Комплекс вправ на формування фонематичного слуху у дошкільників

В основу колекційної роботи по формуванню та розвитку фонематичного слуху при вивченні англійської мови україномовними дітьми покладено спільне та відмінне між двома фонетичними системами.

Для розвитку фонематичного слуху доцільно використовувати ігри на диференціацію звуків. При цьому першочерговою умовою є правильна артикуляція диференційованих звуків та слова в цілому. Корисними для цієї роботи стануть наступні ігри.

Гра «Please»

Дитині пропонується виконувати команди ведучого тільки тоді, коли вона почує ввічливе прохання. Ключовим є словo “please”. У ході гри підраховується кількість правильних та помилкових відповідей.

Гра «It can fly (run, swim, speak, )»

Дітям пропонується прослухати ряд слів. Як тільки вони почують того, хто може літати (бігати, плавати, говорити), їм необхідно плеснути в долоні. Як варіант можна запропонувати дітям вибрати зайве: з почутих слів вибрати того, хто не вміє літати.

Гра «Sound game» (s – θ: z - ð)

Ведучий називає ряд слів. Дітям пропонується підняти карточки одного кольору, коли вони чують звук, наприклад [z], та карточки іншого кольору, коли чують звук [ð].

Робота по формуванню та розвитку фонематичного слуху ведеться паралельно з постановкою звуків англійської мови у дітей.

Комплекс вправ на постановку вимови звуків англійської мови

Артикуляційна гімнастика

Артикуляційна гімнастика використовується для підготовки артикуляційного апарату для вимови звуків. Вона допомагає розігріти органи вимови та налаштувати їх на потрібне положення та руховий алгоритм. Крім того, вона виконує роль ігрового моменту, що допомагає позитивно мотивувати складну для дитини роботу.

Постановка звуків [θ] та [ð]

Вправа 1 «Покажи зубки»

Дитину просять оголити у посмішці зуби. Потім, не змінюючи положення губ, дитина має ледве розімкнути зуби.

Вправа 2 «Спокійний язичок»

Початкове положення органів артикуляції те ж, що і в вправі 1. Дитині пропонують покласти язичка на нижні різці так, щоб його кінчик трошки виходив уперед. Положення язичка фіксують «язичок відпочиває, спить».

Потім повільно, не змінюючи положення губ и язичка закрити рот так, щоб верхні зубки лагідно торкнулися поверхні язичка. Зафіксувати ніжне доторкання, що підкреслює розслабленість язичка. Потім відкрити рота. Вправу повторити 4-5- разів, поступово нарощуючи темп рухів.

Вправа 3 «Вітерець» (для звука[θ])

Початкове положення губ і язичка те ж, що і у вправі 2. У момент легкого доторкання зубів до поверхні язичка дітям запропонувати подути на кінчик язичка, не змінюючи положення мовленнєвих органів. Звернути увагу дитини на холодному повітрі. «Язичок замерз, йому холодно». Зафіксувати увагу на звуку, який роздається. Закріпити його 4-5- разів.

Вправа 4 «Жук» (для звука[ð])

Початкове положення губ і язичка те ж, що і у вправі 3 у момент проходження повітряної струї добавити голос. Звернути увагу дитини на приємну вібрацію язичка «лоскотно». Зафіксувати увагу на звуку, який роздається. Закріпити його 4-5- разів.

Вправу 3 і 4 слід чередувати, щоб закріпити диференціацію звуків. В подальшому вправи проводяться на обидві звуки одночасно.

Вправа 5 «Мишка Боягузка»

Положення органів артикуляції таке, яку вправі 1. Дітей просять показати кінчик язичка у отвір між верхніми і нижніми зубками на короткий час і швидко прибрати на місце, тобто покласти його у роті за нижні зубки. Це нагадує начебто Мишка Боягузка визирає з нірки і швидко тікає, бо їй страшно. Але вона дуже допитлива, тому визирає знову і ховається. Вправу повторити 4-5 разів не закриваючи рота і не беручи повітря. Потім можна додати повітря і голос.

Вправа «Мухи та комарики»

Завдання аналогічне попередній вправі, але звуки нагадують дзижчання мух та комариків.

Постановка звуку [h]

Вправа 1

Виконується з допомогою дзеркальця. Дітям пропонують промовити український звук [х] та звертають увагу, що на дзеркальці не залишається слідів. Потім пропонують промовити такий звук, щоб на дзеркальці залишився повітряний слд. Діти промовляють звук, схожий на англійський звук [h]. Закріплюють його.

Вправа 2 «Малюємо на склі»

Дитину просять широко відкрити рота як би для промовляння звука [а]. не змінюючи положення губ та язичка, подути на скло так, щоб залишився слід. Звертають увагу на спокійне положення язичка, вільну струю повітря. Пропонують дитині намалювати щось на вологому острівці, що утворився. Так повторюють кілька разів, змінюючи малюнки.