2. Компонент «Кіномистецтво»

іаі\ ЧСШІЯ КОМИОПСПІЛ «КІМОМІК К'ПІЖ>>> Н >М1С І \ ПИСІ роїимою НМ

«Мистецтво» в основнії і шко її < проб клігшімшім І Іасамиерс і цс пов’язано з двома момеыымн іпконпм чинником і шіспиліим наповненням \роми. ям важко у її 1>‘ШIII МІЖ СОООЮ. ІОМ\ 1ір01І0ІІ\< МО обр^ПІ І ЦІНО МОЖІНШІ і прин­цип , і ¹ І ,1 ¹ • І 14 И І І І і^{|1 1} ІІІ '*.1 ¹ гК'|і ’ . II І 1 1 Цс • Г її V полегшиш ііірнйпяі ія (.к мдиоіо макриї) по» и «тою і \0ні юм іонним \\- дожпі\ сій ив' іакршпі н ного па рівні «вітальної нпм’лп»

6-й клае.

Тематична спрямованіс теми «Далекий таємничий Схід» дає змогу залу­чити компонент «кіномистецтво» шляхом демонстрації окремих епізодів при- годницьких фільмів, подій, які так чи інакше пов'язані з Єгиптом. Принагідно, вваж:к \к> іл необхіднощ ікресліп.і. іпо обранші тієї р.шітші] оркшир. який .ісрекичог іиікорисі.іііпя иіісм&тоірафічпоіо м.періа іу. вим.илг шдкновки відповідної відеотеки коли на одній чи щох касетах будуть \ ві щові шосіі до тематичної еир/мовашн. и \росін .моцтовапі фрлменш фі илігі іпровпч чи .ішм.щш.іич). то tonui.no чпкорнчовишпЧ нроцеч цоіатія Міііеріа і\ Наприк Я і, ро -.іют иючн Шо ар\пемур\ і ск\лі.ш\р\ сіаро иіипьою Сі ініп.і вч не п. може пій і я іемонс грації репродукцій. якгинкір\Вііпім_\ п, гой чи ін­ший іісім'я і тік ммсіеіпва цієї країни, показано уривок з фільму «Смерть на Нілі». Йдетеся про натурні епізоди, події яких відбуваються біля славнозвісних пірамід в долині Гізи.

Залучення компонента «кіномистецтво» у контекст зазначеної теми може відбуватися і наступним чином. Після ознайомлення учнів зі специфікою дав­ньоєгипетського зображення Сфінкса, викладач може, адаптувавши у відпо­відний спосіб інформацію, розповісти про особливості інтерпретації образу Сфінкса давніми греками. Вчитель може коротко розповісти школярам про відому загадку, яку, згідно з міфом, було поставлено Едіпу (хто ранком хо­дить на чотирьох, вдень на двох і ввечері на трьох), зробивши особливий на­голос на тому, що давні греки активно використовували вислів, безпосередньо пов’язаний із цією загадкою - пройти крізь Сфінкс. Його показовою кіноілю- страцією може стати епізод з фільму С. Спілберга «Індіана Джонс і Останній Хрестовий похід», коли головний герой має подолати страшне випробування, пройшовши через рядок Сфінксів, які створюють своєрідний коридор і, по­вільно піднявши вії, спалюють лазерними променями того, хто спробує увійти на заборонену територію. Пройти крізь Сфінкса здатна тільки високоморальна людина, а отже - головний герой фільму, - якому серце і глибинна порядність підкажуть потрібне слово-код, що дасть змогу подолати цю перешкоду.

До кіноматеріалів варто також долучити картину «Загадка Сфінкса» (реж. В. Пекарь), додати фрагменти з інших ігрових картин (наприклад, «Клеопатра» реж. Дж. Манкевич), а також мультфільм «Папірус».

До змісту уроку, де учні вивчають пісню Г. Гладкова про Хоттабича, задля дотримання єдиної тематичної спрямованості пропонуємо ввести уривок з фільму «Старий Хоттабич», хоча сама стрічка сьогодні є вже досить архаїчною.

Цілком природним буде введення в структуру уроків, присвячених мисте­цтву Індії, матеріалу з кіномистецтва, що дуже потужно розвивалося в цій країні. Акцент доцільно зробити на найбільш «екзотичних» епізодах, що від­творюють особливий колорит індійських пісень і танців. У зв’язку з цим, зва­жаючи на часову регламентацію, можливо не варто залучати уривки з фільму «Бродяга», що визначений у програмі, а використати потенціал більш сучас­них фільмів, наприклад, «Помста і покарання», «Танцівник диско» та ін.

