- •Передмова
- •Розділ і Базові компетентності учнів загальноосвітньої школи у системі інтегративної мистецької освіти: теоретичні підходи
- •Література
- •Розділ II Методика викладання інтегрованого курсу «Мистецтво», спрямована на формування базових компетентностей учнів початкової школи
- •Компонент «Музичне мистецтво»
- •Компонент «Образотворче мистецтво»
- •Компонент «Синтетичні мистецтва» (теагр, хореографія)
- •Компонент «Кіномистецтво»
- •Література
- •Розділ III Методика формування базових компетентностей учнів 5-8 класів у процесі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво»
- •Компонент «Образотворче мистецтво»
- •Компонент «Музичне і театральне мистецтво»
- •Компонент «Кіномистецтво»
- •Й клас
- •Й клас
- •Література
- •1 НоишлыЛ I h р(иішюк 11.Орчої'Компетентності школярів. --Харків, 2005.
- •Розділ IV
- •4.1. «Художня культура» (9-10 класи)
- •Й клас
- •«Художня культура» (п-и клас)
- •4.4. Кіномистецтво в курсі «Естетика»
- •Особливості діагностики й оцінювання базових компетентностей учнів (експериментальні матеріали)
Компонент «Музичне і театральне мистецтво»
У який спосіб опанування навчального матеріалу інтегрованого курсу «Мистецтво» спрямовується на формування у школярів художньо-естетичної компетентності, що по суті є метою мистецької освіти?
Людська особистість є цілісною. Поняття компетентної особистості також вимагає розуміння її як такої, що досягла компетентності як цілісності. Зрозуміло, що вчитель не повинен намагатись на кожному уроці будь-що обов’язково виконати завдання, спрямоване на формування кожної з описаних компетентностей. Це не повинно відбуватися штучно. Так, послідовність досягнення мети є принциповою. Проте формування компетентностей має відбуватися не в хронологічному порядку, а одночасно усіх. До того ж, кожен урок диктує конкретні вимоги щодо спрямованості на формування певної компетентності, на яку потрібно звертати першочергову увагу. Вибір цілі визначається темою уроку та змістом навчального матеріалу. А вимоги до рівня компетентності залежать від віку школярів.
Для прикладу розглянемо матеріал підручника «Мистецтво» для 6-го класу (авторів Л. Масол, О. Гайдамака, О. Комаровська, І. Руденко). Звернемо увагу на те, що цей підручник, повністю відповідаючи програмі «Мистецтво», за принципом викладу продовжує інтегративну ідею 1-5 класів, однак у ньому пунктиром окреслюється культурологічний підхід. У чому це виявляється? Передусім, у тематиці змісту року «Мистецтво стародавніх цивілізацій», де навчальний матеріал включає мистецтво Єгипту, «арабського» Сходу, Далекого Сходу (Індія, Китай, Японія), Причорномор’я (Скіфія), Давньої Русі, античності (Греція, Рим), епохи Середньовіччя. Отже, матеріал викладається в умовно хронологічному варіанті. Вчителю важливо пам’ятати, що «культурологічний підхід» ніякою мірою не означає перетворення уроків мистецтва на уроки історії мистецтва або художньої культури. Першочерговими залишаються сприймання та виконання творів, набуття умінь їх аналізу, практичне занурення в мистецтво, тобто всі ті форми, які завжди були притаманні цьому віковому етапу. Головним завданням залишається накопичення мистецьких вражень і художньо-практичних навичок. Тому дуже важливим є націленість
вчителя на постійну актуалізацію набутих елементів групи функціональних компстентностсй (особливо предметних), що було домінантним у попередні роки.
У 6-му класі продовжено інтеграцію знань з образотворчого і музичного мистецтва, яка здійснюється на рівні спільних тем (спарені уроки), понять, практичних завдань Однак у 6-му класі школярі мають дійти усвідомлення необхідності володіння функціональними компетентностями (пов’язаними, насамперед, із вміннями виконання і аналізу музичних творів) для подальшого розширення мистецького світогляду, здатності формулювати свою думку, обґрунтовувати переконання, вести дискусію.
