Глава 3.

Функціонально-планувальна організація території.

 Згідно Закону України “Про планування та забудову території”, Правила повинні розроблятись на основі генерального плану, в якому визначаються потреби в територіях для забудови та іншого використання, межі функціональних зон, планувальна структура. Формально діючий на даний час генеральний план м. Миколаєва, розроблений Діпромістом у 1985 році, потребує корінного коригування і не може бути прийнятий за основу при розробці Правил тому, що не відповідає основним положенням нової Концепції міста особливо його територіальному розвитку.

Крім того, представлених в Концепції містобудівних матеріалів виконаних у М 1:25000 недостатньо, порівняно з об’ємом і якістю інформації, яка необхідна для розроблення Правил. Ряд матеріалів, які стосуються планувального рішення, потребує уточнення і більш детальної розробки в М 1:10000.

Тому при розробці Правил були виконані додаткові роботи по розробці містобудівних матеріалів Концепції у М 1:10000 з урахуванням рішень генерального плану, а також рішень цілого ряду проектів детального планування, розроблених за останні десять років.

На основі цього були детально розроблені планувальні рішення по функціонально-планувальній організації території міста, коригуванню мережі вулиць і доріг з встановленням їх класифікації і згідно цього накреслен план червоних ліній у М 1:10000.

Цей план червоних ліній з відкоригованими планувальними рішеннями став тією містобудівною документацією, на основі якої було розроблено “План зонування території міста”.

На даний час в Миколаєві вже склалася певна функціонально-планувальна структура, яка визначена існуючою містобудівною ситуацією і взаємним розташуванням місць розселення, відпочинку а також промислових, складських і комунальних підприємств. Територія міста за функціональним призначенням поділяється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, ландшафтно-рекреаційну.

3.1.Сельбищна територія міста.

Згідно прийнятого рішення, територія міста складається з семи сельбищних районів. Шість з них знаходяться в межах існуючої межі міста, а сьомий – за її межею в районі с. Коларівка.

Центральне положення в плані міста займає житлова забудова, що розташована на півострові, утвореному річками Південний Буг та Інгул. Згідно планувальній структурі вона розподіляється на три сельбищні районі: Західний, Центральний та Східний.

Район Західний розташований в західній частині центрального житлового масиву міста. Межа району зі сходу проходить по вул. Пушкінський і по її продовженню вздовж промзони в районі Лески по вул. Індустріальній. З півдня, заходу і півночі цей район обмежений р. Південний Буг – і, таким чином, знаходиться в виключно сприятливих природних умовах.

Район Центральний займає центральне положення в місті як по своєму територіальному розташуванню, так і по своїй значимості в житті міста. В межах району знаходиться історико-архітектурна зона міста. Вздовж вулиці Радянської, яка являється центральною пішохідною вулицею міста, історично склався загальноміський центр. Межами цього району являються: вулиці Пушкінська, Скороходова, Комсомольська, а також р. Інгул.

Район Східний розташований у східній частині міста. Межами його є вулиці Комсомольська, Залізнична, Космонавтів, смуга відводу залізничної колії, що іде на Колосівку, та узбережжя р. Інгул. Це так звані райони Нового та Старого Водопоїв.

 

На території цих трьох районів розташований основний об’єм існуючої багатоквартирної житлової і громадської забудови. Вільні від забудови території знаходяться лише у Західному районі на намитій території у районі Лески, нове багатоквартирне житло передбачається також побудувати на Лагерному полі після виносу з цієї території ряду спеціальних об’єктів. Ці три райони мають містобудівну і інвестиційну привабливість завдяки центральному положенню в плані міста, доступність до місць прикладання праці, установ і підприємств обслуговування як загальноміського так і районного рівнів. Беручи до уваги ту обставину, що в його межах ще збереглася значна кількість ветхого одноповерхового житлового фонду, доцільне проведення в них обґрунтованих реконструктивних заходів, передбачаючи заміну ветхого житлового фонду багатоквартирною житловою, а також новою громадською забудовою. Ця реконструкція повинна проводитись поступово і відповідно до діючого законодавства. Особливо обережно її треба проводити в історично-архітектурній зоні міста.

Поперед реконструкції повинна відбутися розробка проекту регенерації, який би враховував всі положення, пов’язані з збереженням культурної спадщини. Крім цього повинен бути розроблений новий опорний історико-архітектурний план.

Нову житлову забудову (реконструкцію) передбачається здійснити насамперед шляхом завершення вже розпочатої забудови мікрорайонів, що прилягають до проспекту Леніна, а також шляхом вибіркової реконструкції ряду кварталів, розташованих між вул. Скороходова і Чкалова.

