7. Й клас

На уроках за темою «Від Ренесансу до класицизму» образ «ренесансної лю­дини», на нашу думку, варто розглянути не тільки на прикладі літературних, музичних та живописних творів, але й показати учням досвід його кінема­тографічної інтерпретації. Це можливо зробити двома способами. По-перше, запропонувати школярам переглянути уривки з фільмів «Ромео і Джульєтта» (кіноверсії за вибором вчителя), що сприятиме здійсненню короткого порів­няльного аналізу з відповідними музичними і живописними інтерпретаціями цих класичних творів. По-друге, вчителеві доцільно активно використовувати потенціал біографічного методу, який дасть змогу ознайомити учнів із най­більш показовими сторінками особистого життя видатних митців, що викона- .ти важливу стимулюючу функцію у процесі їхньої творчості. Значну допомогу у цьому здатний надати кінематограф, для якого жанр біографічного фільму ніколи не втрачав своєї актуальності. Отже, вчителеві варто, використову­ючи пропозиції щодо конкретних фільмів, які подані в програмі, візуалізувати найбільш показові факти з біографій видатних митців. Так, наприклад, до (чи після - це прерогатива педагога) ознайомлення з досвідом балетної та кінема­тографічної інтерпретації трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», було б корисним переглянути фрагменти з фільму «Закоханий Шекспір» і, насампе­ред, ті що пов’язані з історією театру «Глобус» та сценами репетицій, які здій­снювалися при безпосередній участі самого драматурга. В такий спосіб можна буде розширити інформаційне поле школярів, які дізнаються, що дотримую­чись певної традиції, у цьому театрі всі ролі виконували виключно чоловіки.

Уривки зі стрічки «Закоханий Шекспір», а саме сцени танців, доцільно залу­чити до уроку на тему «В королівському палаці»(театралізоване дійство при­дворного балу).

Щодо включеного у програму з мистецтва анімаційного фільму «Посмішка Леонардо», вважаємо за доцільне здійснити його повний перегляд, оскільки він адаптує складний для сприйняття учнів матеріал, пов’язаний з творчістю Леонардо да Вінчі.

До уроків на тему «Контрасти бароко» досить важко залучити адекватний матеріал. Проте, якщо вчитель вважатиме за можливе, існує варіант «комедій­ного кінематографічного тайм-ауту» у процесі подання інформації, пов’язаної з творчістю І. С. Баха. Після усвідомлення школярами визначного внеску, що був здійснений композитором у світове музичне мистецтво, після їхньо­го ознайомлення з творами майстра, пропонуємо показати учням фінальний епізод з кінокомедії «Антон Іванович гнівається», що зможе «розрядити» інтелектуально-насичену атмосферу уроків.

Уроки, присвячені мистецтву класицизму, так само передбачають опосеред­коване залучення компонента «кіномистецтво» шляхом звернення до біогра­фічного фільму. Серед персоналій, з творчістю яких мають ознайомитися учні і чиє життя ставало об’єктом кінематографічного осмислення - Рембрандт ван Рейн і В. А. Моцарт. Проте англійський фільм «Рембрандт», знятий О. Кордою у 1936 році, навряд чи варто активно долучати до змісту відповідного уроку: доцільно обмежитися 2-3 уривками задля створення загального враження від атмосфери, в якій жив і працював видатний митець. Натомість значно більшу увагу пропонуємо приділити стрічці М. Формана «Амадеус», присвячену жит­тю і творчості В. А. Моцарта.

