6.3. Суб’єкти патентних правовідносин

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб’єктами патентних прав є:

• винахідники, автори промислового зразка;

• інші особи, які набули прав на об’єкт патентних прав на підставі закону чи договору.

Автором об’єкта патентних прав визнаються громадяни, творчою працею яких створений відповідний результат інтелектуальної діяльності. Частина 4 ст. 8 Закону про винаходи встановила, що не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Для визнання особи автором технічного або художньо-конструкторського рішення не має значення його громадянство, вік, рівень дієздатності. Якщо особа не досягла рівня повної дієздатності, її інтереси представляють батьки або особи, які їх замінюють.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Укрпатентом реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Якщо результат інтелектуальної діяльності створений спільною творчою працею, то всі винахідники мають однакові права на винахід і визнаються співавторами. При цьому важливим є не ступінь участі у спільній роботі, рівність творчого внеску, а сам факт такої участі. На відміну від авторського права, в патентому праві не вимагається оформлення відносин співавторства угодою. Достатнім є об’єктивний факт, що об’єкт патентного права створений в результаті творчої співпраці. Співавтори самостійно визначають форму участі у винахідницьких правовідносинах, розподіл часток на спільно створений результат інтелектуальної діяльності.

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону про винаходи винахіднику належить право авторства, яке є невідчужуваним і охороняється безстроково. Всі право чини, за яким передається право авторства є нікчемними.

Ім’я дійсного автора зазначається в заявці на видачу патента. Дійсний автор має право висловити побажання залишитися невідомим, про що робиться позначка у заявці. Автор може висувати клопотання про присвоєння винаходу (корисній моделі, промисловому зразку) його імені, за умови сплати зборів у встановлений в законодавстві строк.

Первинне право на отримання патенту належить винахіднику або авторові корисної моделі чи промислового зразку. Це право може перейти до інших осіб на підставі закону чи договору. Такі правовідносини мають бути оформлені у письмовій формі.

Право на отримання патенту на об’єкт патених правовідносин має роботодавець винахідника (автора). Таке право у роботодавця виникає у зв’язку з виконанням службових обов’язків або доручення роботодавця.

Право авторства на службовий винахід (корисну модель, промисловий зразок) належать винахіднику (авторові). Майнові права переходять до роботодавця винахідника на підставі цивільного договору, який має бути укладений не пізніше, ніж через 4 місяці з дня попередження роботодавця працівником про створення результату інтелектуальної діяльності. Якщо роботодавець у визначений строк не подасть заявку на винахід, не передасть права на оформлення патенту іншим особам або не повідомить винахідника про збереження конфіденційності інформації, права на оформлення заявки на патент переходить до винахідника (автора). Конфіденційність інформації зберігається роботодавцем не більше, ніж 4 роки. В іншому випадку права переходять до винахідника.

Якщо права на винахід оформлені на роботодавця, то винахідник (автор) має право на винагороду. Розмір винагороди визначається договором між роботодавцем і працівником, і може бути предметом судового розгляду.

Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок булиьстворені працівником з використанням засобів роботодавця, але не у зв’язку з виконання службових обов’язків, об’єкт не визнається службовим право на отримання патенту в цьому випадку належить працівникові. Роботодавець має право вимагати надання йому простої ліцензії на використання створеного результату інтелектуальної ідябності на весь час дії виключного права або відшкодувати витрати, пов’язані із створенням об’єкта патентних прав.

Особа, якій видано патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок називається патентовласником. Таке право у особи може виникнути на підстав договору відчуження, договору замовлення, закону або в порядку правонаступництва. Договорі про відчуження виключних прав повинен бути укладений тільки в письмовій формі. Недотримання вимоги про форму договору є підставою для визнання договору недійсним.

Патентовласником можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи. При цьому особа, якій передається виключне право на отримання патенту, повинна висловити свою згоду на це.

Патентовласник розпоряджається виключними правами на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Суб’єктами патентних правовідносин визнаються спадкоємці винахідників (авторів), які на підставі закону чи заповіту піля смерті винахідника (автора) отримали права на об’єкти патентного права. До спадкоємців переходять: право на подання заявки на видачу патенту, на отримання патенту, на отримання винагороди чи компенсації. Особисті немайнові права винахідника (автора) у спадщину не переходять.

Якщо спадкоємцями виступають декілька осіб, то режим розпорядження патентними правами встановлюється за взаємною згодою. В разі відсутності згоди кожен із спадкоємців має право використовувати об’єкт патентного права на власний розсуд.

Суб’єктами патентного права можуть бути представники винахідників (авторів), роботодавців – патентні повірені, які зареєстровані в Державній службі інтелектуальної власності. Патентні повірені або інші представники діють на підставі довіреності, яка видається заявником або іншою зацікавленою особою.

Патентні повірені консультують зацікавлених осіб з патентно-правових питань: отримання охоронних документів на об’єкти промислової власності, збереження їх в силі, захист основних прав, оспорювання аналогічних документів, які неправомірно отримані третіми особами.

Суб’єктом патентних правовідносин виступає держава в особі Державної служби інтелектуальної власності, яка спрямовує діяльність Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент).

Види послуг, які надає Укрпатент, та порядок їх надання регулюється відповідним наказом ДП «Український інститут промислової власності» від 27.12.2006 р. №85.