19 Завдання і зміст перспективного планування навчального процесу та підготовки занять з профільного і професійного навчання .

Коли вчитель планує навчальний процес, то:

1. Створюються передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу. Зокрема, заздалегідь стають відомими строки, в які треба забезпечити майстерні певними матеріалами та інструментами. Це важливо, бо постачання пов'язане зі значними труднощами, і тому завжди треба мати в запасі деякий резерв часу.

2. Розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Розподіливши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках фізики, хімії, математики та з інших предметів, коли вивчають певну тему на заняттях у майстернях, і виходячи з цього забезпечити дидактичний зв'язок між трудовим навчанням і

вивченням основ наук.

3. Досягається узгоджена робота між деревообробними і металообробними майстернями. У процесі занять у майстернях, зокрема в процесі моделювання, учні можуть виконувати комплексні вироби, які складаються з дерев'яних і металевих деталей. У таких випадках дуже важливо узгодити роботу учнів, чого й досягають плануванням.

4. При підбиванні підсумків за чверть, півріччя, рік учитель легко може перевірити виконання навчальної програми. Очевидно, для цього досить порівняти те, що було заплановано, з фактичним обсягом виконаної роботи.

5. Полегшується контроль за навчальним процесом у майстернях з боку навчальної частини і органів народної освіти.

У підготовці вчителя до занять у майстернях можна виділити такі етапи:

а) підготовка до навчального року; б) підготовка до навчальної теми; в) підготовка до уроку.

Підготовку до занять в наступному питанні. (20)

20. Завдання і зміст безпосередньої підготовки вчителя та навчального майстра до занять. Послідовність розробки та складання план – конспектів різних видів занять.

Основними завданнями планування навчально-виховного процесу з обслуговуючої праці є: встановлення логічно-визначеної послідовності вивчення як програми матеріалу кожної теми, так і навчального матеріалу в середині кожної теми; визначення співвідношення між теоретичним і практичним заняттям, а також підбір найефективніших методів пізнавальної діяльності учнів і методів керівництва усією діяльністю вчителем; розкриття зв’язку між змістом занять з обслуговуючої праці і змістом інших навчальних предметів.

Плануванням навчальних занять з обслуговуючої праці досвідчені вчителі починають займатися ще під час літніх канікул. Така підготовка починається з ґрунтовного опрацювання програми для класу, який вчитель вестиме в наступному навчальному році.

У пояснювальній записці до програми визначені завдання навчання, а в тематичному плані наведена послідовність вивчення навчального матеріалу. Далі вчитель ґрунтовно вивчає навчальний матеріал за програмою, визначає зміст матеріалу на кожний окремий урок у календарному плані, який потім розкриває у щоденному робочому плані, планує екскурсії та перегляд фільмів, продумує і визначає методи навчання та об’єкти роботи.

Наочні посібники, роздатковий матеріал вчителеві також необхідно готувати ще на початку навчального року: готові перевіряє, чого не вистачає – виготовляє чи організовує придбання.

У системі підготовки вчителя до занять з обслуговуючої праці важливе місце займає календарне планування на рік та семестр з поділом матеріалу на уроки. Таке планування є перспективним. Воно відкриває перед вчителем можливість прояву творчої ініціативи як у плануванні окремих уроків, так і в навчанні взагалі.

Наступним етапом у підготовці до навчальних занять є підготовка вчителя до навчальної теми. Майже весь матеріал навчальної теми вже поділено в календарно-тематичному плані 5, 6, 9 на одногодинні, а 7, 8 - на двогодинні заняття так, щоб на кожному уроці присвячених викладанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, щоб він був пов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення якого займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків, під якою розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв’язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює у вчителя загально дидактичну картину, що стосується навчальної теми, методи навчання, об’єкти роботи учнів та інше.

Наступним етапом у підготовці вчителя є його підготовка до окремих уроків. Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому літературним джерелом для підготовки вчителя повинні бути посібники викладачів вузів. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів, які виходять за межі навчальної програми. Тому до початку занять вчителеві рекомендується самостійно виконати обсяг роботи, яка запланована для учнів, це дуже важливо із методичної точки зору.