Вчителеві доцільно зорієнтувати учнів на несподіване тлумачення режисе­ром образа композитора. До того ж варто показати гравюри, на яких митець зображений як виключно витончена особистість. У такому ж руслі інтерпре­товано образ композитора в австрійському фільмі «Дай руку, життя моє...», фрагменти якого при можливості також бажано переглянути. Це дасть змогу підкреслити діаметрально протилежні погляди митців на персоналію Моцарта на суто зовнішньому рівні. Отже, вчитель концентрує увагу школярів на тому,

що у фільмі «Амадеус» його головний герой має досить ексцентричну зовніш­ність та не менш ексцентричну поведінку. Проте саме це дає змогу режисерові зробити наголос на тому, що геніальність і норми поведінки не завжди збіга­ються. У зв’язку з цим вчитель пропонує школярам переглянути епізод на при­йомі імператора, коли Моцарт демонструє свою виконавську і композиторську віртуозність.

Звернення до фільму «Амадеус» відкриває можливість продемонструвати учням ще одну версію інтерпретації протистояння Моцарт - Сальєрі. Вчителеві доцільно наголосити, що в цій картині запропоновано досить несподівану ін­терпретацію їхніх стосунків, адже Форман показує глядачеві Сальєрі як лю­дину, котра як ніхто розуміє і цінить геній Моцарта. Більш того, апелюючи до відповідних фрагментів фільму, вчитель може акцентувати увагу школярів, що це протистояння мало як особистісний, так і національний характер. Адже до появи на музичному небосхилі постаті Моцарта, в музиці існувала певна традиція, згідно з якою пріоритет у цьому виді мистецтва було закріплено, за італійською школою. Проте після створення австрійським композитором його визначних творів (фрагменти з яких включено до програми) на стіні Болонської академії витончених мистецтв його ім’я було вписано золотими літерами по­ряд з іменами визнаних італійських композиторів.

Орієнтація на принцип біографічного методу дасть змогу залучити ком­понент «кіномистецтво» і до структури уроку, присвяченому творчості Л. В. Бетховена. У зв’язку з цим доцільно використати декілька уривків з філь­му «Безсмертна закохана». Насамперед, це сцена усвідомлення Бетховеном своєї глухоти, а головне - один з фінальних епізодів фільму. Спогади відносять Бетховена до його дитячих років, коли він вночі здійснює втечу з батьківського дому. Камера фіксує пробіг хлопця через ліс до невеликого озера. Маленький Бетховен лягає у воду, в якій віддзеркалюються зорі, і в цей момент звучить головна тема «Оди радості», що, можливо, саме тоді виникла в уяві майбут­нього композитора.

Допоміжну візуальну функцію може виконати кінематограф і під час по­дання матеріалу з образотворчого мистецтва. Наприклад, тему, в якій йдеться про особливості стилю французького парку, парковий ландшафт як декорацію для урочистого театралізованого дійства, варто «оживити», залучивши певні епізоди, наприклад, з фільму «Анжеліка і король» чи з інших стрічок відповід­ної спрямованості.

Залучення компонента «кіномистецтво» може бути продуктивним і на уроці про украй ське козацтво. Після вивчення учнями пісні «Запорізька похідна» варто переглянути хрестоматійний епізод з фільму «Пропала грамота» р про­їзд козака (актор Ш Миколайчук) під звуки запорізького маршу. Вважаємо, що такі «вставні епізоди» значною мірою активізуватимуть процес сприймання учнями матеріалу теми.

Тема «Романтизм, реалізм, імпресіонізм у мистецтві» (принагідно пропо­нуємо уточнити назву, наприклад, «Визначні напрямки мистецтва XIX ст.: романтизм, реалізм, імпресіонізм) потребує опосередкованого залучення компонента «кіномистецтво». Знову вчитель може використати можливос­ті біографічного фільму і, наприклад, після ознайомлення учнів з портретом Паганіні Е. Делакруа, продемонструвати окремі епізоди (за вибором вчителя) з телевізійного фільму «Паганіні». У такому ж напрямі можна рухатися і далі. Зокрема, у процесі подання матеріалу на уроці «Король вальсів та його роди­на» доцільно використати уривки з кінострічки Ж. Дювів’є «Великий вальс» (фільм про И. Штрауса-сина) і особливо зосередити увагу на її фінальному епізоді - проїзді композитора та його коханої весняним віденським лісом, що стає стимулом для народження відомого вальсу «Казки віденського лісу».

