1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура

Зростання ролі інтелектуального капіталу є однією з провідних тенденцій розвитку світової економіки на початку нового тисячоліття, завдяки чому стає можливим перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Соціальний та економічний прогрес держав, їх конкурентні переваги сьогодні і в подальшому все більше залежатимуть від ступеню використання та розвитку сучасних знань, інтелекту нації.

Суб'єктами інтелектуального капіталу вже сьогодні є близько 40% усього працездатного населення розвинених країн. Разом з тим питома вага витрат на оплату праці виробничих робітників у загальній вартості продукції не перевищує 5%, що значно менше питомої ваги відрахувань на амортизацію виробничих фондів. Таке явище спостері­гається і в високорозвинених країнах світу, наприклад у більшості індустріальних галузей США та Японії. У фінансовому відношенні спостерігається зменшення суми коштів, авансованих на закупівлю робочої сили, як чинника виробництва, і відповідно скорочення оборотного капіталу. Відбувається не просто зміна становища та ролі людини у процесі виробництва матеріальних багатств, а його активне витіснення з цього процесу. Однак оборотний капітал збільшується за рахунок організаційних знань, які безперервно накопичуються, але це накопичення не завжди можна оцінити. Отже, тенденція до зміни структури капіталу, яким володіє сучасне підприємство, очевидна.

Виділяти інтелектуальний капітал як ключовий ресурс сучасних фірм і корпорацій почали відносно недавно, а саме: після публікації 1992 р. звітів фірми «Скандія» про фактори, які визначають дійсну вартість компанії. У цьому ж році в журналі «Форчун» вийшла стаття одного з його редакторів Т. Стюарта під назвою «Інтелектуальний капітал - головне багатство вашої компанії», яка відіграла провідну роль у популяризації цього терміна. Вже в кінці 90-х pp. минулого століття почався бурхливий розвиток фірм, які пропонували свої послуги з оцінки і управління інтелектуальним капіталом. Саме вони на даний час є основними розробниками теорії управління інтелектуальними активами. У їх складі можна виділити такі фірми, як «1СМ Group LLC», «Technology Brother Ltd».

У великому тлумачному словнику сучасної української мови «інтелект» означає розум, думати, мислити (рівень розумового розвитку), а «інтелектуал» - це людина з високорозвиненим інтелектом, яка займається розумовою та духовною діяльністю (людина розумової, інтелектуальної праці).

Інтелектуальний капітал - відносно новий об'єкт дослідження, тому поки немає єдиних підходів до його визначення та характеристик. В таблиці 1.2 приведено ряд визначень, які дають різні вчені.

Таблиця 1.2

Трактування поняття “інтелектуальний капітал” в різних літературних джерелах

Автор	Трактування
Брукінг Е.	Інтелектуальний капітал – це термін для позначення нематеріальних активів, без яких компанія не може існувати, посилюючи конкурентні переваги
Іноземцев В.Л.	Інтелектуальний капітал – це вартість сукупності наявних у нього інтелектуальних активів, включаючи інтелектуальну власність, його природні і набуті інтелектуальні здібності і навики, а також накопичені ним бази знань і корисні відносини з іншими суб’єктами
Макдональд Х.	Інтелектуальний капітал – це знання, що наявні в організації і можуть використовуватися, аби одержувати різного роду переваги перед конкурентами
Полторак А., Лернер П.	Інтелектуальний капітал – сума всіх знань працівників підприємства, що дозволяє створювати багатство. Це сума знань всіх співробітників, що формують конкурентні переваги підприємства
Рехтман Й.	Інтелектуальний капітал визначається як нематеріальний актив, який не фінансовий чи фізичний та який здатний створювати високоліквідні активи
Стюарт Т.	Інтелектуальний капітал – це інтелектуальний матеріал у вигляді інформації, інтелектуальної власності і досліджень, що може бути використано для створення багатства. До інтелектуального капіталу входять патенти, процеси, управлінські вміння, технології, інформація про споживачів і постачальників, а також досвід
Тейлор К.	Інтелектуальний капітал – це нематеріальні активи, що не підлягають кількісній оцінці. Інтелектуальний капітал компанії складають знання її працівників, накопичені ними при розробці продуктів, наданні послуг, а також її організаційна структура та інтелектуальна власність