Оскільки курс є інтегрованим, способи інтеграції матеріалу також диктують спрямування на формування відповідних компетснтностсй, передусім - між- предметних. Завдання на оволодіння предметними і міжпредметними компетентностями ускладнюються, а це готує школярів до оволодіння домінантними для цього віку компетентностями, якими є група особистісних, насамперед ціннісно-орієнтагіійних і художньо-світоглядних.
Також необхідно відзначити певний збіг тематики навчального матеріалу при зіставленні з навчальним змістом програм з літератури та історії, що диктує необхідність звернути увагу на більш активне формування у школярів міжгалузевих компетентностей. Останні виконують векторну роль по відношенню до ціннісно-орієнтаційних і художньо-світоглядних.
Опановуючи навчальний матеріал 6-го класу, школярі включаються у своєрідний діалог мистецтва Сходу і Заходу, античності і сучасності, західноєвропейського і вітчизняного Середньовіччя. Саме акцент на діалогічності при опануванні інтегрованого курсу дає змогу вчителю сфокусуватись на полікуль- турних компетентностях.
Звертаємо також увагу на порівняльний відбір мистецького матеріалу з музики та образотворчого мистецтва. З творів, які репрезентують період стародавнього мистецтва і конкретний регіон, автори програми і підручника враховували специфіку того матеріалу, який є найбільш доступним для школярів цього віку. До нашого часу дійшли справжні шедеври образотворчого мистецтва, які автентично змальовують епоху, передають її дух та атмосферу. Тому в опануванні змісту курсу 6-го класу і пропонується відштовхуватись саме від образотворчого мистецтва.
Стародавня музика дійшла до нас переважно в рукописах, які частково роз- шифроваїг вченими. Також збереглись описи в літературних творах, трактатах стародавніх філософів тощо. Тому обраний для ознайомлення школярів музичний матеріал переважно нагадує про країну, регіон, але опосередковано, очима митців більш пізніх епох - композиторів-сучасників.
Школярі стають свідками багатовікового інтересу європейців до стародавнього мистецтва, який виявляється в музичних інтерпретаціях тем, сюжетів, інтонаційного складу фольклору, що присутні в творчості митців різних епох
та стилів. Саме в такому ракурсі школярі опановують основні вимоги програми щодо інформативної частини її змісту: легенди про походження музики, відомості про стародавній музичний інструментарій (який використовується не тільки в східній народній музиці, але й в сучасних академічних оркестрах), навчаються розпізнавати узагальнені інтонації музики Сходу, ознаки жанрів, які виникли в музичному Середньовіччі, ознайомлюються з особливостями театрального мистецтва.
Отже, снівставлення «давнє - сучасне», яке є одним зі стрижневих принципів організації матеріалу, завдяки акцентованій увазі вчителя, поступово усвідомлюється учнями і сприяє у такий спосіб формуванню групи особистісних загальнокультурних компетентностей, зокрема ціннісно-орієнтаціїтих. Увага до цього аспекту компетентності логічно реалізується на всіх уроках. Проте найбільш показовими в цьому плані є теми «Таємниці єгипетських пірамід», «Канон», «Про щорозповіли давні розписи», «Античні образи Причорномор’я». «Мистецтво Скіфії», «Старовинний замок», «Колорит середньовічного міста», «Душа і мудрість середньовічного храму».
Формуванню ціннісно-орієнтаціі)них та художньо-світоглядних компетентностей сприяє і співставлення інформативного матеріалу кожного уроку з українським мистецтвом на рівні тем, особливостей музичного втілення образів, понять та жанрів. Наприклад, на уроці з образотворчого мистецтва на тему «Арабеска» учні ознайомлюються з арабським орнаментом, порівнюючи його із старослов’янською в’яззю. Далі на уроці музики проводиться аналогія з п’єсою «Арабески» Р. Шумана. Аналізуються засоби музичної виразності у згадуваних творах та «музична орнаментика» в «Українських писанках» Л. Дичко. Цікавим і важливим для формування міжпредметних компетентностей є завдання зіставлення музичних інтонацій з орнаментальною пластикою арабського і українського візерунків.