Після того як учні прослухали угорську рапсодію Ф. Ліста та угорські танці И. Брамса, було б корисним запропонувати перегляд епізоду з фільму «Великий диктатор», в якому перукар Хінкель (Ч. Чаплін) голить свого клієнта саме під цю музику.

Компонент «кіномистецтво» варто залучити і до уроку «Це чаруюче сло­во оперета», запропонувавши школярам перегляд фрагментів з телефільмів «Летюча миша» та «Сільва».

До уроку «Фантазія вальсу» також доцільно включити кіноматеріал. На­приклад, після того, як учні прослухали вальс А. Хачатуряна до драми М. Лєрмонтова «Маскарад» можна показати відповідний епізод з фільму

С. Герасимова. Так само після вивчення пісні «Попелюшка» було б доцільно переглянути фрагменти з відомої кінострічки Н. Кошеверової.

Протягом уроку, присвяченому реалізму в мистецтві, бажано було б зробити наголос на проблемі інтерпретації сюжету Кармен в різних видах мистецтва. Після того, як вчитель ознайомив учнів з фабулою відомої новели П. Меріме, варто зупинитися на її оперному втіленні, а потім розповісти про хореогра­фічну інтерпретацію, супроводжуючи фрагментами відеозапису. Останньою крапкою на цьому шляху стане інформація про фільм «Кармен» (окремі фраг­менти стрічки необхідно переглянути) іспанського режисера К. Саури, який здійснив спробу поєднати музику Бізе з мистецтвом народного танцю фламен­ко і перенести сюжет у сучасність.

До уроків, де розглядаються творчість російських композиторів, так само варто залучити кіноматеріал і, використовуючи потенціал біографічного фільму, показати уривки з картин «Глінка» Л. Арнштама та «Чайковський» І. Таланкіна.

Водночас тема, яка розкриває романтизм у мистецтві, дає змогу викорис­тати інший бік компонента «кіномистецтво», що пов’язаний з естетичними засадами цього художнього напряму. Розпочинаючи його подання, вчителеві необхідно хоча б коротко, але торкнутися питання основного тематичного спектру романтичного напряму, виокремивши декілька показових моментів. По-перше, питання простору і часу в мистецтві романтизму. Вчителеві слід пояснити, що провідні представники цього напряму дуже чітко обрали для чл>е пм оріпішрм Гак. мкцем дії романтичних творів дуже .часто ста­

ють екзотичні країни Півдня і Сходу; що, як ми покажемо далі, дістало вті- іенпя у цеиішх кікогворах. Так само чиьо б\ ш ви ;наче:іі і 'іаиші коор іилаш ро\глші іч\ - о«_\}ііс іешія toiw с иропеїіськРі о середньовіччя. Водночас, І ич поясниш \чпям що ці орієнтири оч ш ьніїтача іі.инми. а ге їм и ямли ра»і не перетворювалися і іл юі м> 1 Ipore ідімо вони (передусім і сої рафічтш чинник) ітевною мірою вплинули на формування ідеалу романтичного героя.

Дух свободи, яким просякт п пюри ромлшиму, иіріічпнив пояич ідеа і\ вільної іюдіиіи Вши Не ск\ м ніякими ,норм.іми і юведінки і мам* исрсваі> її по. а цс ні шовідальност і Вчіпо і наголошує, що цілком природно це імішачіпо певний пні оеобмсіосі і а итже ісроями роман’їмчшіч і норі в спі­ли революціонери, розбійники,.пірати, авантюрист^ які пошіїспо <р\ии>іи- лм \яшсішя про ір.і іпгшшші тип героя шо існ\паї! \ к ілсіїчному MiiciciUBi. Оїас км.і < Мрія і дшицсіь в інорчосп ромлпшків» відкриває можливій® розвип\ ш пси асіїект феио\й5|За романтичного mul і сім їм і до іучгііи ю ньоіо ■її i.ioiti.lifjiii кшоматеріші, У таг<ом5^/ віінлдк\ ичнґелеіи доцільно іоссрсднііі уїм] \ шічпярів па явищах пір.ііС'ьмпо фільм} іл картинах про б мюро цш\ розбійників, коротко їх прокомеїтвліиіш.