Очевидно, що інтелектуальний капітал - це:

• специфічний ресурс у вигляді спеціальних знань, навичок та вмінь, здатності людей до участі у процесі виробництва, сукупність втілених у них потенціальних можливостей приносити дохід або створювати певні інноваційні ресурси для наступного виробництва якісно нових товарів, послуг та створення інших ноу-хау;

• сукупність реалізованих знань та умінь у зростання вартості підприємств;

• це - здатність, що ґрунтується на знаннях та духовності, приносити вигоду, яка в багато разів перевищує здійснені в неї інвестиції;

- це капітал, який забезпечує його здатність виробляти нову вартість за допомогою уже накопичених у світі виробничих потужностей, адже немає потреби створювати нові виробничі потужності для виготовлення будь-якої продукції, оскільки в світі й так 40% подібних виробничих потужностей не використовується.

На рівні окремого працівника інтелектуальний капітал - це знання, досвід, навички, які має працівник, особливості розвитку його інтелекту, здібності до розробки та впровадження інновацій. На рівні організації, регіону (галузі), держави інтелектуальний капітал - це дещо подібне колективному мозку, який акумулює та відбиває накопичений досвід, наукові знання, інформацію, інноваційну культуру, ціннісні орієнтації, містить структурно дві частини - інтелектуальну складову людського капіталу (її носіями виступають працівники) і структурний капітал, який включає інтелектуальну власність (винаходи, патенти, ліцензії тощо), інформаційні мережі, організаційну структуру. Усі елементи інтелектуального капіталу можуть розглядатися як чинники конкурентоспроможності робочої сили, від яких у великій мірі залежить отримання доходу, накопичення багатства як на рівні окремого працівника, так і на рівні організації (підприємства), держави в цілому.

Інтелектуальний капітал складається із: нематеріальних активів - продуктів інтелектуальної праці, які формалізовані та фіксовані у вигляді певних документів (патенти, торгові марки, програмне забезпечення, наукові розробки тощо); умінь, здібностей, талантів, якими володіють люди та використовують їх з метою отримання доходів.

З метою об’єктивної оцінки інтелектуального капіталу необхідно чітко розрізняти його основні елементи, оскільки оцінка вартості інтелектуального капіталу залежить, насамперед, від його складових. До основних елементів інтелектуального капіталу відноситься: людський, клієнтський та структурний, який, в свою чергу, складається з інтелектуальної власності та активів інфраструктури.

При цьому складові інтелектуального капіталу характеризуються наступним чином:

• інтелектуальний капітал - це знання, які є у розпорядженні підприємства, наприклад програмне забезпечення;

• людський капітал - це вартість взаємовідносин працівників підприємства, наприклад, з клієнтами, підрядчиками, фахівцями зі сторони тощо через вартість накопиченого ними практичного досвіду

• структурний капітал - це досвід і майстерність організації в цілому, втілених в організації процесів і систем в ній, її стратегії і тактиці діяльності.

Структурний капітан як складова інтелектуального капіталу включає права на технології, товарні знаки, на об'єкти промислової вартості тощо, що відповідно до ПСБО 8 «Нематеріальні активи» віднесено до немонетарних (нематеріальних) активів, які регулюються законодавством. В Україні питання інтелектуальної власності регулюються Господарським і Цивільним кодексами, Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та Законом «Про авторські і суміжні права».

Людський капітал включає природний потенціал (здоров'я, здібності) та придбані упродовж життя (освіта, кваліфікаційний рівень, придбані упродовж життя здібності й спеціальні навички персоналу), лояльне відношення до фірми і володіння конфіденційною інформацією.

Клієнтський капітал - це відносини з покупцями, лояльність клієнтів, контракти, портфель замовлень, франшизи, ліцензійні угоди, репутація тощо.

Під структурним капіталом необхідно розуміти комп'ютерні мережі та інформаційні системи, що створюють необхідні умови праці та визначають інтелектуальну продуктивність працюючих. Цінність організаційно-структурного капіталу виявляється тільки у взаємозв'язку з технологічними процесами, устаткуванням і персоналом конкретного підприємства.

Структура інтелектуального капіталу представлено на рис. 1.1.