Аналогічно на уроці «Сім красунь», музичною основою якого виступає сюїта з балету «Сім красунь» А. Кара-Караєва (за поемою Нізамі Гянджсві), учням пропонується порівняння арабського та українського костюмів (аксесуарів, прикрас). Вони мають провести паралелі між музичною та пластичною інтонаційністю. Все це націлено на формування етнокультурних і полікуль- турних компетентностей.
На уроках музики багато використано аутентичних народних мелодій, пісень, танців для сприймання учнями, їх виконання, а також для порівняння з пластичним інтонуванням. Особливо це стосується розділу «Мистецтво Сходу». А порівняння східних інтонацій з українською мелодикою сприяє формуванню толерантного ставлення до інших культур, готовності до полі- культурного діалогу при поглибленні знань про власну національну культуру. Однак зауважимо, що музика Сходу осягається школярами не стільки в автентичному звучанні, скільки через опосередковану інтерпретацію (стилізацію) східних мотивів у творах композиторів різних національних шкіл.
У розділі 2 «Мистецтво античності» необхідно звертати увагу учнів на багатогранність втілення міфологічних сюжетів давньої Греції та їх непересічне значення для світової культури. Так, античне мистецтво «виростає» з міфо- т ?тії. Образи й сюжети давньогрецьких міфів пронизують всю багатовікову -‘зропейську культуру: музику, театр, живопис, скульптуру, архітектуру, кіно ~:тцо. Чимало міфів присвячені безпосередньо чудодійній силі мистецтва, зо- :оема музичного.
Саме тому всі уроки, темою яких є античність, умовно поділяються на такі, в центрі яких музичний матеріал, що розкриває саме «мистецькі» античні ідеї Х.-В. Глюк. Фрагменти з опери «Орфей та Еврідіка»; Ф. Ліст. Симфонічна тоема «Орфей», М. Мінков. Пролог та «Легенда про Орфея» з Епілогу мюзик- ту «Чарівна музика»; К. Дсбюссі. Симфонічна поема «Сирени», К. Дебюссі. Прелюдія «ГТісляполуденний відпочинок Фавна»), та такі, на яких прсдставле-
«бачення» античності митцями різних епох, використання античних обра- ::з і сюжетів у втіленні героїчної («Прометей» О. Скрябіна, Ф. Ліста, С. Люд- •:езича); романтичної (С. Слонімський. «Ікар»; К. Сен-Санс. «Фаетон») і гумористичної (М. Лисенко. «Енеїда») тем.
Музичний матеріал для сприймання підібраний у такий спосіб, щоб покатати учням можливості різних жанрів - опери, балету, мюзиклу, симфонічних "зорів, інструментальної музики, а також музики в кіно. Школярі зможуть по- г:зняти засоби втілення одного сюжегу в різних жанрах.
«Музичну подорож» по античних міфах учні здійснюють завдяки музиці Талету А. Хачатуряна «Спартак», опери Г. Берліоза «Троянці». Зрозуміло, що емоційне опанування теми має базуватися на повторенні міфів (апелювання до :нань, здобутих на уроках зарубіжної літератури), та виокремленні серед них тих персонажів, що пов’язані з мистецтвом, а саме:
Аполлон - бог-опікун мистецтва і Муз. Найчастіше зображувався з кіфарою в руках (кіфара - прародичка ліри та арфи).
Орфей - уславлений співець, чоловік німфи Еврідіки. Після смерті дружини .пустився за нею в Аїд. Допомагав аргонавтам своїм чудесним співом та грою на кіфарі.
Пан - бог лісів і гаїв. Любив блукати з німфами та грати їм на сопілці.
Пігмаліон - легендарний скульптор, він закохався в статую, яку сам вирізь- 'нв. Афродіта оживила статую, і вона стала дружиною ІІігмаліона.
Сирени - напівжінки-напівптаха, що чарівним співом приманювали мореплавців до свого острова, де ті гинули, розбиваючись об скелі.
Сірінга - німфа, в яку закохався бог Пан, а вона, тікаючи від нього, обернулася на очерет; з очеретини Пан вирізав собі сопілку - сірінгу.