Крім цього передбачається реконструювати під багатоквартирну забудову ряд кварталів садибної забудови ,що прилягають до Проспекту Миру (між вулицями I лінія і Генерала Свиридова). В межах центрального житлового масиву м. Миколаєва, передбачається продовження формування загальноміського центру. Основне ядро загальноміського центру, планувально-композиційною віссю якого є вул. Радянська, вже фактично сформоване між вулицями Лягіна і Московською (відповідно з заходу і сходу) і вул. Дунаєва з півдня.

Подальший розвиток центрів обслуговування потребує деяких змін в цілях адаптації до нових економічних умов. Необхідний розвиток фінансових, ділових, ринкових та інших закладів в ринкових умовах потребує збільшення територій для створення цих центрів. Тому в цих умовах доцільним є подальший розвиток системи обслуговування всього міста, а також загальноміського центру вздовж проспекту Леніна.

Нові об’єкти обслуговування та офіси створюються за рахунок освоєння перших поверхів в існуючих будинках та частково прибудов до існуючих споруд, що характерно для розвитку малого та середнього бізнесу. Розвиток центру міста вздовж проспекту Леніна з’єднає в єдину систему окремі вузли центру.

На даний час один з таких вузлів центру вже сформувався на початку проспекту Леніна. До його складу входять: центральний стадіон, спорткомплекс “Надія” , готель “Турист”; поряд розпочато будівництво церкви. Цей вузол прилягає до рекреаційної зони, яка розташована на березі Південного Бугу.

Другий вузол почав формуватися в районі перетину проспекту Леніна з вул. Садовою, де на даний час знаходиться готель, церква, розпочато будівництво розважального центру.

Третій вузол намічається у кінці проспекту Леніна у місті перетину його з Жовтневим проспектом, у районі, де зараз знаходиться районна Рада східного району, навпроти території зоопарку.

Окрім вищевказаних структурних елементів загальноміського центру, значний комплекс установ і підприємств обслуговування загальноміського значення намічається на території, обмеженій проспектами Миру, Жовтневим і вул. Будівельників.

На території Західного і Східного сельбищних районів вже існує декілька громадських центрів їх безпосереднього обслуговування: в Східному-в районі проспектів Миру і Жовтневого, в Західному-в районі Лески, де передбачається ще один додатковий центр на березі р. Південний Буг по вул. Лазурній. На території усіх вищезгаданих районів також знаходяться ряд установ охорони здоров’я, культури І мистецтв, освіти, які розташовані дисперсно поза межами громадських комплексів обслуговування. На території сельбищних районів серед житлової забудови також знаходиться ряд промислових підприємств, складів, баз та комунальних об’єктів.

 

Сельбищний район Корабельний є одночасно і адміністративним районом міста. Планувально він складається з двох нерівних по розмірам своєї території частин, які розділені між собою під’їзною залізничною колією, що йде до промзони по вул. Айвазовського і далі до глиноземного заводу. Більша частина цього району представлена кварталами існуючої садибної забудови, мікрорайони з багатоквартирною забудовою сконцентровані у районах, прилеглих до залізничної колії. Через увесь Корабельний район проходить Жовтневий проспект – основна магістраль цього району, на якій на перехресті з вул. Ольшанського сформовано центр Корабельного району і далі на південь в районі проспекту Корабелів – центр для обслуговування жителів мікрорайонів № 6 і № 7. Відвід території під садибну забудову Корабельного району і освоєння на даний час більшої частини її проведено з урахуванням того положення, що аеродром спецпризначення, зона акустичного забруднення від якого формально поширюється на цю територію, законсервовано. В

ідвід території був погоджений Миколаївською обласною СЕС (9.08.1993р. №1360/6-1). Вільні від забудови території, на яких намічено подальший розвиток садибної забудови, знаходяться у південній частині району за Балабанівкою, а також у східній частині селища Богоявленське.

Передбачається завершення забудови мікрорайону №7 за рахунок освоєння вільних від забудови ділянок, а також за рахунок реконструкції декількох кварталів садибної забудови, прилеглих до проспекту Жовтневий – вул. Ленінградська. Реконструктивні заходи Корабельного району в Правилах прийняті в значно менших об’ємах, що зв’язано з приватизацією житлового фонду. Підлягає реконструкції забудова вздовж проспекту Жовтневого в межах від вул. Торгової до проспекту Металургів, де передбачено розширення існуючого центру усього району, а також реконструкція декількох кварталів, прилеглих до вул. Металургів, з метою наближення житла до рекреаційної зони вздовж Бузького лиману.

