106. Клуби взаємного страхування та їх роль в організації страхування морських ризиків.

Морське страх-ня-один з найдавніших класів страх-ня. З причини труднощів судновласники почали об’єднуватися і створювати для захисту своїх інтересів і відшкодування збитків клуби взаємного стр-ня. Найкрупніші – американські, англійські, шведські. Ці клуби є важливим і невід’ємним елементом ринку мор.стр-ня, вони надають судновласникам страхувати не тільки свою відповідальність, а й стр-ня інших ризиків, які не покриваються звичайним полісом мор.стр-ня. Фін. базою клубів є стр.внески, за рахунок яких формуються фонди для сплати за позовами висунутими до судновласників-членів клубів, відшкодовуються і витрати на утримання клубів. Розмір внеску залежить від типу суден, які належать судновласникам, від кількості цих суден, їх тоннажу, району плавання, обсягу відповідальності і вимог національного законодавства щодо відповідальності судновласників за дії членів екіпажу.

У світі діє біля 70 клубів взаємного страхування. Членами вищевказаної групи страхується приблизно 70% світового торгового тоннажу відповідальності перед третіми особами. Вищим керівним органом є Рада директорів, яка обирається із представників судновласників - членів клуба, які збираються в міру необхідності для розгляду та рішення принципово важливих питань страхової та фінансової політики.

При міжнародних морських перевезеннях судновласник несе відповід-ть за вантаж на борту судна, а також за вантаж, що завант-ся (розв-ся) або готується до зав-ня (розв-ня). Поліс страх-ня P&I Clubs покриває широкий перелік потенційних ризиків завдання шкоди вантажу.

107. Страхування морських суден.

Страхування суден – це вид морського стр., що передбачає захист майнових інтересів фіз.. чи юр. осіб, що є влас. чи експлуат. судна, у наслідок його ушкодження, знищення, пропажі безвісті.

Обєкт стр. – корпус судна, судно з його машинами, фракт, судно, що будується

Субєкти: страховик; страхувальник – фіз..чи юр. ос., яка є власником чи експлуатантом судна.

Ризики:

• пошкодження судна;

• повна загибель судна (зникнення судна безвісті, внаслідок аварії).

СС встановл. В межах реальної вартості об’єкта стр.

СП залежить від тех.. характеристик судна, маршруту.

Розмір СВ визначається добутком добової суми фрахту та кількості днів аварійного простою, але не більше 180 дн.

Збитки від утрати фрахту відшкодов-ся за умови, що ремонт судна був здійснений протягом 24 міс. з моменту закінчення строку страхування.

108. Обов’язкове страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу.

Цей вид страхування передбачає надання страхового захисту власникам та іншим експлуатантам суден щодо їх відповідальності перед третіми особами.

Судновласник несе відповідальність за збитки, завдані:

1. Життю і здоров’ю членів команди, пасажирів, вантажників та ін.. у зв’язку зі:

- смертю, травмами, захворюваннями;

- необхідність здійснення певних витрат  на лікування, похорон, зумовлених відхиленням від заданного маршруту з огляду на необхідність надати комусь медичну допомогу тощо;

2. Майну третіх осіб, що включає:

- інші судна, ушкоджені з вини застрахованого судна через зіткнення, а також у разі відсутності безпосереднього контакту;

- вантажі на борту застрахованого судна та інших суден (у разі зіткнення), так само, як і вантажі, що навантажуються/розвантажуються чи готуються до навантаження/розвантаження на борт;

- особисті речі пасажирів;

- причали, крани, бурові установки, засоби навігаційної безпеки тощо;

3. Навколишньому середовищу;

4. Компетентним органам: портовим адміністраціям, митницям тощо.

Термін дії договору  1 рік.

Страховиками в основному є товариства взаємного страхування.

Страхувальниками- власники суден.

СП сплач-ся за відповідною схемою, яку визначають товариства взаємного страхування.