Насичення кіноматеріалом уроків, присвячених індійському мистецтву, реа­лізувати не складно, оскільки сьогодні на каналах телебачення досить активно демонструються кращі індійські фільми. Отже, можна рекомендувати учням у позаурочний час переглянути окремі стрічки, які безсумнівно сприятимуть формуванню їхньої загальнокультурної компетентності. Пропонуємо перегля­нути анімаційні фільми «Два квитки до Індії» (реж. Р. Качанов) та «Золота антилопа» (реж. Л. Атаманов).

Залучення кіноматеріалу буде доцільним і на уроці з вивчення балету «Мауглі» - інтерпретації відомого твору Р. Кіплінга. Якщо вчитель вважатиме за доцільне, він може коротко розповісти учням про подібний сюжет - історію Тарзана, яка, безперечно, є більш примітивним варіантом «Мауглі». Проте, можна прокоментувати споріднений прийом кодування імен героїв: Мауглі - жабеня і Тарзан - біла мавпа, і зосередити увагу на особливостях стосунків героїв з тваринним світом.

Дли «что іь ми/ьс ічипішіґк'яшдемоікмрашіфраї мені їв ■ па іеп «М.пі и» а цолм fa іуіиїті окремі єні ;о in t цілішій пюю ашмоішшото фі п.м\ Що ю іс­торії про Тарзапа, його.так само можна <<о иоілі ш» демоне і рапк ю фраї мені пі іірових фк’іі.мів про нього. Оскільки триодам бі іьдпиі» карти при Гар(<ша була зроблена у ( LI.IA у 30-гі роки і сьогодні вони .j ,м і її . і > і ір ч і> (чорно-білі І.І ИІДС> І НОСІ 1 СИСНефеКТШ ІОІЦО). ,101Н 11.110 ііШрОІ №(1\ ВіМИ ГІЯ 110- pL'i іяду V. і рімх\ *<г І ар ?аі !>• кіпця К(і-\. т.юші\ роп. н якій .пі ран иоп\ іирпии американський актор К. Ламберт.

Б копили \ років присвячених феномен\ пора южорчої о і ч\'Лічноі о мис­тецтва Китаю, цілком юречним б\ ю б ик почеиня фрагмёнпи фільми: в якп\ ві пворсіїо специфіку національного колорит^-' країни. І хоча сим очні кмісма- пнраф кшлю ріишиза( іься юипь акінвіїо. пою прокат в \ країні поки їмо обмелсенпп \ іе \ іісриіекі нні фі іьмп ти країни, ч якими \чши мо/кпа и\ tc реаіьло отажптпі обов’я л*Оію варю нк аочши в їміиу >рок\ Вчше ієні додільно за іутт от :<Ми : фі іі,м\ Щ Ьорю іуічі «Осіаннт Ьшер.нор". шо дасть мол iiibil іь донссиї. "ю упин обра; >< Jauopoiieim.o мтсі.і» і ікшокпнги .шиї іраматичпо насиченими попями сірічки

( ІірЯМ(>ІІ.ІШСІІ. чромв і ГСМІІ ■'( \l Nil \ІОІІІІ.П->. на ІМІІ1\ t\Mk’V, Ці JNOM ІІО-'І

треб\>< '.а і>чення компочоїка ^мномисієці во<» Паприк іа u і пс ^гі я опит панич учнями Мііісри і\ і м\ німі (симфо.нічна сюїта«Ше\ер;ш иі») і їхнього :ап\- рення і; аі\iou|>(.p\ арабських к<нок. вчпіе.іеві парк іаироиончипг персі іян\- ти \ривки і фі плин щік і\ «Пріподи С пцдоала» («( ьома І Ipiinvu С И іба,іл». «Золота пригода-С шмба и» га ін.), окремі ецізо ці і яких и і\ п» :моі\ школя­рам чяпиіи аімосфер\ арабською сні і\. 11 ролу к і іншим ілкож виажагмо іііс.ія ознайомлення \чніп . фраї мнимії опери «14t.Mli і Іюдмн ы>>, про ;емопеір\- вати відповідні уривки з фі іьм\ О Пімнко

