92. Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту.

Важливим видом страхування ризиків банків за креди­тування є страхування відповідальності позичальника за неиога-шення кредитів. Договір страхування в такому разі укладається між страховою компанією та фізичною або юридичною особою-позичальником.

Об'єктом страхування є відповідальність пози­чальника перед банком-кредитором за своєчасне й повне пога­шення кредиту, зокрема й відсотки з нього.

Термін дії договору страхування відповідає терміну дії кредитного договору.

Зазвичай цей вид страхування кредитів використовується за споживчого кредитування.

Страхові тарифи за страхування від­повідальності є вищими (у межах 4—8 % страхової суми), ніж, наприклад, за страхування споживчих кредитів, коли страхуваль­ником виступає банк.

Ризики. Страхові компанії за страхування відповідальності позичальни­ків за повернення банку кредитів обмежують перелік страхових ви­падків, унаслідок яких настає відповідальність страховика. Страху­ється зазвичай ризик неповернення кредиту банку внаслідок смерті позичальника, позбавлення його можливостей отримувати дохід че­рез повну або часткову втрату працездатності внаслідок нещасного випадку, втрати постійного місця роботи за незалежними від стра­хувальника причинами.

Головною вадою цього виду страхування для страхових ком­паній (й водночас головною перевагою для страхувальників) є відсутність права регресу до винних осіб.

За такого страхування банк не зазнає додаткових витрат і за­безпечує собі майже 100 %-ве повернення виданих кредитів. При цьому банк вимагає від позичальника, щоб він страхував усі 100 % суми отриманого кредиту. Усі виграти, таким чином, бере на себе позичальник.

Значному розвитку в Україні цього виду страхування сприяла саме ефективна співпраця банків з певними страховими компані­ями. На сьогодні доволі поширеною є практика, коли банк підпи­сує з однією чи кількома страховими компаніями угоду про спів­працю на страховому ринку. Страхова компанія зазвичай мас розрахунковий рахунок у цьому ж банку, страхові платежі, що надходять на рахунок страхової компанії, використовуються бан­ком як ресурси. У випадках, коли позичальник страхує свій кре­дит у новій для банку страховій компанії, банк вимагає у страхо­вика проходження акредитації (надання статуту, балансу, інших фінансових та установчих документів).

93. Страхування банківських гарантій

З цього виду страхування страховик за дорученням страхувальника бере па себе зобов'язання надати гара­нтії та поручительство з його зобов'язань щодо вітчизняних і зару­біжних контрагентів, установлених законом та обумовлених дого­вором. Договір поручительського страхування укладається на ко­ристь третьої особи. Страхувальник виступає боржником, а кре­дитор, згідно з договором — бенсфіціаром. Гарантія оформлю­ється гарантійним листом кредитору або підписанням гарантом і бснефіціаром договору гарантії. Ним підтверджується, що стра­ховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку виплатити кредиторові грошову суму, у розмірі якої була надана гарантія.

Поручительське страхування використовують передусім буді­вельні організації, а також компанії, що займаються виробницт­вом основних засобів. Мстою цього виду страхування є забезпе­чення виконання зобов'язань цих підприємств, які виникають унаслідок отриманих авансових платежів, укладених договорів, а також гарантійних зобов'язань щодо якості продукції (послуг);

Тарифи з надання страхової гарантії становлять 1 —2 % стра­хової суми.

В Україні цей вид страхування на сьогодні не отримав належ­ного розвитку в зв'язку зі складністю механізму здійснення та високими обсягами відповідальності страховика.