В районі нової садибної забудови по Жовтневому проспекту у районі селища Богоявленське, згідно ПДП, намічено побудувати центр повсякденного обслуговування. Сельбищний район Північний планувально організується на основі житлових масивів с. Матвіївка, смт Терновки та житлового масиву розташованого на півострові Соляні. Більша частина житлової забудови цього району представлена кварталами садибної забудови. Багатоквартирна забудова розташована вздовж проспекту Героїв Сталінграду. Значну територію Соляних займають території спецпризначення. В південній частині півострова знаходиться парк “Перемога”, територія університету, території промислового призначення.

 

Згідно Концепції місто одержує територіальний розвиток у північному напрямку і основні територіальні ресурси знаходяться у цьому районі між Матвієвкою та Терновкою на вільних від забудови територіях, прилеглих до р. Південний Буг, які раніш належали міністерству оборони та сільському господарству.

На цих територіях намічено часткове подальше розвинення садибної забудови на схід від Матвіївки і у межах між Київським шосе та Терновкою. Центральна частина цієї території до проспекту Героїв Сталінграду передбачена під багатоквартирну забудову з громадським центром, який просторово – композиційно зорієнтовано у бік Південного Бугу, вздовж якого запроектована велика рекреаційна зона.

Крім того намічено закінчення будівництва мікрорайону "Північний" на березі р. Інгул по вул. архітектора Старова. Незначна реконструкція буде продовжена в східній частині від проспекту Героїв Сталінграду. Сельбищний район Варварівка охоплює територію міста на правому березі Південного Бугу.

На даний час на цій території дисперсно на значній відстані один від одного знаходяться три житлові масиви – міський район Варварівка, смт Велика Корениха і село Мала Корениха, забудова яких садибна. Прибережні території, що знаходяться між ними, освоєні під садові ділянки та дачі. На в’їзді в місто з боку Одеси по Одеському шосе розмістилась промислово-виробнича зона.

Концепцією нове широкомасштабне житлове будівництво на правому березі на відміну від рішень попереднього генплану не передбачалось. Одначе, в процесі даної роботи в результаті детального повторного вивчення правобережної території міста в її межах було виявлено ряд відносно невеликих ділянок, які намічаються під садибну забудову. Ці ділянки прилягають до існуючих сельбищних територій і зв’язані з ними згідно плану. Зважаючи на ці обставини, а також на невелику місткість цих ділянок їх освоєння під садибну забудову сумнівів не викликає.

Ділянки території, що знаходяться в межах водоохоронної зони р. Південний Буг, а також що непридатні під забудову доцільно використати в рекреаційних цілях з відповідним їх благоустроєм (озеленення, організація пляжів і т. ін.)

 

Сельбищний район Коларівка розташований за межами міста на північний схід від міської забудови на теріторіях прилеглих до с. Коларівка, по обидві сторони р. Інгул. З заходу його межа проходить вздовж балки Капустянки, з півночі він обмежений дорогою, що обходить місто по трасі Херсон – Одеса – Рени, зі сходу – лісовим масивом.

Цей район є новим міським районом, що повністю розташований на сільськогосподарських землях. Територіально район складається з двох ділянок, які розділені р. Інгул. По своїм містобудівним і екологічним якостям цей район дуже благоприємний для розміщення житлового будівництва і розселення.

Одначе для його освоєння необхідно вирішити питання по відводу сільськогосподарчих земель і створити фактично нову інженерно-транспортну інфраструктуру. В розробленій Діпромістом Концепції планувальне рішення цього району було представлено до певної міри схематично, що відповідало на той час цій стадії проектних робіт і масштабу креслення.

В зв’язку з цим в процесі розробки Правил планувальне рішення сельбищного району Коларівка виникла потреба розробити це рішення більш конкретно, що й було зроблено на кресленні масштабу 1:10000. Було в загальних рисах уточнене функціональне зонування території і планувальна організація, конкретизована вулично-дорожня мережа, установлені території багатоквартирної і садибної забудови; комунально-господарського, рекреаційного призначення.

При цьому слід відмітити, що в зв’язку з тим, що цей район розташований за межами міста, а також що його освоєння передбачається на самий віддалений період, при розробці генерального плану міста його планувальне рішення і тим більше забудова може бути значно відкориговані залежно від вимог часу і обставин, при обов’язковому погодженні власниками землі.