На уроках обра :оінормою мпсКШЬгі ілк >.лмо і.і ікршмі п-ся можлііиісг. активного-використання кіномаїсріа-П ^ о цюги бок_\ ■ не лечонсірашя фраї - мсппк аіи\мішініі\ <|)і плив іроакниЛ іа мошнами арабських каюк. J іншо­го - Ц(. ІОІН 1Ы11СП. «MJIVMlllOl рафіЧІІОІ о О! юбіення» обра іоїворчию мнсіс- цт на іаар\пекі\ри Яііоіпї > іи'жкл ? ним пропонуємо іїчиюкчн вимір к іаш фрагмент і (|)і плин А. Куросави «Расьомон». «С їм самчраш». «і\іп> іа ні

У котсксі вивчення гем ]>оі ti і\ <\тичнл ■ іьіура» компоцеї-п «кто миеісн і по» ми бн б\іи і\чени.і-л<'сп її. дк'іитш Вчии іь моле ^шромо- нуваїн школяіілм нереі.іяп_\ пі шик\ аніманпіііи\ фільмі» які < юсіиь вм-і лою інтерпретаціїю ілшіьоірсцьких міфів, а же хоча і опосерсльоиано. л іе причепи to зазначеної геми Саме гом) па розсу t вчителя ми ироіюн\( \ц<; на< і\ппу (|)і іьмоір.іфпо аш\г«тішш\ lipimok <fІоксрнення і Олмич» (реж

1. ( ніжісо-Ьлоіп.Кіі) «<1еракі і \ivci<t» (рож О ПеіровК « Іабірнні» (про Тесея і Міпоіаирл) га .^Персей» (реж. А. Сніжко-Блоцька), «Партіє» ('рож.

2. Бах і а і;е). () і іі і і (реж Ф. Хитрук) га ін Взага її можна ми«; цей кіномлеріа і т мисіешиом нагоні іс> і іплкресли і п е і и рулюючу роль..,* що відіграва.,1и при цьому дпиньої рсцькі міфи, іокрема м. сюжет яких пок іл ієно в ociioiss :аїнлчеаич карнім

Ж

Водночас, ішеїрицшиїїи (іршшип м> ніка. живопис, кінємаїоі раф ‘ може ііі>іужіїо <чирііпк'і.а7и>’ fui \роках. черої які іискрі >»о ііро\о піп. пимпші мис- І££цької інтерпретації образа* ГІромехея. Ознайомивши ушп; : к к шдом jgjj о м\ їнчіїою (О СкриГчи. сІ> Лісі. ( Лкнкенпч) м оир.іиинирчою ікмис їси ня (вазопис). ьчіііс іи;і н«ірю іаирчік>іі\паїи перег іяп\ їй аиім,шішіпп фі л,м «*І І роме і ou» (реж. ■ІЇлХ' ніж коБлоцька). ,

Аналогічний нрийо:ф; доцільно використати і на \році Ц і смою «Люїеп нею ця м\ яіка и LipiMMifi иоіц*> іоссрслпвшн \наі\ шкоіярж їм oûpüii ] кара, ізчиіель знайомить і\ ; ойразОїворчою і ра jjjjl ю йот 1111 ерпретації (аптичні барсплфн. л.ионие, твір Г1. tyvj-пеія »Паління Ікар.і») ираьшкою м> шчної о ш иеппи Ш.ОІИ обр.н\ jgjj її мои пі îO>aicj\ «-Ікар» \ Оног і ср«і лні С С ттми.кої о), іііг.ершугочи \ рак переглядом фраї мені л лпмашшкио фпг- м\ « І кар і \і\ іраа» (реж. Ф. Хитрук).

( Ttïv* о. нш обра і иіііііьогрецької міфології, який відкриваг можливість для іасюсч іипня тієї ріЩшпою т і\о,і\ У сір\м\р> о ціоіо ї}ромь .алронот)- вано включити матеріал про Піку ( а\іоі|)ракііісі.к\ IU^- и с іаішош^ім Скуть- rmp.t. а і а ко ж храм Ніки в Афінськтп акрополі. Після о ціаиомлсния учнів зі оііііічсннм млісрідлом, що ос їііосередш.о іюіі'я їшпш і; ішерпрскщк ю цьо­го міфо іоі ічпот иор<і;\. шкоінрам б\.ю б корисно мерсі.іяіі\ і її фраї менш фільму «Вї;дабражснпя» (реж. В. Караваев), в якомч jacofmiu «іпшапи рочло- иіипг.ся про три пилами імм’иіміікіі сшіоипю miiuviiik«! І її мнсм«х' нс/іл. Вавилонська исж\ і.і ек\ Ji.mvpv Піки ( сімофрамни.кої Ніицо іожоїяіиме чи. опції реї .(«імені, ruüic іь мо/кс іапропотімш і іереї ія і окремих фраї \remns і фиьм> І роя» ;л і і>г впуалізації обрали Лм і ісс.і. О.’Цьсся. і а інших героїв іанавіи рсцькмч міфів.