Хірон - найстаріший серед кентаврів, славився своєю мудрістю і справедливістю. Був вихователем і вчителем багатьох героїв, яких навчав музиці, гімнастиці, вмінню лікувати й віщувати.
Завдання на порівняння музичної та пластичної інтонаційності фактично наближає до більш глибокого знайомства з театральним мистецтвом. Так, на уроках, присвячених мистецтву Індії, при розгляді рельєфів храмових комплексів, статуеток тощо аналізуються виразні можливості синтезу музики, слова, ганцю. В танцювальному мистецтві Індії всі складові цього синтезу є невід’ємною його частиною, що переплітаються і співіснують на основі імпровізації. Танцю, який є різновидом театрального дійства, приділяється особлива увага. До «діалогу» учнів запрошує завдання порівняти індійську народну мелодику з «поглядом» на неї Л. Мінкуса в балеті «Баядерка».
Однак пропонуються і уроки, присвячені суто театру. Так, серед театральних жанрів переважають опера і балет. На уроках музики твори розглядаються під кутом зору особливостей музичної драматургії, пластичного втілення сюжетів, побудови мізансцен, які відповідають музичному задуму. На уроках образотворчого мистецтва йдеться про костюм, грим, сценографію. Такий підхід не тільки розширює коло знань про різні мистецтва, а й має формувати уявлення про єдність мистецтв: учні усвідомлюють, що всі мистецтва можуть розповідати про одне й те саме, тільки різною мовою. Завдяки цьому домінує націленість на формування художньо-світоглядних компстентностей. ІІри цьому розвиваються предметні та міжпредметні компетентності, оскільки для виконання завдань, пов’язаних зі сценічними творами, школярі змушені постійно апелювати до аналізу та інтерпретації музики та образотворчого мистецтва.
Наведемо приклади «театральних» уроків.
Тема «Таємниці єгипетських пірамід». Музичним стрижнем є опера Дж. Вер- ді «Аїда», сюже;г якої пов’язаний із давньоєгипетською культурою та історією. Через розв’язання основного виховного завдання показати спорідненість
і вічність почуттів, що хвилюють людство в різні епохи (вірність, зрада, кохання), — відбувається формування ціннісно-орієнтаційних та художньо-світоглядних компстентностей. Розкриття художньої ідеї твору відбувається через емоційно-пізнавальне «входження» в атмосферу стародавніх містерій, подане «мовою», зрозумілою шестикласникам. На цій основі у них і виникає емоційне відчуття давньої культури, як співзвучної сучасності.
Формування функціональних компетентностей базується на засвоєнні цікавого для школярів інформативного матеріалу, який спонукає до пізнання, встановлення асоціативних зв’язків з уроками історії. Учні осягають ту інформацію, яка має сприяти емоційному відгуку на музичний матеріал ири сприйманні. Оперу замовив композитору уряд Єгипту, писалася вона для Каїрського театру і була присвячена урочистій події - відкриттю Суецького каналу. В основі сюжету лежить старовинна єгипетська легенда. Її запропонував композитору Огюст Маріетт-бсй - французький вчений-єгиптолог, який відомий тим, що саме він розпочав систематичне вивчення пам’яток культури Єгипту. Марістт був першим директором Каїрського музею. «Бей» - єгипетський титул, яким нагородив вченого єгипетський уряд. Дж. Верді звертався до вченого за консультаціями, прагнучи історичної правди в опері. Композитор вивчав історію
країни, збирав відомості про єгипетську природу, традиції, побут, мистецтво. Відомо, що декорації і костюми для першої постановки «Аїди» готувались за ескізами Маріетта.
Сюжет опери відтворює боротьбу єгипетського фараона проти ефіопів (нубійців). З уроків історії школярі пригадують, що Ефіопія (яку ще називали Нубією, від слова «нуб» - золото) на півдні межує з Єгиптом. Боротьба Єгипту з Ефіопією, країною, багатою золотом, слоновою кісткою, тривала століттями. Головні герої - Аїда - донька ефіопського царя, яка потрапила до єгипетського полону і Радамес - єгипетський полководець, наречений Амнеріс, доньки фараона. Аїда і Радамес кохають один одного. Але Амнеріс через ревнощі віддає Радамеса в руки жерців, що засуджують його на страту. Аїда гине разом з коханим... Всі ці драматичні колізії кохання відбуваються на тлі війни і породженої нею жорстокості, уособленням якої виступають жерці. Опера Верді - оспівування кохання, прагнення свободи, викриття силою музики насильства. Ці ідеї завжди будуть актуальними.
