3.2. Виробнича територія.
До складу виробничої території міста Миколаєва входять території промислових і комунально-складських підприємств, які сконцентровані в промрайонах та вузлах або розташовані окремо, а також території зовнішнього транспорту (залізниця, порти) і спецпризначення.
На даний час в місті вже сформувався або знаходиться на стадії формування ряд промрайонів:
Центральний, що розташований на лівому березі р. Південний Буг і прилягає до Західного, Центрального і Східного сельбищних районів. Основним підприємством району є Чорноморський суднобудівний завод, до складу промрайону структурно включаються річковий та морський торгові порти та ряд інших підприємств. Вільних територій в його межах немає. Розвиток цього району можливий за рахунок реконструктивних заходів території вздовж вул. Скороходова.
Східний, що розташований на схід від вул. Космонавтів. Цей промрайон розділяється залізничною смугою Миколаїв – Колосовка на дві частини, які неоднозначні по рівню освоєння. Частина промрайона, яка безпосередньо прилягає до вул. Космонавтів, освоєна повністю. В її межах знаходиться значна кількість машинобудівних і металообробних підприємств, підприємств будівельної індустрії, складів, баз, гаражів. Освоєння ділянки, що розташована на схід від залізниці, ще тільки починається за рахунок вільних територій, де можливе розміщення нових підприємств. Цей промрайон є найбільш перспективним у місті з погляду його розвитку, що обумовлено можливістю організації під’їзних залізничних колій, а також транспортних зв’язків, як зовнішніх так і в межах міста.
Південний, що розташований у Корабельному районі на березі Бузького лиману вздовж вул. Айвазовського. Основним промисловим підприємством цього промрайону є суднобудівний завод “Океан”. В межах промрайону розташовані ряд підприємств будівельної індустрії, складів, баз, гаражів, а також Жовтневий морський порт, який має значні територіальні резерви для свого розвитку. Крім вищезгаданих промрайонів в місті вже сформовано також декілька промислово-виробничих вузлів. Основні з них: промислово-виробничий вузол, який знаходиться на південь від вул. Космонавтів і розташований по обидві сторони проспекту Жовтневий; три промислово-виробничі вузли, які прилягають до сельбищного району Корабельний зі сходу селища Богоявленське, в районі вулиць Янтарна і Остапа Вишні (на північ від залізничної лінії до МГЗ) і Ленінградської, а також на схід від мікрорайону № 7 до межі Інгулецького каналу.
Згідно Концепції передбачається значний територіальний розвиток цих вузлів за рахунок вільних від забудови земель. Враховуючи наближення цих вузлів до житлової забудови на їх території можуть розміщуватись нові підприємства з мінімальними санітарно-захисними зонами (IV-V класів).
Планувальна організація промрайонів і промислово-виробничих вузлів, перерозподіл і конкретне використання вже існуючих територій, а також перелік конкретних підприємств, які будуть запропоновані до розміщення в межах цих територій, будуть вирішуватись при розробці генерального плану м. Миколаєва і в проектах планування цих вузлів.
Крім промислових і комунально-складських підприємств, які зосереджені в промрайонах і вузлах, ряд підприємств розташовано дисперсно у межах сельбищних районів, або прилягають до них. Найзначніше з них – суднобудівний завод ім. 61 комунарів, який розміщується по обидві сторони р. Інгул. В санітарно-захисну зону від промислово-виробничих підприємств частково потрапляє житлова забудова.
В зв’язку з цим, на подальших стадіях проектування (генеральний план міста, проекти детального планування і регенерації забудови) необхідно передбачати винос за межі сельбищної зони шкідливих підприємств, а також ставити питання про проведення заходів, направлених на зменшення розмірів санітарно-захисних зон (перепрофілювання, технологічне переобладнання).
На даний час в м. Миколаїв знаходиться значна кількість територій, які займають об’єкти спецпризначення. На усі ці території розповсюджуються відповідні їх призначенню режими використання, які знаходяться у сфері компетенції Міністерства Оборони України.
На час розробки Правил дати одну остаточну відповідь відносно подальшого використання всіх територій спецпризначення не представляється можливим. Це питання може знайти своє вирішення окремо, при розробці генерального плану, після чого в Правила необхідно буде внести відповідні доповнення.