Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вопросы и ответы на коллоквиум.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
209.41 Кб
Скачать
  1. Сущность и обоснование удельных затрат.

Питомі витрати (коефіцієнти витрат) є укрупненими нормами витрат найважливіших видів матеріальних ресурсів. Їх розробляють для основних видів продукції, в яких їх використовують, а також у розрахунку на 1 млн. грн. продукції. Обґрунтовують питомі витрати методами техніко-економічного проектування, які охоплюють:

-аналіз динаміки питомих витрат на період, який передує прогнозному;

-визначення головних факторів, що зумовлюють зміни питомих витрат у прогнозному періоді, і оцінку їхнього впливу на рівень питомих витрат;

-розрахунок сукупного впливу факторів на зміну питомих витрат у прогнозному періоді та розрахунок перспективних коефіцієнтів витрат матеріальних ресурсів.

Крім того, потрібно враховувати такі чинники: впровадження нових прогресивних технологій, розширення використання нових видів сировини, зміни у структурі виробництва, підвищення якості продукції, поліпшення показників комплексного використання природних ресурсів, зменшення відходів та втрат ресурсів.

  1. Сущность, виды производственной мощности и факторы, влияющие на нее.

Виробнича потужність (ВП) – максимально-можливий випуск продукції даної структури в одиницю часу. Розмір виробничої потужності залежить від факторів:

- кількості обладнання, яким розпоряджається підприємство (Nоблі),

- продуктивності одиниці обладнання в одиницю часу (Аоблі),

- часу використання обладнання (tоблі).

Залежність виражається такою формулою:

ВП = ∑ Nоблі × Аоблі* × tоблі, (1.4)

де і – групи обладнання.

Середньорічне введення у дію потужності та середньорічне виведення потужності визначають з урахуванням терміну використання обладнання.

Якщо терміни введення (виведення) визначені, то розрахунки проводяться за формулою:

де та – відповідно середньорічне виведення потужності та середньорічне введення у дію потужності.

Твик. – кількість місяців, коли обладнання працювало.

Якщо терміни введення (виведення) в дію обладнання не визначені, то при розрахунку середньорічного введення (виведення) використовується коефіцієнт 0,35. Таким чином, з урахуванням сказаного:

= ВП введ × 0,35

= ВП вив × 0,35

Середньорічна потужність розрахункового року визначається за формулою:

Можливий обсяг виробництва продукції у розрахунковому році визначається за формулою:

Резерв потужності розраховується як:

Р = (1-КвикВП) × 100%

  1. Понятие и функции занятости населения.

Згідно з законодавством України зайнятість населення – це діяльність, пов’язана з задоволенням власних та суспільних потреб. Зайнятістю визнається діяльність не тільки на державних підприємствах, але і в особистому, фермерському та інших видах господарств; індивідуальна трудова діяльність; підприємництво.

Зайнятість як соціально-економічна категорія характеризує різні форми участі населення у суспільно корисній діяльності з отриманням відповідних доходів. Виходячи з цього, система зайнятості виконує три функції:

• економічну – як чинник створення суспільного продукту;

• прибуткову – як засіб отримання трудових доходів;

• суспільну – як засіб задоволення потреби в праці.

Українське законодавство до зайнятого відносить такі групи економічно активного населення (громадян) України:

а) громадян, що працюють по найму за умов повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, в міжнародних та іноземних організаціях;

б) громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів і членів їх сімей, які беруть участь у виробництві;

в) громадян, які вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління і громадських організаціях;

г) осіб, які проходять службу в Збройних силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Пограничних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (не військову) службу;

д) осіб, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; вчаться у вищих навчальних закладах або загальноосвітніх школах на денній формі навчання.