12. Типи економічних районів

Економічний район – це форма територіальної організації народного господарства що утворюється на основі територіального поділу праці, виникнення і формування районних ТВК.

Економічні райони є двох типів :

1.Багатогалузеві ( на території ЕР існують взаємопов’язані підприємства, що дозволяють формувати маловідходне виробництво.

2. Галузеві( виникають під впливом територіальної концентрації підприємств окремої галузі і повязаної з нею обслуговуючих виробництв)

Галузеві ЕР поділяються на 3 типи:

1. Великі економічні райони – поділ території країни на найбільш терит. частини, що об’єднують кілька адміністративних областей;

2. Середні ЕР – територія однієї невеликої раїни чи адміністративної області, в його основі територіальний поділ праці і він входить в великий економ. Район.

3. Малі ЕР – територія внутрішньо обласних адмін..районів, які спеціалізуються на виробництві продукта місцевого значення.

Існують проблемні ЕР :

Слаборозвинені ( мають низький рівень життя порівняно з більшістю регіонів країни, знаходяться в стані застою, існують значні проблеми в соц.. економічному розвитку . Держава повинна надавати їм допомогу, стимулювати інвестиції, податкові)

Деприсивні( локальні утворення , у яких відсутні стимули саморозвитку , тому вони можуть втратити своє економічне значення

13.Економічне районування і його практичне значення

Економічне районування – це науково – обґрунтований поділ території країни на економічні райони, що склалися історично або у процесі розвитку сусп. поділу праці.

Основна мета економічного районування – удосконалення стратегії соціально- економічного розвитку території, тобто створення економічної основи длоя ефективного використання природних ресурсів і ефективних форм РПС.

Основні принципи економічного районування :

• Економічний район має бути великою економічно-цілісною територією, яка забезпечує свій сучасний і перспективний розвиток;

• Розміри території економ. районів мають відповідати умовам скорочення перевезень масових вантажів у межах районів до економічних доцільних відстаней;

• Економічний район повинен являти собою виробничо- економічну територію що утворюється на основі внутр.виробничих зв’язків.

• На території економ.району повинен бути сформований потужний госп.комплекс з галузевою структурою

а)профілюючі галузі

б)галузі,які є суміжними

в)галузі ,які забезпечують потреби населення.

15. Територіальна структура виробничо – територіального комплексу економічного району.

Народно–господарський комплекс України має досить складну територіальну структуру. В її основі лежить процес формування суспільного поділу праці, зокрема його територіальної форми. Це зумовлює спеціалізацію господарства країни та її економічних районів на виробництві різних видів продукції.

Територіальна структура народного господарства України відбиває територіальні системи різних типів і масштабів на конкретній території.

Виробничо – територіальні комплекси – це певні форми територіального зосередження виробництва з різним рівнем їх утворення. Вмвчення особливостей структури кожного промислового утворення його кількісного складу дає можливість поділити їх на прості, складні галузеві та складні інтегральні.

Багатогалузевий центр – це населений пункт у якому розміщенно кілька підприємств різних галузей. ( Манів с. 84 )