2.2. Історія української літератури (і пол. Хіх ст.):

Історичні передумови та закономірності становлення нової української літератури. Стильова різнорідність літератури перших десятиріч ХІХ ст. (елементи класицистичної, сентименталістської, просвітницької, романтичної, барокової естетики). Стильова традиція бурлеску в новій українській літературі («Енеїда» І. Котляревського, "Справжня добрість", “До Пархома” П. Гулака-Артемовського). Явище котляревщини в оцінці пострадянького літературознавства (Г.Грабович). Реалізм в українській літературі І пол. ХІХ ст., його різновиди (драматургія І. Котляревського, повісті та оповідання Г. Квітки-Основ’яненка, поеми Т. Шевченка 1843 – 1860 рр., «Народні оповідання» Марка Вовчка, мала проза Ю. Федьковича). Ідейно-естетичні засади романтизму в західноєвропейському та національному варіантах. Три “хвилі” українського романтизму І пол. ХІХ ст.. Ідейно-тематичні течії українського романтизу І пол. ХІХ ст. Специфіка харківської школи романтиків (І.Срезнєвський, Л. Боровиковський, О. Шпигоцький та ін.), її внесок у розвиток національної літератури. Стильові особливості західноукраїнської школи романтиків (гурток «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький; структура та поетика альманаху «Русалка Дністрова»). Характер інтерпретації національної історії в ліриці українських поетів-романтиків «другої хвилі» (А. Метлинського, В. Забіли, М. Петренка, О. Афанасьєва-Чужбинського). Жанр балади в новій українській літературі в аспекті синтезу романтичних та народнопоетичних традицій («Твардовський», «Рибалка» П. Гулака-Артемовського, «Маруся», «Чарівниця», «Ледащо» Л. Боровиковського). Жанр байки в новій українській літературі: ідейно-тематичний спектр, проблематика, композиція (П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка, Л. Глібов). Естетичні традиції просвітницького реалізму та сентименталізму в прозі Г. Квітки-Основ’яненка («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов»). Специфіка художньої інтерпретації козацтва в новій українській прозі («Чайковський» Є. Гребінки, «Чорна рада» П. Куліша) та драматургії («Сава Чалий» М. Костомарова). Специфіка історизму в новій українській літературі в аспекті романтичних тенденцій («Переяславська ніч», «Сава Чалий» М. Костомарова, «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Чигирине, Чигирине» Т. Шевченка, «Чорна рада» П. Куліша). Романтичні тенденції у творчості Т. Шевченка (баладна творчість). Поетикальна специфіка громадянсько-політичної поезії Т. Шевченка (поеми «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Неофіти», «Юродивий»). Мотив жіночої недолі в проекції на національний катастрофізм у творчості Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка», «Марія», «Слепая», «Княжна», «Сова»). Специфіка психологізму в новій українській прозі («Народні оповідання» Марка Вовчка, повість «Інститутка»). Жанр соціального роману: культурно-історичні чинники формування його ідейно-естетичних особливостей («Люборацькі» А. Свидницький).

2.3. Історія української літератури (іі пол. Хіх ст.):

Проза ІІ пол. ХІХ ст. Українська література 70-90-х р. ХІХ ст.. Загальна характеристика літературного процесу. Вияви національної самосвідомості, свідомості та національної ідеї. Виникнення українського «театру корифеїв» та його вплив на літературний процес другої половини ХІХ ст. Поява визначних талантів – І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І.Франка, М.Старицького. Розвиток великої епічної форми – соціально-побутової та соціально-психологічної повісті, соціально-психологічного роману. Життєвий і творчий шлях І.С. Нечуя-Левицького (1938-1918). Розширення тематичних та жанрових рамок прози. Тематика, проблематика, традиційне та новаторське в ранній період творчості. Соціально-побутова повість „Кайдашева сім’я”. Проза І.Франка. Збірка «З вершин і низин», її оцінка в літературознавстві, мотиви інтимної лірики І.Франка («Зів’яле листя»). Естетично-художня своєрідність збірки І.Франка «Із днів журби». Інші прозаїки (М.Павлик, Н.Кобринська, С.Ковалів, Б.Грінченко, Є.Ярошинська, Олена Пчілка, Д.Маркович). Перевага громадянських мотивів, постановка актуальних суспільних проблем у прозі. Розширення тематичних і жанрово-стильових меж прози. Ліберально-народницька проза (О.Кониський, Ганна Барвінок та ін.), її характерні риси. Посилення зв’язків українських прозаїків зі слов’янськими та західноєвропейськими літераторами, вихід на рівень світового письменства. Переміщення в Галичину центру видавничої справи та журналістики. Проза І.Франка, Михайла Павлика, Наталі Кобринської, Євгенії Ярошинської, Степана Коваліва, Тимофія Бордуляка, Осипа Маковея, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін.

Поезія і драматургія ІІ пол. ХІХ ст. Збагачення ідейно-тематичних і жанрово-стильових здобутків попереднього періоду. Поетична діяльність Я.І. Щоголева, Івана Манжури, Павла Грабовського, М.Старицького. Тематика, проблематика, рух жанрових форм. Поетична спадщина І.Я. Франка (1856-1916). Аналіз його збірок. Естетична наповненість та філософічна глибина. Відновлення театрального життя на західноукраїнських землях. Створення першої театральної трупи М.Кропивницьким, згодом об’єднаної трупи під керівництвом М.Старицького. Потреба у розширенні репертуару. Сценічні переробки. Розвиток жанрів соціально-побутової драми, соціально-психологічної драми і комедії, історичної драми і трагедії. Життєвий і творчий шлях М.Л. Кропивницького (1840-1910), М.П. Старицького (1840-1904), І.К. Карпенка-Карого.