Варто пі ікрссміпі. що ці різновиди припиніть кого жанру виникаюгь Щ другій половині 10-\ роми і огоіожіїюються и ; юб\ іками .їмсрмкаїкі.кот кіно. ВважлгЙ'і;і необхідне млі очоеши. яв ліинш ілмія ш| м іари>коі о ду\\ » відбувається то и ко ін інчсиді иережшиг іліострешія UHlltl ІІ.ІІО-ІІО ііт-ичшіх І а оіж^і психологічних мочим ш іро*\\п ю, неї і акцент вимагає певної віко­вої J ишілиі яку : иишж мішечній ліси і ьчніс їм За.ия комкроїм шип У- значепого їіоложення і і ногою ос никере інідчо ньедешія кочнонемм «кіно- МІІС ієні ііо» у кошем^-і іемп, иропопу мо юсере UH II \ В \ 1ІІКЧ) іярів 1ІЛ трьох найпоказовіших етлмач к ісіорії розвитку цих фільмів.

Вчителеві варто зазначити, ■ що першим кроком па цьому шляху стали розбшницько-іир.ітсі.кі.^трічки заучаню о ші' t і перших ярок cm гоїюіо кі­нематографа Д\г і;іса Форбсикса І Ірії ці>ом\ с м { ’> минися на шо\ мочкик>\ З одною бок\ »і имачіии. що поява на скрапах кінострічок відповідної спря­мованості прилад,к па міс іяїнк шп роки (пдегьої про .ісршу ишон\ шии\). ко їй пошт особшио m іч\і:а іа моїрсбч \ емоишло лшпшшші компенсації, з іншого - іпдкрес ні і її. що образ вільного Мірам чи б ілтро'шою роюшити свосрі тою « ишаря бо* сіра\\ і ЮкОрл >) на скрапі ип ьо< у.'поб іспсіп. і ія (а- чів усьол? сіиі\. З іобувшп вЙику поіі\ іярнк гь ігіиіяЬи своїм коибомсі.ким фільмам., Щ ) .111X0(и ні на скрапи напередодні Першої иятвої кіиші, Д>і іас Фсрбслкс никопан рск.іамн\ функцію тЬді ще нікому не відомого кіножан- рщ Подану; інформацію бажано шкріпити персі.ія юм фрагментів 5 фільмів , їм і <- 1 ».р » і-ч і Чорний пірат», «Син 3oppov і І* і n 1 і

Ііайгмтшт с-ип акпіш іації-.шояви'мірагських стрічок про благородних роз­бійників знову пов’язана«'із передвоєнним періодом (друга світова війна).

ІІ

11а екранах з’являетъс-я новий «лицар бе'іеєтраху і докору»'- красень t Ф ним. іерої якою при всій своїй самобутності виклик лої ь чгш ctcoiikirui * ucpcoiu-l жами Д. Фербенкса Гак само, як і «Чудовий Дуг», Е. Флінн створив >брази сияБпиX і смыивич осоГпгсикісі!. коїрі 'iMcnj/каюіі. бчдешмию існування і свідомо рухаються иаясіріч небо точним пршо ілм. Цс, {окрема. !> м.кфі плі *<() ui. С ой капітана К j.i u»i і Джефрі Іори (фі плі «Möpu>Knn яыр\б»}, ям \ виконанні Е. Фліпа дійсно буш б іаіоро тими ро ібімішкамії ШШІЯШШ цю укріплення цк і інформації ілк само потрап с иероі.іядч окремих мнофраг- меїп ів.