.Па уроках^ пои’яиіпіч і мне і оцтом Дашії.оіо Риму. цілком юпчио ;осо- редшн \ііЛіу піко іярік па »мкоіінх явпіпач дшіпьорпмської к\.іьі\рп. зокре­ма Ko іі’Оі їрі\чьфа іьпш арці, давньоримські і і мог.аші ча ш ^ процесі ота йомления \чпш і торами обра юторчої о мис і cm їм кі «фміскі\рп. ?міи яких иірямоіілшім па інтерпретацію римської міфології чи історії ИЧИІіМЬ: може закріпити враження школярів кінематографічним матеріалом, а саме^- переглядом анімацїйного фі п.м\ <<Доля Венерн» ння Г Гмапои) і фраімсп- іамп і пролнх «. і річоі-v <*Lw іигор-» ірсл I^і ( коні кі «Камо ірядсіш» (реж ( lvibrt иїроиимі, в яких-засобами кіно відгворспо іил .uiimiinio яскр₍ікип обрій їм) н ісіо 1Hteiр.іційн^'підхід може поі\жио lіір«ііііоікііu їм ІМИ \р()ка\ і на іеропач ног-ціапия м> üikJ б«і і».] кшечшої раф. їмо конкреї н i\f я ся н«і рш пі пііерпреіацп обр.ії\ t паріака Після toi о як учні про с і\\аюіь фріїїмсіпи музики А. Хач«іі>ряма, нср^Мянуть на Biîtéo урив.чіі і ба ic-tч «< парик» іо­ні 'jым но иштися окремі фрагменти з йіломою фі ц.м\ С КЧбріка. що дасть імогу школярам здобути цілісне уявлення щодо досвіду художньої інтерпре- гації образу ( іиргака.

У процесі вивчення теми, присвяченій мистецтву європейського середньо­віччя, вчитель має відтворити в уяві учнів образ середньовічного міста як та­кого та специфіки його життя. Весь матеріал щодо музики і образотворчого мистецтва, який уведений у контекст цих уроків виконує функцію ознайом­лення школярів з явищем лицарства і його складовими, а також мистецтвом менестрелів, трубадурів, труверів та мінезингерів. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне залучити у контекст уроків компонент «кіномистецтво», конкре­тизувавши його на прикладі двох фільмів - «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (реж. С. Тарасов) та «Вечірні відвідувачі» (реж. М. Карне). Ретельно відібрані уривки першої стрічки дадуть змогу показати учням лицарські по­єдинки, ставлення лицаря до Прекрасної дами тощо, тоді як фрагменти «Вечірніх відвідувачів» зможуть долучити школярів до розуміння творчості трубадурів, труверів та інших середньовічних музикантів (особливу увагу вар­то сконцентрувати на епізоді прибуття менестрелів до замку барона Гуго).

На уроках, присвячених феномену середньовічного храму, образ якого ство­рюється завдяки засобам музичного і образотворчого мистецтва, на нашу дум­ку, вчителеві взагалі варто було б акцентувати увагу на тій ролі, яку відігравав храм у добу середньовіччя і наголосити на тому, що він фактично виконував функцію Біблії для неписьменної людини. Підсумком цих уроків доцільно зробити перегляди фрагментів з фільмів «Собор Паризької богоматері» (реж. Ж. Деланнуа) та «Ім’я Рози» (реж. Ж. Ж. Жанно).

Уроки, присвячені темі середньовічного храму, мають підготувати учнів до сприйняття образу православного храму, про який мова піде далі. Окрім ви­користання матеріалів з образотворчого і музичного мистецтва пропонуємо включити епізод з кінофільму «Ярослав Мудрий», в якому йдеться про будів­ництво храму Софії Київської.

Отже, компонент «кіномистецтво» варто залучити до структури уроків 6-го класу, що дасть змогу реалізувати інтеграційний принцип, покладений в основу програми курсу «Мистецтво».