- •2.Закономірності і сучасні інтеграційні процеси
- •3.Принципи розміщення продуктивних сил
- •4.Визначальна роль економічних і соц. Факторів у розміщенні виробництва.
- •5.Вплив нтп на розміщення продуктивних сил
- •6.Основні напрямки формування та удосконалення територіальної організації виробництва
- •8.Наука про економічне районування
- •9.Економічний район його головні ознаки районоутворюючі фактори
- •10.Принципи економічного районування
- •11. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів.
- •12. Типи економічних районів
- •13.Економічне районування і його практичне значення
- •15. Територіальна структура виробничо – територіального комплексу економічного району.
- •16. Вдосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- •17.Територіальний поділ праці – головна умова спеціалізації еоконмічних районів
- •18. Спеціалізація економічних регіонв та методики її оцінки
- •19. Сутність державної регіональної політики
- •20. Основні цілі державної регіональної економіки
- •22.Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил.
- •23Поняття і сутність регіонального розміщення продуктивних сил.
- •24Цільова організаційно-правова база реалізації державної регіональної економічної політики.
- •25Механізм реалізації дреп України.
- •26 Спеціальні(вільні) економічні зони.
- •27Міжрегіональне і прикордонне співробітництво.
- •28Основні засади управління державним та комунальним секторами регіональної економіки.
- •29Економіка україни як єдиний народно-господарський комплекс
- •30Структура економіки, її сутність ті види.
- •31. Регіональні особливості галузевої структури економіки.
- •32. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку.
- •33. Природно-ресурсний потенціал та його структура.
- •34. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов.
- •35. Балансові, промислові та прогнозні запаси сировини та палива.
- •36. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів.
- •37. Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни.
- •39. Роль населення у розвитку народного господарства.
- •38. Населення і трудовий потенціал.
- •40. Чисельність і розміщення населення України.
- •41. Відтвореннялюдськогопотенціалукраїни та йогорегіональніособливості.
- •42.Міграційні процеси та їх види.
- •43.Особливості формування та розселення населення.
- •44.Державна політика зайнятості працездатного населення.
- •47.Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки.
- •49. Основні передумови регіонального економічного розвитку.
- •50. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу.
- •51. Територіальна диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •52. Проблемиі напрямки соціально-економічного розвитку регіонів
- •53. Економіка Донецького регіону
- •54. Економіка Придніпровського регіону
- •56. Економіка Центрального регіону
- •57. Економіка Поліського регіону
- •60. Економіка Причорноморського регіону
- •61. Зовнішньоекономічна діяльність
- •62. Зовнішньоекономічні звязки та співробітництво україни з країнами снд
- •63 Форми міжнародної економічної інтеграції
- •64.Економічна інтеграція України
- •65 Експортний потенціал України
- •66 Транзитний потенціал України
- •67 Природно-ресурсні фактори розвитку продукт.Сил
- •68. Паливно-енергетичний фактор
- •69.Водний фактор
- •70. Трудоресурсний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •71. Споживчий фактор розвитку продуктивних сил.
- •73. Нтп як фактор сталого розвитку продуктивних сил
- •74. Фактор ринкової кон’юнктури розвитку продуктивних сил
- •81. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •81. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- •82 Економічний механізм охорони навколишнього середовища
- •83. Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва
- •86. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •88. Оцінка сучасної екологічної ситуації в світі
- •89. Міжнародне правоохоронне співробітництво
- •90. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
89. Міжнародне правоохоронне співробітництво
Міжнародна глобальна екополітика — це розробка і здійснення міжнародних правових, політичних і зовнішньоекономічних акцій з урахуванням екологічних обмежень у соціально-економічному розвитку, запасів природних ресурсів, які є у світі, та їх розподілу між регіонами і країнами.Мета такої політики — збереження глобального інтегрального ресурсу планети.
Важливими документами в міжнародних природоохоронних відносинах є Всесвітня хартія охорони природи, котра проголосила та взяла під захист право всіх форм життя на виживання; Конвенція про заборону військового та ворожого використання засобів впливу на природне середовище, котра є зведенням основних принципів міжнародного співробітництва; Конвенція про зміну клімату; Конвенція про біологічну різноманіття, Конвенція про боротьбу зі спустелюванням. Особливе значення має головний документ, прийнятий ЮНСЕП, — «Порядок денний на XXI століття — всесвітній план дій з метою сталого розвитку», під котрим слід розуміти таку модель соціально-економічного поступу суспільства, коли життєві потреби людей будуть задовольнятися з урахуванням прав майбутніх поколінь на життя в здоровому та невиснаженому природному середовищі. Крім того, досягнення сталого розвитку неможливе без більш справедливого використання ресурсів природи, боротьби з бідністю, з одного боку, та неприпустимими розкошами — з другого.
Під час використання міжнародних ресурсів особливо важливими є наявність та дотримання міжнародних домовленостей, їх спільне використання має супроводжуватися співробітництвом, а не протиборством. Розвідка, видобуток і раціональне використання невідновлюваних ресурсів, охорона та відтворення відновлюваних ресурсів у міру їх вичерпання та забруднення дедалі більше будуть перетворюватися з внутрішньої справи кожної країни на загальнолюдську проблему забезпечення виживання.
Міжнародними об’єктами охорони навколишнього природного середовища є повітряний басейн, космос, Світовий океан, Антарктида, річки, природні ресурси,
90. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
МіжнароднеспівробітництвоСНДвгалузіохоронинавколишньогосередовищарозвиваєтьсянаосновідвосторонніхугодзСША, Францією, Великобританією, Бельгією, Фінляндієютаіншимикраїнами. Ці угоди передбачають проведення спільних робіт із запобігання забруднення повітря і вод Світового океану. Велика увага в угодах приділяється розробці законодавства, правових та адміністративних заходів, пов'язаних зі збереженням та підтриманням якості навколишнього середовища.
Багатостороннє співробітництво з питань охорони навколишнього середовища засновано на участі СНД у Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) і в роботі таких міжнародних неурядових організацій, як Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), Міжнародна рада наукових спілок (МСНС), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) , Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (ДСМД), Міжнародний союз охорони природи (МСОП) і ін.
Міжнародне співробітництво сприяє більш швидкому рішенню глобальних і міжрегіональних природоохоронних проблем.