У процесі ознайомлення з оперою відбувається повторення понять (опера, лібрето, інтродукція, сцена, картина, дія, лейтмотив тощо), зміст яких учні мають пригадати з навчального матеріалу попередніх класів, тобто актуалізуються предметні компетентності.
У підготовці до сприймання, коротко розкриваючи сюжетний зміст фрагментів опери, створюємо установку на їх емоційне опанування Інтродукція - показ протилежних сил; сцена благословення Радамеса на похід у храмі Мемфіса (фінал 1 дії); урочистості на площі у Фівах, де єгипетські війська святкують перемогу над ефіопами (марш з 2 дії). Учням буде цікаво дізнатись, що для цієї сцени Дж. Верді замовив шість труб на зразок інструментів Стародавнього Єгипту. Відтоді за цими інструментами симфонічного оркестру і закріпилась назва «єгипетські труби». В опері «Аїда» духовий оркестр («банда») введений в дію невипадково: він був поширений в Єгипті тих часів. Збереглися записи Йосипа Флавія, в яких згадується свято в Палестині за участю 200 тисяч трубачів.
Опера завжди передбачає сценічне втілення. Тільки так вона перетворюється на твір театрального мистецтва. Зрозуміло, що бажаним є відеоряд - запис оперної вистави, фото різних постановок, де видно декорації. Але сприймання може супроводжуватись і демонстрацією фотографій: єгипетські піраміди, храмові споруди тощо. Такий підбір зорового ряду виправданий тим, що в театральній практиці для постановки «Аїди» часто використовуються саме ці реальні архітектурні декорації.
Акторське втілення персонажів спонукає до знайомства з пластикою - елементами танцювального мистецтва єгиптян. Крім цього, школярі повинні «створити» в уяві і відтворити характерні жести, ходу персонажів. Результатом такого підходу до опанування матеріалу має стати формування креатиених, інформаційно-пізнавальних, предметних і міжпредметних компетентностей, а також цілісне охоплення опери як музично-театрального явища.
Тема «Таємниці джунглів» присвячений рок-балету О. Градського «Ма- углі». Нагадаємо, що саме у 6-му класі в курсі зарубіжної літератури вивчається твір Р. Кіплінга. Місце дії - джунглі Індії. Індія в музиці балету означена лише окремими інтонаційними натяками. Але школярі знають про це з літературного першоджерела. На цьому уроці важливо підготувати клас до емоційного осягнення алегорії джунглів в людських стосунках, оспівування кохання, почуття людської гідності. Пробудження в учнях емоційного відчуття єдності національного та вселюдського на основі аналізу єдності «слово - музика - пластика» виступає основним виховним завданням.
Тобто, знов-таки йдеться про формування ціннісно-орієнтаційних і художньо-світоглядних компетентностей.
Персонажі спектаклю - добре знайомі представники джунглів. Але чи можна назвати сюжет балету «казочкою про хлопчика і звірів»? Запрошуючи учнів поміркувати над подібним запитанням, нагадаємо їм слова Р. Кіплінга:
«Усе це так, але й не так,
Бо все, про що вам розповів я,
В собі та людях підгледів я».
Є джунглі природні, «звірині», але є й інші - алегоричні, людські. І невідомо, які небезпечніші. Про що вистава? Кожен, як і Мауглі, потребує людяності. І кожен (а може, і не кожен?) здатен подарувати його оточуючим. Що відрізняє людину від нелюдини? Завершити серію аналогічних запитань може запитання, чому цей балет має ще одну назву - «Людина». Воно спонукатиме школярів до роздумів про підтекст твору, осягнути який допоможе висновок-звернення Р. Кіплінга до головного героя: «Земля — твоє, мій хлопчик, надбання. І більш за це. Бо ти - Людина».
