- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності…………….
- •Розділ 6. Правова охорона об'єктів патентного права та нетрадиціних об’єктів промислової власності……………………………..
- •Розділ 7. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг…..……………………………………………………
- •Передмова
- •Розділ 1. Інтелектуальна власність в інноваційному розвитку економіки Мета вивчення
- •Основні питання
- •1.1.Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •Різноманітні підходи до визначення постіндустріального суспільства
- •1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура
- •Інтелектуальний капітал
- •Класифікація інтелектуального капіталу
- •Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •Об‘єкти інтелектуальної власності за видами діяльності
- •1.4.Економіко-правовий зміст інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •До характерних ознак інтелектуальної економіки відносяться:
- •Інтелектуальний капітал – це..:
- •Розділ 2. Поняття права інтелектуальної власності Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •2.1. Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні та його джерела
- •2.2. Об’єкти та інститути права інтелектуальної власності
- •2.3. Суб’єктивні права інтелектуальної власності
- •2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
- •3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні
- •3.3. Правовий статус патентних повірених в Україні
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •4.1. Базові поняття міжародно-правової охорони прав інтелектуальної власності
- •4.2. Міжнародні договори в сфері авторського права і суміжних прав
- •4.3. Міжнародні договори в сфері промислової власності
- •4.4. Міжнародні організації в сфері інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •1. Першою конвенцією у сфері міжнародно-правова охорони інтелектуальної власності стала
- •4. Товариство по товарним знакам функціонує в рамках:
- •5. В якому міжнародному договорі комп'ютерним програмам надається правова охорона як творам літератури:
- •Розділ 5. Авторське право і суміжні права Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •5.1. Поняття та базові положення авторського права
- •5.2. Об’єкти авторського права
- •5.3. Суб’єкти авторського права. Суб’єктивні права автора
- •5.4. Особливості правової охорони суміжних прав
- •5.5. Договори в сфері авторських прав і суміжних прав
- •5. 6. Захист авторських і суміжних прав
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Правова охорона об'єктів патентного права та нетрадиціних об’єктів промислової власності Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •1. Поняття та базові моделі охорони результатів науково-технічної творчості
- •6.2. Об’єкти патентного права. Умови патентоздатності об’єктів
- •6.3. Суб’єкти патентних правовідносин
- •6. 4. Оформлення патентних прав. Види патентів
- •6.5. Зміст майнових прав патентоволодільців
- •6.6. Ліцензійні договори
- •6.7. Захист патентних прав
- •6.8. Правова охорона нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Питання для самоконтролю
- •6. Заявка на одержаня патенту подається
- •7. Примувова ліцензія на використання запатентованого винаходу видається особі, яка виявляє готовність до використання запатентованого винаходу у виробництві:
- •8. Якого виду ліцензії не існує:
- •Розділ 7. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •1.Поняття та базові положення правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.2. Об’єкти правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару
- •7.4. Суб’єкти прав на засоби індивідуалізації та зміст суб’єктивних прав
- •7.5. Договори про використання засобів індивідуалізації
- •7.6. Захист прав на засоби індивідуалізації
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Комерціалізація інтелектуальної власності Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •8.1.Сутність та механізм комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •8.2. Способи комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •Розподіл зареєстрованих договорів щодо розпоряджання майновими правами за об’єктами промислової власності
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей
- •8.3. Регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •9. Об’єктом ліцензійного договору є:
- •10. Укладання договору про передачу права власності на об’єкт промислової власності означає:
- •Тема 9. Оцінка вартості прав на об‘єкти інтелектуальної вартості Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •9.1.Принципи вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •9.2.Оцінка майнових прав інтелектуальної власності як вид діяльності, її регулювання та нормативне забезпечення
- •9.3. Етапи процедури оцінки
- •9.4.Методика оцінки вартості інтелектуальної вартості
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Об’єкти інтелектуальної власності в системі бухгалтерського та податкового обліку Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •Умови визнання, оцінка та документальне оформлення
