми (поеми «Вибух» С.Йовенко, «Чорнобильська Мадонна» І.Драча, «Сім» Б.Олійника, романи «Марія з полином у кінці століття» В.Яворівського, «Жінка у зоні» С.Йовенко).