Якщо ’uiLomtii реі.іамсіїі' іо.во іяіпмс »чию її. мола* ЯІ1Я1МІ 'іем м.но зу­пинили» ті ггорівпи іьном\ diM.iiи обрали Робіп I \ ы. км iemi\ тнинялю Д. Фе чбешипч і С Финном Цс.иап» {\4і>г> хоча б кори і ко н\ шши im. я н. і пи­танні ріменк\ поної гоноліісрпреіації кнчючон» cioshciv на іерсцач фі Ні­мів відповідної спрямованості Паприк і:и моли.і порішиш і енно ш і фі п.му «Син іорро» і Д. Фербенксом, і а <• Зііійк; Зорро» ? \ Де іоном.

Вчителеві пером іііо підкреслити, що і в наступні десяііі.нпя кінемаюгра- фісти звертатимуться до кінострічок відповідної жанрової спрямованості. А на початку XX] сі коли на звичайно активно розвиваються нові жанри (па­прик іаг. феніош піратські стрічки не втрачають сво< і акіх.имюсі і За і ія п.і- очпості, доцільно зупинитися на стрічці «Піраги Ка риСк ького моря: Тасмииця «(Чорної пер тіш», що я юо\ та Не timuo% і щ ича Ноти и< і\іоі\ іор- кпутися кі П.кох принципових auiCKiiu ішмо ееіеі іічііич’ .аса і ромаишшл ЮбріІДчСІШЯ бурхливого моря »ПІД ІМЖОІ печери (ІіЧІІІС ІОНІ Іі.іріП ПІ ифСе ІИІИ що не ск {сі юш к іасичною романпічпопі неп їДж\ ), де відб\ ваш і ься паїшаж- Вивіші події сгрічкй. '

Якщо існує така можливість, вчитель може запропонувати учням поміркува- лі що іс то\ і ojohiimTv героїн фі и.м\ кліп іап.і Джека іа Ьі іл.і Іернера, обра .п яки\ v і иорютоть сучасні :іірки Голіич і\ Д Депп та О. Блум. Варю мло юипн na IOMV. що каш і an , Іжок І орибець ініян іж.іьси .юси і ь специфичною hol iat- ііо ї о июіо бок\. пою обрлї iiopMiiyf канони і іасичною шраісі.коіо фі іілі\. olкі н.мі і ероіі Д Денна аж ніяк ис може ифиим.шкя ик б ui оро шіш роюш- ник. Для икот не ким ідеалів юорочссності, він не- їбира* н>la тіпісшонаї н добрі вчинки id ия\ і нерд/кенпя eiipjiie.i.uiuoci і. Все шо роби п> кл її і а 11 Джек Горобегн.. лі піоря. (.ковано іоювшії. цілком нр.и м.шічпш ліс. водночас, і не Менш романі ичіпіі меп мін прапіе понорт течій кир.ібе іь «Чорна пер піна», якші ( леї єн юіо і для піратів, і для пре'іоіавшіми закот Джек І оробеиь на­полягає, щоб його обов’язково називали Капітаном, адже і їм нього це прост /итул, Знак його приналсжноси ,ю ішняіковл.ч особпегоеіеіі. які іроиіюю і визначають рошіпичнип і к\і і кроя по іе иобнісн.. пе\і\імппя буп.-якою небезпекою sa мя підкорення неосяжних морських просюрів

Д Депн ікічі їж свою персонажа иге оішгю. МіЯ важ пітно що і,о обра- і\ романтичного героя, рисою. Він авантюрист у повному сенсі цього с юва і всі його дії та вчинки обов’язково оздоблені елементами іронії. На цій рисі характеру вчителеві необхідно зробити особливий наголос і підкреслити, що іронічність світобачення є однією з основоположних складових романтичного напряму, яка діставала втілення у різних творах мистецтва.