- •Формування первісної вартості об'єктів, визнаних нематеріальними активами, залежно від способу їх надходження на підприємство
- •Зміст «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Зміст первинного документу «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (на-2)
- •Облік руху об’єктів інтелектуальної власності
- •Відображення в бухгалтерському та податковому обліку дослідження, розробки та створення об’єкта інтелектуальної власності працівником підприємства в рамках трудових відносин
- •Відображення в обліку замовлення на створення твору із виплатою пашуального платежу без переходу права власності на твір
- •Придбання виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності у фізичної особи
- •Придбання прав на використання винаходу в господарській діяльності
- •Облік амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Кореспонденція рахунків фінансового обліку нарахування амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Строки дії права користування нематеріальними активами за групами
- •Облік роялті
- •Методика розрахунку роялті за різними ситуаціями
- •Відображення роялті у бухгалтерському обліку
- •Питання для самоконтролю
- •Відповідно до мсбо 38 «Нематеріальні активи» актив відповідає критерію можливості ідентифікації у визначенні нематеріального активу, якщо він:
- •8. Яка проводка відповідає операції : «Майнові права на корисну модель визнано нематеріальним активом і в веденов експлуатацію»:
- •9. Придбання та створення нематеріальних активів відображають на рахунку :
- •Розділ 11. Управління інтелектуальною власністю Мета вивчення
- •Основні питання
- •Після вивчення теми ви повинні вміти:
- •11.1. Поняття управління інтелектуальною власністю: умови та принципи
- •11.2. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності
- •2.1. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
- •2.2. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
- •2.3. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
- •2.4. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
- •2.5. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
- •Маркетинг інтелектуальної власності
- •Функції маркетингу в залежності від ролі інтелектуального продукту
- •Питання для самоконтролю
- •1. До основних принципів управління інтелектуальною власністю відносяться:
- •2. Додаткова вартість створеного інтелектуального продукту
- •4. Для визначення ринкового потенціалу інноваційного продукту необхідно:
- •5. Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав може виявлятися у:
- •6. Коефіцієнт товарності об'єкта інтелектуальної власності розраховується :
- •8. Критеріями оцінки продуктів інтелектуальної діяльності при проведенні експертизи можуть бути:
- •9. Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності може бути здійснена:
- •10. До етапів життєвого циклу об'єкта інтелектуальної власності відносяться:
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованих джерел Нормативно-правові акти
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Інтернет-ресурси
5. 6. Захист авторських і суміжних прав
Під захистом авторських і суміжних прав розуміють сукупність заходів, спрямованих на поновлення або визнання авторських і суміжних прав, а також захист інтересів їх набувачів при порушенні або оспорюванні цих прав.
Порушенням права інтелектуальної власності є будь-яке заподіяння моральної (немайнової) шкоди і (або) майнових збитків суб’єкту цього права протиправними діями. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність.
Ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає види порушень даної групи прав інтелектуальної власності:
порушення особистих немайнових і майнових прав;
піратство;
плагіат;
ввезення об’єктів авторського і суміжного права без дотримання прав автора або набувачів прав на митну територію України;
свідомий обхід технічних засобів захисту авторських і суміжних прав;
загроза порушення авторських і суміжних прав;
підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Одним з найбільш привабливих способів незаконного одержання доходів є інтелектуальне піратство, попри пильну увагу уряду до заходів, спрямованих на запобігання виготовленню та розповсюдженню контрафактної товарної продукції із використанням інтелектуального продукту.
Термін «контрафактний» походить від французьких слів “contrefacon” - підроблена річ и “contrefaction” – підробка (дія), а також від співзвучного з ними англійського слова “counterfeit” – підробка (підроблений, фальшивий). В даний час часто також вживається слово «піратський», яке походить від англійського “piracy” – порушення авторського права и “pirate” – порушник авторського права, а також від французького слова “pirate” – незаконний, підпільний (“edition pirate” – твір, виданий з порушенням авторського права.). Поняття «піратство» є синонімом терміна «контрафакція».