Для усвідомлення синтезу музики, пластики, сценографії і порівняння музично-сценічного рішення з літературним першоджерелом доцільно використати відеозапис балету, художньо-творчі завдання на створення пластичних імпровізацій-характеристик персонажів балету.
Пам’ятаючи і нагадуючи дітям про синтетичність вистави, як домашнє завдання доцільно запропонувати створити ескізи декорацій та костюмів, елементів гриму, які відповідають музичним характеристикам. Логічно зверну- гась до картин Анрі Руссо, які аналізуються на уроці образотворчого мисте- гаж. Запитанням про образний збіг чи незбіг їх із задумом балету провокує формування креативных компетентностей школярів.
Г~г*: зідне завдання теми «Старовинний замок» - розкрити світове значенії середньовічного фольклору, його сучасне звучання на прикладі музично- гаого втілення в останній опері П. І. Чайковського «Іоланта». У музиці
І. Чайковського багато драматичних і навіть трагічних настроїв. Але задум
И-изніг- - справжня загадка генія! Адже в кінці життя майстер пише опти- ИПИВ). світлу музику, в якій немає боротьби ворожих сил, в якій всі охопле- ш сипнем почуттям - пориванням до світла. В опері, яка створена за драмою
Гграа -Донька короля Рене» (лібрето брата композитора М. І. Чайковського),
автор розповідає глибоко філософську казку про дивовижне прозріння сліпої Іоланти. Історія її одужання - це символ життєдайної сили кохання.
Ознайомивши школярів з лібрето опери, обираємо для сприймання фрагменти музики. При цьому звертаємо увагу на «ключові» моменти, наприклад: оркестрова інтродукція (короткий вступ, який звучить замість увертюри) - музичний образ «темряви» і «страждань» Іоланти; аріозо героїні («Отчего это прежде не знала ни тоски я, ни горя, ни слез?»), яка зустріла лицаря Водемона, не підозрюючи, що до неї прийшло кохання; арія короля Рене - батька, який безмірно страждає, але не може відкрити доньці таємницю про її сліпоту; відоме аріозо Роберта «Кто может сравниться с Матильдой моей» - блискучий феєрверк радісних почуттів; дует Іоланти і Водемона - «Гімн світлу»; монолог Ебн-Хакіа - філософське кредо.
На формування в учнів креативных і художньо-комунікативних компетентностей орієнтує виконання творчих завдань, зокрема таких, які потребують колективної участі. Окрім того, вчитель самостійно визначає домінантні компетентності кожного уроку, які йому «зручно» актуалізувати на конкретному інформативному матеріалі.
У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовні завдання, які доцільно запроваджувати по завершенню теми або розділу, і які націлені на формування тієї чи іншої здатності. Пам’ятаємо про здійснення аналізу якості виконання завдань кожним учнем, який у такий спосіб демонструє динаміку розвитку компетент- нісної сфери. Водночас складається загальна картина результативності викладання інтегрованого курсу «Мистецтво».
Таблиця
2.
Орієнтовні
завдання, спрямовані на формування
компетентностей
Тип
завдання
Коментар
щодо виконання
Компетентності,
що формуються
Завдання,
спрямовані на формування компетентності
засобами музичного
мистецтва
«Музична
вікторина».
Кількість
творів (фрагментів) — до 10.
Функціональні:
предметні.
Прослухати
твори і визначити їх жанр.
Учням
пропонуються нові для них музичні
твори, які не увійшли до програми.
Функціональні:
предметні.
Віднести
. вори до певних сфер музичного
мистецтва (фольклор, академічна
музика, масова музика тощо),
визначити стильовий напрям
мистецтва, до якого належить твір.
Подається
перелік назв творів для сприймання
та виконання. До того ж тут доцільно
використовувати твори, що вивчались
не тільки в поточному, а й у попередніх
навчальних роках.
Функціональні:
предметні.