Окремого коментування вимагає образ ще одного головного героя стрічки. Це талановитий виробник зброї, красень Білл Тернер. Його минуле оповите таємницею, що також є важливим елементом романтизму. До її розкриття при­четна донька губернатора острова (досить ексцентрична особа), в яку закоха­ний Білл Тернер. Логіка подій фільму врешті-решт розкриває таємницю героя

О. Блума - він син легендарного пірата. Саме звідси його сміливість і неорди- нарність вчинків. У фіналі стрічки, згідно з законами романтизму, коли Добро перемагає Зло, Капітан Джек Горобець отримує свій корабель, а Білл Тернер - кохану дівчину. Вона промовляє слова, які стають романтичним лейтмотивом всього фільму: «Мій коханий не майстер зброї. Він справжній Пірат».

Водночас, вчителеві доцільно наголосити, що існують й інші показові при­клади кінематографічного втілення засад романтизму. У зв’язку з цим варто хоча б коротко прокоментувати фільми французького кінорежисера М. Карне «Набережна туманів», «Вечірні відвідувачі» та «Діти райка», які вважаються прикладами <даоетичного реалізму». Бажано коротко прокоментувати його спе­цифіку і пояснити, що назва «поетичний реалізм» є досить умовною, оскільки у зазначених стрічках головний акцент зроблено на інтерпретації принципів романтизму, а саме: протиборстві Добра і Зла, історії кохання, ролі Фатуму, який очікує героїв на туманних перехрестях їхніх доль. Тому хоч і із запізнен­ням більш ніж на сто років, але ідеї романтичного напряму дістали безпосе­реднього втілення у кінематографі.

Найбільш показовим щодо цього є фільм, який офіційно вважають маніфес­том «поетичного реалізму» - «Набережна туманів». Зрозуміло, що брак часу не дасть змоги детально прокоментувати всі аспекти стрічки, тому увагу учнів зарто зосередити на перегляді, так званих натурних епізодів кінострічки. При нагоді необхідно пояснити учням, що стрічка повністю була знята у павільйо­ні. Це зумовлювалося необхідністю створення загальної атмосфери фільму Н

• фаустівськогопрагнення до туги» (визначення Шпенглера). Саме тому варто зіставити означені епізоди стрічки «Набережна туманів» з відомим живопис­ним твором - одним з визначних здобутків німецького романтизму, - «Двоє на 5ерезі» К. Фрідриха. А також наголосити, що і фільм, і картина створюють у пядача враження причетності героїв до безкінечного простору - однієї з осно­воположних засад романтизму.

Щодо інтерпретації специфіки часових вимірів романтизму, пропонуємо юсередити увагу школярів на фрагментах фільму «Вечірні відвідувачі». Учителеві бажано коротко розповісти про сюжет цієї стрічки і підкресли-

в. шо в його основу було покладено середньовічну французьку легенду,

а Це д^с,'змогу ще раз нагадати школярам про есоблпгл \ил\ роман і ими $JJO Доби ССрС І І «і ІЧЧ І У 1 It барОІКІ І \ІО. і. ' І I II І і І.1МІ/К СПОЮ ДОІІ!,К\ Ашіу. прибувають два дивні мандрівники. Вони виявляюі і.ся шк¹ іапцями ти- яво і;і і маюіь S мсп ііпсувати церемонію весііля їм ніапьої И фобіпи. а ю я иійВй1ься неиіолів.іпе. олші { ни.\ ШМШШЩі в \іііі> і воші відпові ut< йому взаємністю. Розлючений дияво і к |ч <р « і.і коханих на кам’яну ста- mo. іі іе несподівано ч\< iimimii сі\к по б’іоп.ся їхні серпя. оскільки побо­роти справжнє кохання нездатні ніякі си ш i-Ja,^-