Контрафакція – підробка; порушення авторського права і (або) суміжних прав у результаті відтворення і розповсюдження чужого твору, порушення виключного права патентоволодільця, несанкціоноване використання товарних знаків, як правило, виробів, що вже зарекомендували себе тощо. Щодо аудіовізуальних записів, фонограм, відеограм або їх дублікатів, то виготовлення контрафактних примірників може також бути порушенням відповідних суміжних прав48.
Контрафакт можна охарактеризувати як збірне поняття, яке включає дві категорії об’єктів:
- речі, які містять результати інтелектуальної діяльності і (чи) прирівняні до них об’єкти, які були виготовленні чи використані при відсутності необхідного дозволу власника виключного права на відповідні об’єкти, що встановлено вступивши в законну силу актом компетентного органу правозастосування;
- речі, основним призначенням яких являється виготовлення чи інше використання матеріальних носіїв, які містять результати інтелектуальної власності чи прирівняні до них об’єкти, при відсутності дозволу власника виключного права, що встановлено вступивши в законну силу актом компетентного органу правозастосування.
Порушенням телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги вимог законодавства у сфері авторського права і суміжних прав є:
- відсутність договору з суб‘єктом авторського права чи його повіреним або організацією колективного управління;
- відсутність договору з уповноваженою організацією колективного управління у разі використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань;
- відсутність договору з іншою телерадіоорганізацією, передачі (програми) мовлення якої використовуються;
- невиконання або неналежне виконання телерадіоорганізацією, провайдером програмної послуги умов укладеного договору, зокрема несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, необхідних для збирання і розподілу винагороди, неправильне нарахування належної до виплати винагороди (роялті)49.
Суб’єктами права на захист виступають автори творів, їх представники, особи, які на підставі договору прийняли на себе права автора, після смерті автора - спадкоємці та правонаступники.
Порушниками авторських і суміжних прав є будь-які фізичні та юридичні особи, які порушені охоронювані права автора.
Захист прав здійснюється в юрисдикційній та неюрисдикційній формах. На практиці частіше за все використовується судовий порядок захисту авторських і суміжних прав. Спеціальним порядком захисту є адміністративний порядок. Підставою для адміністративного захисту є подання скарги до Антимонопольного комітету.
До правопорушників застосовуються примусові заходи матеріально-правового характеру, які спрямовані на поновлення порушених прав або відшкодування шкоди, завданої в результаті протиправних дій. Такі заходи називаються способами захисту авторських і суміжних прав. До них відносять цивільно-правовий, адміністративний, кримінальний захист.
Відповідальність за порушення авторських і суміжних прав настає або на підставі договору (тоді застосовуються санкції, передбачені в договорі), або на підставі делікту (позадоговірних правопорушень).
Вибір способу захисту залежить від того, які права виступають предметом захисту: особисті немайнові права автора (виконавця та інших суб’єктів суміжних прав), майнові права автора (виконавця та інших суб’єктів суміжних прав), майнові права замовників або набувачів.
Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав може здійснюватися такими способами (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»):
визнання та поновлення порушених прав автора (виконавця);
припинення дій, що порушують права, або створюють загрозу порушенню;
відшкодування моральної шкоди;
публікація в ЗМІ даних про допущене правопорушення.
Цивільно-правовий захист майнових прав може здійснюватися такими ж способами, що і особистих немайнових прав, а також шляхом:
виставлення вимоги про відшкодування збитків або стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення прав;
прийняття участі в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
виплати компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
заборони опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення;
суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача.
ЦК України надає суду широкі можливості у визначені виду відповідальності в кожному конкретному випадку. Слід зазначити, що деякі види відповідальності, наприклад, конфіскація примірників можуть бути застосовані за умови доведеності факту правопорушення.