Підготовка вчителя закінчується складанням поурочного плану. Чим повніший план заняття, тим легше вчителеві вести його. Урочний план складають за такою формою:

План уроку від “ ” 20…р.

Клас ……

1. Тема уроку.

2. Мета уроку.

3. Об”єкт роботи.

4. Устаткування та інструмент.

5. Хід уроку.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкриваються навчвльні завдання. Об”єкт роботи зазначають у тих випадках , коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру , послідовність чергування елементів та час . відведений на кожний з них.

21. Мета, завдання і зміст професійного навчання в старшій школі за напрямами технічної праці. Принципи побудови програм з професійного навчання. Професійне навчання відрізняється від профільного тим, що тут учні оволодівають якоюсь однією професією. Завдання: Виховувати в учнів раціональне відношення до праці , сприяти всебічному розвитку особистості . Озброювати учнів політехнічними знаннями і вміннями на основі яких підвести випускників шкіл до оволодіння професією. Здійснювати профорієнтацію учнів для роботи у вибраній галузі чи професії. Включати учнів в продуктивну працю у поєднанні з дослідництвом, раціоналізацією із застосуванням передових методів праці, що сприятиме всесторонньому розвитку учнів , їх пізнавально-технічної і трудової активності. Зміст: звичайно в умовах школи не завжди вдається виділити достатню кількість часу для оволодіння професією на рівні вимог тарифно - кваліфікаційного довідника. В такому разі проф.н. прийнято називати поглибленим трудовим. Професійне навч. Поділяється на теоретичне і практичне. Теоретичне навчання займає в середньому 25% навчального часу. На все разом відводиться 5…6 год на тиждень. Цілі: -створення умов кожної людини для здобуття професії задоволення поточних перспективних потреб народного господарства у кваліфікованих конкурентно спроможних працівниках , які мають конкурентну мобільність.

22. Мета, завдання, зміст і шляхи реалізації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Види і зміст технологічних профілів(за напрямом технічної праці) Профільне навчання - вид диференційованого навчання , який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створює умови для навчання старшокласників відповідно до їх проф. самовизначення , що забезпечує за рахунок змін у цілях , змісті, структурі, організації навчального процесу. Мета забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітнього профілю і до початкової проф. підготовки , неперервної освіти упродовж всього життя. Завдання: - створення умов для врахування і розвитку навч. пізнавальних і професійних інтересів, здібностей потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальної підготовки. – виховання в учнів любові до праці забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією. – формування соціально комунікативної інформаційної , технічної , технологічної компетенції учнів на допрофесійні рівні, спрямув. Молоді, щодо майбутньої професійної діяльності. – забезпеч навч перспективних зв’язків між загальною і середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

23. Методика організації і проведення позакласних і позашкільних заходів з профільного і професійного навчання. У нашій сучасній школі позакласна робота займає значне місце. Це стосується всіх предметів, у тому числі й трудового навчання. Позакласну роботу будують за певними принципами, до певної міри відмінними від принципів організації роботи в класі. До таких принципів належать добровільність, самодіяльність, і колективність.

Участь у позакласній роботі не є обов’язковою. Тут займаються учні, які виявляють бажання глибше ознайомитися з одним з навчальних предметів, з певною галузю народного господарства. Тому при визначенні змісту позакласної роботи велику увагу приділяють нахилам учнів. Тільки в такому разі вдається забезпечити їх активну участь в роботі позакласної роботи. Залежно від охоплення учнів розрізняють три форми організації позакласної роботи: масову; групову; індивідуальну. У деяких випадках виникає потреба в самостійній роботі учнів (підготовка реферату, доповіді) це індивідуальна форма організації позакласної роботи.

Звичайно такий поділ форм організації позакласної роботи дещо умовний бо на практиці гурткова робота об’єднується з виробничими екскурсіями тематичними вечорами, з підготовкою рефератів.