Страховий захист громадян на морському транспорті є видом обов'язкового страхування від нещасних випадків згідно ЗУ "Про страх-ня". Застрахованими вважаються пасажири морського судна з момента оголошення про посадку до момента закінчення поїздки. Страховими випадками є: а) загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті; б) одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності; в) тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Страховики виплачують страхові суми: а) у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 відсотків страхової суми; б) у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: I групи - 90 відсотків страхової суми; II групи - 75 відсотків страхової суми; III групи - 50 відсотків страхової суми; в) у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу - 0,2% страхової суми, але не більше 50% страхової суми. Виплата страхової суми застрахованому здійснюється страховиком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоємця) про її виплату, акта про нещ вип, листа непрац-ті або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності, у разі загибелі чи смерті застрахованого внаслідок страх вип - копії свідоцтва про смерть та документа про правонаступництво для спадкоємців, а також страхового поліса або документа, що його замінює (для пільгових категорій пасажирів - документа, що підтверджує право на пільги).

109. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом. Обєктом страхування є майнові інтереси фізичної чи юр. особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, пропажі безвісті вантажу.

Страхувальником може бути фізична чи юр. особа, яка є власником вантажу та має в ньому страх. інтерес.

Страховиком – стр. компанія, що має ліцензію.

Суб’єкти інфраструктури: андерайтери, актуарії,аварійні комісари, охороні та пошукові служби.

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробл-ся індивідуально кож. Стр. компанією.

Найбільш докладно ризики первезення викладені в застереженнях Інституту лондонських страховиків. У відповідності до них СД може бути укладений на таких умовах:

А — покриття всіх ризиків загибелі або пошкодження застрахованого вантажу, крім: військові ризики, страйки, тероризм.

В — при стр-ні за цією умовою стр-ню підлягають тільки ризики, які в ній вказані, н-д, загибель застрахованого вантажу або його пошкодження внаслідок пожежі або вибуху, посадки на мілину, розвантаження вантажу в порту внаслідок аварії.

С — ця умова передбачає, що страхове покриття надається лише щодо чітко перелічених ризиків. Воно розповсюджується на загибель застрахованого вантажу або його пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, посадки на мілину, збитки від загибелі вантажу внаслідок збитків, витрат і внесків по спільній аварії. Також передбачає збитки від викидання вантажу.

Термін дії договору:

• час безпосереднього транспортування;

• зберігання вантажу на складах (максимум 30 днів).

СС за домовленістю між страховиком і страхув., але не більше вартості вантажу.

Розмір СП залежить від:

• виду вантажу;

• тех.. характеристик ТЗ;

• способу відправлення вантажу;

• маршруту транспортування.

Розмір збитку залежить від типу аварії – спільної чи часткової та визначається представником страховика за участю страхувальника.

110. Морське страхове бюро України: виникнення, функції. МСБУ є обєднанням страховиків, які мають дозвіл на здійснення морського страхування, діє на підставі Положення про Морське стр. бюро, затвердженого Постановою КМУ від 27 квітня 1998 р.

Функції МСБУ:

а) координація д-сті нац страховиків у галузі мор с-ня (лише СК – члени мор бюро мають право укладати договори мор с-ня);

б) дослідження і прогноз-ня ринку мор с-ня, інформаційне і консультативне забезп-ня суб'єктів цього ринку і громадськості;

в) представництво інтересів нац СК-членів бюро у міжнар об’єдн-нях стр-ків і сприяння наближенню до стандартних підходів у практиці мор с-ня, прийнятих у світі (бл ¾ ринку мор с-ня регул-ся Великобр-ю – Ллойд);

г) підготовка законодавч і нормативних актіву обов с-ні, розробка методології здійснення добров с-ня;

д) організація і проведення консультацій із технічних, економічних та юр. питань, пов’язаних із визначенням страх. випадків, СП, СВ;

є) розробка програм і методів страхування морських ризиків.

Органом управління МСБУ є загальні збори членів МСБУ,

Фінансування МСБУ здійснюється за рахунок членських внесків.

МСБУ є членом Міжнародного союзу морського страхування з 2000 р. та представляє в ньому інтереси національних страховиків.