Написати афішу концерту, де виконуються музичні твори, з якими ознайомились на уроках (по завершенню теми, року). |
Завдання виконується без попередньої установки вчителя. Учням пропонується скласти текст афіші так, як вони його собі уявляють. |
Функціональні: предметні; особистісні: загальнокультурні, ціннісно- орієнтаційні, художньо- світоглядні. |
Завдання, спрямовані на формування компетентності засобами синтетичних мистецтв |
||
3 вивчених пісень та музичних творів, що були прослухані, створити сценарій (сюжет) з наступною презентацією інсценізації. |
Завдання стосується музичного і театрального компонентів. Перед початком його виконання слід пригадати якомога більше творів. Його можна виконувати як індивідуально, так і в групах (командах). |
Функціональні: міжпредмепні, креативні; особистісні: загальнокультурні, художньо- світоглядні; соціальні: художньо- комунікативні. |
Скласти кросворд (головоломку, ребус гоїцо). Запропонувати іншим учням розгадати та обговорити, чий варіант цікавіший і чому. |
Завдання стосується як музичного та образотворчого, так і театрального компонентів. Його можна виконувати як індивідуально, так і в групах (командах). |
Особистісні: загальнокультурні; функціональні: міжпредметні, креативні; соціальні: художньо- комунікативні. |
Вказати музичні твори, що найбільше запам’ятались з вивченого курсу. Добрати елементи оформлення («декорації»), що створюють настрій відповідно до музики. |
Завдання стосується як музичного та образотворчого, так і театрального компонентів. Виконувати його можна як індивідуально, так і в групах (командах). |
Особистісні: загальнокультурні; функціональні: предметні та міжпредметні, само- регулятивні, креативні. |
Розглянути картину або скульптуру. Із запропонованих 2-3 музичних фрагментів обрати той, що найбільше відповідає художньому образу. Вибір пояснити. |
Варіант: музичні фрагменти не пропонуються вчителем. Учні самі описують, якою музикою можна було б озвучити картину, яка музика могла б відповідати характеру скульптурного образу. |
Функціональні: предметні та міжпредметні, креативні; соціальні: художньо- комунікативні. |
<■ Ісігра її і_\в.« п> Ксіртітл іиодкм но-іміп іімтіп. ііор- фіРЮІО ,К1ІІ|>\} і П<»К 140н- 1ІЧМ ІОН'. ПІЧ НІ іПмісіі 1Ы-Я ■> ік’рілш.іж.імп £и '.нппъ/п,'. гцо {обралеї о їй; молочні, ■и //' ,ія (Никтн т и .і. як.і може ;іі\'мш. |
Ии бі II.III І. К її і м 1111 іирілш учням можна заііроіют імт М)/МІІЦШГ> іміюрмі'рі |
Оі_і>оіісі ні ЇВІ1 а 1І.ШЧС> іьлрш функціональні: Мі/Міро їмої 111. креатині, інформадійно- ііпк т г плі соці Диьн і;іудожш.о- КО\Г 111 |
іроГжіи ілнк л'шіи аличі і ППіЛИЧН’ОІО іОКЄІ\ (Ь$._ВІІ- Гчрі Доор.ни іош м.т мои III ІОН.ІНІЮ. К'УПО- йИИм і.мірот’млхкт и ИЬ- 111К\ *І1МІІ\> ПріК»'\НИ II иориниіи 1 1'Ш(. 1 ІіПМ'Н.ІІ'- ия вчдаеля. Описати можливім кі і\*<і н ніш ря і |
іди і тич ' \. >>п л імтчо'шм ПО НІ МІОШСІІПІИ ло попередніх ;ап ишь N 5 (і к ика\ нчпк іь миле г.иічорпсіиім нот фр.п- меніїїрио \ ~ N идас.іч илмл л- лк. . охопиш \и <_к і.і юві ІСКЧ 111 чотикі ІіИйіір.ПІІ м ир'о- ірл'іош з лігерагури. ' |
ОчООІ^ ИСІЛ ІНІ.І- н іічкульїуі^ні; функціональні: про.імсіні Н 'Н/К- предку гш, кролі ІІГіНІ шформсіційїіо'і?;'- іімкш.1 н.т;'Соці- жпьо- КОМЛ ІІІКЛИИНІ ) |