Ст.53 Закону передбачає спеціальні заходи забезпечення позову у справах про порушення авторських і суміжних прав:
заборона відповідачеві до моменту винесення рішення суду вчиняти певні дії;
накладання арешту на примірники творів, що є контрафактними, матеріали і обладнання, які використовувалися для виготовлення контрафактної продукції, рахунки юридичної особи;
забезпечення позову заставою в розмірі не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше розміру завданої шкоди.
Адміністративна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав настає за проступки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення:
за незаконне використання об’єктів авторського і суміжного права, а також привласнення авторства на цей об’єкт - накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення (ст.512 КУпАП);
за імітацію, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені - накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (ст. 1643 КУпАП);
за демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів - накладення штрафу від двадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат (ст. 1646 КУпАП);
за порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів - накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат (ст. 1647 КУпАП);
за недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу - накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 1648 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за визначені правопорушення накладається на керівників підприємств (розпорядників), а також осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Дані проступки порушують встановлений державою порядок використання об’єктів авторського права і суміжних прав, дотримання добросовісної конкуренції.
Кримінальна відповідальність настає за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення (ст. 176 КК України).
Суб’єктами злочину виступають фізичні особи, які досягли 16 років. Злочинець вчиняє таке порушення умисно, переслідуючи мету отримання прибутку або просування по службі. Об’єктом злочину є майнові права автора і суб’єктів суміжних прав. Відповідальність настає за матеріальну шкоду завдану у великому розмірі – 200 і більше неоподатковуваний мінімумів доходів громадян; особливо великим розміром є шкода в розмірі 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливості захисту авторських і суміжних прав в мережі Інтернет. Способами захисту авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет є50:
- ідентифікація об‘єктів авторського права і суміжних прав. Ідентифікаційний код ISBN (Міжнародний стандартний книжковий номер) призначений для захисту фонограм; ISAN – номер, розроблений на Міжнародній конференції товариств авторів і композиторів (CISAC) і дозволяє ефективно захищати фільми та інші аудіовізуальні твори; цифровий ідентифікатор DOI, супроводжує твори або їхні частини, дозволяючи тим самим простежити „долю” об’єкта в торговельному обігу; існують й інші програмні коди, що дають можливість порушити цілісність твору при неправильному його використанні;
- цифровий підпис, суть якого полягає в тому, що він дозволяє ідентифікувати справжнього автора того або іншого твору, тим самим знімаючи в контрагента будь-які сумніви про те, з ким він має справу;
- цифрові марки („цифрових водяних знаків”, впроваджуваних у твори у Мережі, які при звичайному візуальному розгляді зображення користувач не бачить яких-небудь закодованих позначень – значка копірайта ©, імені автора, року видання. Але потім при застосуванні певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткову інформацію, що вказує на особу, яка її записала. Можливе і застосування спеціальних „відбитків” – вони також дозволяють контролювати використання творів в інформаційних мережах, а при виявленні порушень авторського права і суміжних прав, забезпечувати належну доказову базу в суді);
- „цифрові конверти”, що передбачають укладання угоди із власниками тих або інших ресурсів у Мережі;
- методи криптографічного перетворення матеріалів, такі як шифрування, використання якого дозволяє обмежити або повністю виключити можливість копіювання творів (наприклад, система - SCMS, що дозволяє виготовити одну копію документа й унеможливлює подальше копіювання цього примірника);
- метод антикопії, або антикопіювання. Суть полягає в тому, що на СD-ROM ставиться своєрідний заслін заборона робити копії;
- створення web-депозитаріїв, що дозволяють фіксувати об’єкти інтелектуальної власності у мережі Інтернет і закріплювати їх правовий статус, інакше кажучи, які визначають, що та кому належить;
- метод перехресного субсидування при використанні об’єктів авторського права та суміжних прав.