- •Колоквіум з національної економіки
- •Сущность прогноза и прогнозирования.
- •Стадии прогнозирования.
- •Субъекты прогнозирования.
- •Назначение прогноза.
- •Классификация прогнозов (по разным основаниям).
- •Сущность и объект социально-экономического прогнозирования.
- •Связь между источником информации и способом прогнозирования.
- •Сущность и классификация методов прогнозирования.
- •Сущность и виды индивидуальных и коллективных методов прогнозирования.
- •Сущность, цель и особенности программирования национальной экономики.
- •Комплексно-целевые народнохозяйственные программы (кцнп): содержание и виды.
- •Примеры кцнп и содержание этих программ (2-3 программы).
- •Сущность, задания и функции макроэкономического планирования.
- •Виды макроэкономического планирования.
- •Особенности директивного и индикативного планирования.
- •Классификация индикативных планов.
- •Показатели индикативного плана.
- •Методы индикативного планирования: содержание и виды.
- •Особенности балансового метода.
- •Понятие и группы балансов.
- •Нормативный метод планирования. Классификация норм и нормативов.
- •Сущность и обоснование удельных затрат.
- •Понятие и функции занятости населения.
- •Сущность безработицы и категории граждан, которые могут и не могут претендовать на статус безработных.
- •Основные показатели количественной оценки занятости населения.
- •Абсолютные и относительные показатели безработицы.
- •Сущность инвестиций и ценностей, которые могут быть к ним отнесены.
- •Классификация инвестиций.
- •VI. Інвестиції з огляду на спрямованість дій:
- •Источники инвестиций.
- •Сущность и принципы государственной инвестиционной политики.
- •Инструменты регулирования условий инвестиционной деятельности.
- •Содержание и стороны инвестиционного проекта.
- •Государственная экспертиза инвестиционного проекта: сущность и порядок.
Колоквіум з національної економіки
Сущность прогноза и прогнозирования.
Під прогнозом розуміють науково обґрунтоване міркування (судження) про розвиток, стан об’єкта у майбутньому, можливі шляхи і строки його досягнення. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Тобто прогнозування – це наукове виявлення ймовірних шляхів майбутнього розвитку явищ, процесів та закономірностей діючих економічних, соціальних та науково-технічних систем на різних рівнях (мікро-, мезо-, макрорівні). Сутність прогнозування – формування уявлень про можливий стан системи у майбутньому шляхом обробки інформації про її минуле та теперішнє.
Стадии прогнозирования.
Процес прогнозування складається з низки етапів: ретроспекції, діагнозу, проспекції.
На стадії ретроспекції досліджується історія розвитку об’єкта прогнозування (визначаються джерела прогнозної інформації; відбувається збір, зберігання та обробка інформації; з’ясовуються та уточнюються кількісні та якісні характеристики об’єкта прогнозування, методів виміру та надання інформації).
На стадії діагнозу визначається нинішній стан об’єкта прогнозування (розроблюється модель прогнозування та вибирається адекватний метод прогнозування).
Стадія проспекції – розробка самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз) – оцінюється повнота інформації про об’єкт прогнозування, уточнюється; коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.
Субъекты прогнозирования.
Суб’єктом прогнозування виступає держава в особі державних органів управління певного ієрархічного рівня, економічних служб органів місцевого самоврядування, економічних підрозділів підприємств та організацій різних форм власності. (Конкретними суб’єктами є – відділ прогнозів соціально-економічного розвитку, науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки з питань європейської інтеграції, Український науково-дослідний інститут проблем ринку та інші).
Назначение прогноза.
У цілому прогноз:
- надає інформацію для обґрунтування рішення і вибору необхідних інструментів управління;
- характеризує можливість того або іншого шляху розвитку в майбутньому;
- дозволяє виявити в сьогоденні ті чинники, які формують майбутнє;
- дозволяє виробити рекомендації з активного впливу на чинники розвитку;
- дозволяє обґрунтувати заходи з активного впливу на процеси.
Классификация прогнозов (по разным основаниям).
А) за масштабом (рівнем) прогнозування:
макроекономічні (охоплюють прогноз національної економіки в цілому);
прогнози розвитку народногосподарських комплексів;
галузеві – розроблюються для окремих галузей народного господарства з метою забезпечення зв’язку при розробці макроструктурних прогнозів;
регіональні – складаються для окремих адміністративних одиниць;
мікропрогнози (окремих підприємств);
суперпрогноз (світової економіки).
Б) за терміном реалізації прогнозу:
оперативні (до місяця);
короткострокові (до року);
в перших двох варіантах характеристика об’єкта дослідження – кількісна
середньострокові (на декілька років);
довгострокові ( від 5 до 20 років);
характеристика об’єкта дослідження – кількісно-якісна
далекострокові (понад 25 років)
характеристика об’єкта дослідження – якісна.
Чим більший період прогнозування, тим менша точність і нижча ймовірність реалізації прогнозу.
В) за напрямком прогнозування прогнози поділяються на два типи: пошуковий і нормативний.
Пошуковий – базується на умовному перенесенні на майбутнє тенденцій розвитку об’єкта, що склалися у минулому і діють нині, абстрагуючись від факторів здатних змінити ці тенденції. Мета цього прогнозу – з’ясувати, як розвиватимуться події за збереження існуючих тенденцій.
Нормативний прогноз – розроблюється на основі заздалегідь визначених цілей і завдань і передбачає визначення шляхів і термінів їх досягнення.
Г) за змістом (об’єктом прогнозування) прогнози бувають економічні, соціальні, демографічні, науково-технічні та інші.