Вчителеві доці іміо кчальшіпе імшішіися на двох моменіах. Ц ікршпьііиг свого розповідь відповідним кіноматеріалом. По-перше, необхідно івери\ ш \ паї > rid чаї сі п.ппп которпг стрічки юмш\ іиішя світлого кп и>ор\ і наголо­сити, то и і сікші спосіб МГ Карпе прагнув донести думку, що .Доба середньо­віччя не даті, отими.імчнни нцж> и* кюрії іткі інаии І ас і<ктічуюгь визнані науковці, стер їжмочи. що huiuho ніколи мк не lчия юія, як у щ часи tenui шпОки tp\юіо принципово важливого момеїт наданою філь­му Вчи to ієні -доці п.по те ри { п.ііа кпи німі іярам про ю особ шиє ми. по. яке піди рана н> \ копіексп романтичного напряму іронічне сні і обсічення. І Ьі важ­ним засада у фільмі «Вечірні и? ті і\ вачі» ііліпнл орт та іі.иоі о ш і.іеїшя У зв'яікч ^-і цим викладач'знову-конііснтр\ ( \ паї v ма двох чині піках. І Іо-періне. на виборі виконавця ролі диявола. Якщо?jo ;muw< час. можна р^іїовісти

уЧНЯМ^гЩО \ .ДОО\ Сере ІНЬОВІЧЧМ ПрОіиДПИҐч СП І і 1.1 ЦереВсІ/КПР ;обрЛ/К_\ ИЛНОІ \

комічного вшіяді Пенною мірою М Карно ро ти вас і. маянь ісіі ос і piof, mo ірадицію. юбрсЬкуючи дияпо-ісі \ ішк ночно народшпом\ к ночі Саме іом\ ре­жисер запрошує. на цю роль ні юмоїо французької о актора АЧ ія Ьеррі. який «иіспм іи\иаиоі»> щ комедійному .ivni.ijd Оїдсе. пі і час пера їй і> окремих Епізодів сірічкй «Вечірні лі тідчначі», і.чше і^ні варю юсере шіи увлі \ шко­лярів Па в,сіх складових обрлл еінорсікчо Ж 1>еррі пою юань к.ірикл- 1\рніи ЇОТШИІГГКК1І ГріЧ ССКОВІІІ \| cl 11 ер І іри. Wift'Uh «паро ЦІНИ». 11»‘ кое І юм\ В^е не їж імої \ режисе'рові впешіепо іпиюіиіи на «.країн іронічнії, іь Сві- іоі іяд\. який був пршсімліїшм ром.шпнмч По і|>\ю іронія, як ька ппічпіі принцип роман ііізіюіо мпсіеці на. > <|и іі.мі «'Вечірні вічні і\нлчі» орш шн п.по реалізована. Як арик гад. парю so сере уші \ вагу школярі^ на показовому діа- . юи що ні іб\Всіггься між ІО.ІОВПОІО юрошею \niioio гл лиянолом Вперше..' .з'являючись перед нею, герой Ж. Беррі пихато промовляє; «Ви ш.н || ill 8 Я ціяг.о.і!» \ іс oipiiMjr юнетм песпо'пнапл виповіді. і ероііп «Якбнші яіа- . ж наскільки’Мені це байдуже!».

І ще один- останній фільм М Карпе доби моєї ичі.оі о реал імч «Ди п рай ка'> ,ІОЦ1 ІЬНО ВКЛЮЧИТИ > КОІІІЄКі.1 вивчення курсу «Мік І ОЦІ НО» ‘{сі 1,1 Я L1B0- ренші більш-менш ціненої каріини кінематографічної пнерпрекшн прин­ципів романтизму. Цю стрічку, події якої розгортаються у період зародження ром.ін і ичного мистецтва (початок, XIX єт.) можна дуже вдало використати.

