14. Функції страхової реклами.

Реклама — це платне, спрямоване на певну категорію потен­ційних споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання й агітує на користь певного товару, марки, фірми, осо­бистості тощо .

До рекламних засобів, які використовують страховики, нале­жать: реклама у пресі; випуск рекламної поліграфічної продукції; реклама засобами мовлення (телебачення та радіо); зв'язки з гро­мадськістю (презентації, конференції тощо); реклама на місці про­дажу (носіями такої реклами є інформаційні та рекламні листи, прайс-листи, каталоги, листівки, буклети); зовнішня реклама (щити, вивіски, бігборди); реклама на громадському транспорті; сувенірна реклама (авторучки, сувенірні листівки, календарі, па­кети, калькулятори тощо); поштова реклама; кіно- і відеореклама; реклама через Інтернет. Вибір конкретних засобів, за допомогою яких страховик рекламуватиме себе та свої послуги, залежить від спеціалізації страховика, місця його розташування, здійснюваних ним видів страхування та його фінансових можливостей.

Функції реклами залежно від становища на ринку та мети маркетингу:

1) Реклама-антена використовується для того, щоб ввести нові настанови поведінки та споживання (як, наприклад, "Зелена карта", страхування непередбачених медичних витрат при виїзді за кордон тощо).

2) Реклама-підсилювач - має на меті драматизувати, перебільшити зміни в соціальних стереотипах поведінки, наприклад як у разі введення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

3) Реклама-фокус - для пропозиції нового "способу життя" та послуг, які відповідають цьому способу життя.

4) Реклама-призма - з метою пристосувати рекламні звернення до різних груп споживачів та різних видів страхових послуг.

5) Реклама-відлуння - нагадування про добре відомі, консервативні та поширені види страхування.

15. Контроль з боку страхових компаній та держави за наданням страхових послуг.

Страх ринок в Укр цивілізований і страх послуги над-ся строго у відп-ті з норматив-ми докум-ми на правовій основі. Система правового регулювання страхової діяльності містить норми, визначені:

* Конституцією України;

* міжнародними угодами, які підписала й ратифікувала Україна;

* Цивільним кодексом України;

* Законами та постановами Верховної Ради України;

* Указами та розпорядженнями Президента України;

* декретами, постановами та розпорядженнями Уряду України;

* нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі ухвалено міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади та зареєстровано в Міністерстві юстиції України;

* нормативними актами органу, який згідно із законодавством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;

* нормативними актами органів місцевої виконавчої влади у випадках, коли окремі питання регулювання страхової діяльності було делеговано цим органам за рішенням Президента або Уряду України.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Законом України "Про страхування" визначені такі основні функції органу нагляду:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

5) проведення перевірок страховиків та страхових посередників щодо дотримання ними законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності.

6) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції органу нагляду за страховою діяльністю;

7) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;

8) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

9) участь у міжнародному співробітництві і сфері страхування та перестрахування.

В страх компаніях існує внутр контроль за реал-цією страх послуг, який проводять керівн-ки підрозд-лів, правління, бухг-рія і фін підр-ли. Це контроль за правильн-тю уклад-ня договорів, виплатою страх відшкод-ня, дотрим-ням закон-ва.