По-перше, епізоди фільму «Діти райка» можуть візуалізувати уявлення шко­лярів щодо специфіки театрального мистецтва початку XIX ст. Так, залучивши окремі фрагменти, можна прокоментувати протидію, що відбувалася у зазна­чений період між традиційним театром і новаторськими пошуками, які були пов’язані з мистецтвом пантоміми. По-друге, важливе психологічне наванта­ження у фільмі «Діти райка» несе фінальний епізод стрічки - карнавал. Це дає змогу вчителеві торкнутися ще одного суттєвого аспекту специфіки романтич­ного світогляду і підкреслити, що культ руху, який є для нього (романтизму) принциповим, пов’язаний не тільки із зображенням, наприклад, бурхливого моря, але і метушні під час карнавалу, коли відбувається змішування людей, машкар, створення своєрідної людської безкінечності. Саме це і стає заключ­ною крапкою у картині «Діти райка». Вчитель може запропонувати учням зі­ставити специфіку маскараду, що відбувається у закритому приміщенні (епізо­ди з фільмів «Маскарад», «Летюча миша» та ін.), з карнавалом («Діти райка») і поміркувати з приводу того, яку роль у цих двох дійства відіграє закритий і відкритий простір.

Є ще один специфічний момент романтизму, який заслуговує на увагу. Наприклад, вчитель може розповісти учням, що німецькі романтики надава­ли особливої уваги художній інтерпретації фольклору: народним пісням, каз­кам. Цей акцент доцільно зробити після ознайомлення з твором К. М. Вебера «Пісня мисливця». Щодо кінематографічного наповнення уроку вважаємо корисним запропонувати учням переглянути уривки з фільмів, в основу яких покладені казки братів Грімм, Гауфа та Гоффмана: «Білявка та Трояндочка», «Лускунчик» (анімаційна стрічка), «Карлик Ніс», «Місто Майстрів».

Останню тему 7-го класу, в якій розглядається явище імпресіонізму, досить важко підкріпити відповідним кіноматеріалом. В історії кіно немає біографіч­них фільмів, присвячених провідним митцям імпресіоністичного мистецтва, а отже варіантів виходу у цю проблематику фактично не існує.

Атмосфера розквіту імпресіоністичного мистецтва мала значний вплив на творче формування Жана Ренуара - сина великого живописця, який стає ви­датним кінорежисером. Якщо викладач вважатиме за потрібне, можна торкну­тися питання спадковості геніальності і наголосити на тому, що О. Ренуар і Ж. Ренуар - це унікальний випадок, коли геніальність батька наслідує його син. Ця ситуація тим більш цікава, що формально працюючи в іншому виді мистецтва, Ж. Ренуар, особливо на ранньому етапі своєї творчості, намагався переносити на екран живописні прийоми імпресіоністів взагалі, і свого бать­ка, зокрема. Показовим є один з перших фільмів режисера — екранізація відо­мого роману Е. Золя «Нана». Значна кількість кадрів стрічки (особливо тих, що стосуються епізодів у театрі) викликають асоціації з відомими творами імпресіоністів, насамперед, танцівницями Е. Дега і портретами О. Ренуара.

Поканчіо. їмо і іі uii'ix осі шж\ сірічкач Лч‘ IVuvap свЇ{тю маслі і\Юіі іра- диції імпресіонізму. У зв’язку'з Цим варто зупинім пси па фільмі «(’ні инок на траві» (вчитель фіксу( \нл\ школярів на симво іічі ом\ збігу його ііазви і Il І* Il 11 р І М І І.,’» О ' ОМ. ' І І І 11.1 m І ^ІІ]'^ІІ"ІІШІІ ІМіІ]\ ІІ'Г ¹ ИІІ'І напряму iipofloKvt н.оі на ріши ko ibOporjcjo рішення каріинн. nat.tvliepc г.'ч ішчрннч енно м\ фі imiv

І І.і \ паї> кк і\н>йи шс одна ншапова ырта Ж Репуїра <Фрапц\ .^кті канкан». Ц обри :нч ещ-<ему якої Гк-шоеере нп.о ніинпч лі vkniiouiicm тори мою илька, іі.іс.імпсреі.¹ ^жіночі портрет та ні юмо по юіио «Ь.і і в М> /сн к м І а ici■>.