- •Частина і. Господарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності Розділ 1. Сутнісна характеристика господарських рішень
- •1.1. Господарські рішення та їх види
- •Класифікація господарських рішень
- •Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення [41, с.55]
- •1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •Основні форми представлення господарських рішень
- •Основні сполучення форм розробки та реалізації господарських рішень
- •1.3. Якість та ефективність господарських рішень
- •Р ис. 1.1. Види ефективності господарських рішень
- •Розділ 2. Особливості прийняття рішень господарської діяльності
- •2.1. Процес прийняття господарських рішень
- •Етапи та процедури процесу прийняття рішень
- •2.2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •2.3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •Основні моделі прийняття рішень
- •Ранжування умов прийняття рішень
- •2.4. Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •Основні закони і закономірності, що впливають на прийняття рішення
- •Розділ 3. Методичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень
- •3.1. Методи розробки рішень господарської діяльності
- •Види експертних оцінок
- •3.2. Обґрунтування господарських рішень
- •3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •Основні методи аналізу господарських рішень
- •Математичні методи
- •4.2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •4.3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень
- •Розділ 5 підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
- •5.1. Характеристика ризику як економічної категорії
- •5.2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
- •5.3.2. Прийняття господарських рішень у конфліктних ситуаціях
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Розділ 6 обґрунтування інвестиційних та фінансових рішень
- •6.1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень
- •Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвестиційного проекту
- •6.2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Розділ 7 оцінювання підприємницьких ризиків
- •7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності
- •Характеристика основних зон ризику
- •Групи транспортних ризиків
- •Інвестиційний ризик пов’язаний зі специфікою вкладання суб’єктом господарювання капіталу в різні проекти. Він включає всі можливі ризики, що виникають під час інвестування коштів (табл. 7.12).
- •Класифікацію та причини виникнення решти двох видів ризиків подано в табл. 7.13 і 7.14.
- •7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання
- •7.3. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Оцінні критерії індексу beri
- •Розділ 8 основи ризик-менеджменту
- •8.1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
- •8.2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику
Ранжування умов прийняття рішень
Стан |
Прості умови |
Складні умови |
Статика |
Невизначеність, що відчувається слабко:
|
Невизначеність, що відчувається помірно-слабко:
|
Динаміка |
Невизначеність, що відчувається помірно-сильно:
|
Невизначеність, що відчувається сильно:
|
Якщо в умовах визначеності використовуються в основному стандартні методи та прийоми прийняття рішень, що виправдали себе на практиці, то при невизначеності найчастіше залучаються досвід, інтуїція, творчі здібності керівників.
ОПР можуть використовувати такі стратегії:
уникнення невизначеності (ігнорування джерел невизначеності та очікування на кращий результат);
зведення невизначеності до визначеності (уявлення того, що майбутнє буде таким же, як і минуле, та приймати рішення, як у минулому);
зниження невизначеності внутрішнього та зовнішнього середовища (впливати на джерелами невизначеності, послідовно прояснювати невідомі обставини тощо).
2.4. Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень
Приймаючи господарське рішення, керівник як людина, як біосоціальна і духовна самокерована система, знаходиться під впливом ряду законів природи, синергетичний ефект поєднання яких без їхнього знання може привести до різних і не завжди позитивних наслідків.
У загальному розумінні закон - стійкі відносини між об'єктами та явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність. Основні закони, що повинні враховувати ОПР — це загальні закони, що визначають поведінку людини, закони зв'язку з зовнішнім середовищем, соціально-психологічні і біопсихічні закони (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Основні закони і закономірності, що впливають на прийняття рішення
Закон |
Визначення |
1. Загальні закони управління людиною |
|
Закон єдності біологічного і соціального |
Індивідуум у своєму поводженні, звичках запрограмований навколишнім середовищем, культурними стандартами, тому дії людини визначаються не тільки поточними стимулами, але і всім досвідом його попереднього життя. |
Закон єдності соціального несвідомого |
Дії людини визначаються не тільки свідомістю, але і неусвідомленими мотиваційними причинами. Людина може бути запрограмована на виконання рішення і, не усвідомлюючи цього, реалізовувати його. |
Закон послідовності розвитку |
У природі і єдності зміна розвитку відбувається після виникнення відповідних передумов. За первісними успіхами, як правило, можуть випливати зриви, якщо не враховувати стратегічні розриви. Необхідна поетапна реалізація прийнятих рішень. |
Закон зростання ентропії |
Ізольовані організаційні системи мимоволі прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш імовірний при відсутності протидіючих сил. |
Закон відносності поводження
|
У механізмах роботи мозку усе відносно. У різних умовах ці самі подразники сприймаються по-різному і викликають різні реакції. Поводження людини не підпадає під лінійні закони, воно недетерміновано. Можна лише прогнозувати його дії імовірнісними методами. |
Закон кумулятивного впливу зовнішніх впливів |
Причиною поведінкових дій є не одна попередня подія, а їх ряд. Тому, доцільно враховувати різноманіття та стохастичність соціальних і психологічних явищ у різних ситуаціях, а також та обставина, що кожна людина переслідує свою мету. Дії людини обумовлюються вродженими та придбаними якостями, підпрограмами, що і викликає зростання впливу зовнішніх сил у сполученні з внутрішніми причинами на ухвалення рішення. |
2. Закон інерційності людських систем |
|
Загальний закон інерції |
Почавши працювати в одному напрямку, людський мозок має схильність працювати в тому ж напрямку і при інших зовнішніх подразниках. У кожної людини виробляються визначені звички, навички, що дозволяють, якщо не визначати конкретні його дії, то, принаймні, прогнозувати. |
Закон установки
|
Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами цінностей, що визначають стан готовності, схильності особистості до видів діяльності і ступінь її активності. Людина ще до ухвалення рішення набудована діяти певним чином, хоча часто і не усвідомлює їхнє існування і вплив. Вчинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс установок, можна прогнозувати дії людини. |
Закон домінанти
|
Кожна людина схильна до визначеного сприйняття, способу мислення, способів дії і форм поведінки на основі наявних у кожної людини в нервовій системі вогнищ збудливості. Порушення зв'язується не з поточними факторами, а з минулим досвідом, обставинами. При цьому виявляється схильність до визначеного сприйняття дійсності, способу мислення, способів дії і форм поводження. Сформовані домінанти не переборюються словами і логікою переконання доти, поки не з'явиться новий досвід, що руйнує старі домінанти. |
3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем |
|
Закон відповідності вимогам середовища |
Ступінь прояву особистих якостей і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку. Чим кращі умови життя, тим вищі вимоги до людини. |
Закон адаптації |
Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає. |
Закон впливу норм і регламентації
|
Діюча норма виражає типові соціальні зв'язки і відносини для більшості. Дотримання норм - обов'язок людини. Однак зайва регламентація придушує активність особистості, творчу самостійність. |
4. Соціально-психологічні і біопсихічні закони |
|
Закон обмеженості нормативно-правового поводження |
Встановлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень. |
Закон рефлекторного характеру діяльності |
В основу діяльних актів людини покладені безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце соціальної ієрархії. Рефлекс мети - основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення мети. |
Закон традицій і звичаїв |
Звичаї - історично сформовані і передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції - гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть мінятися лише зі зміною поколінь. |
Закон економії сил |
Витрати праці люди прагнуть зменшити, а її результати використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь. |
Закон випереджувальної дії дійсності |
Людський мозок може приймати рішення з визначеним тимчасово - просторовим попередженням майбутніх подій. Усі реакції людини, її дії не вільні від минулого і не відбуваються поза зв'язком з перспективою. |
Закон очікуваного корисного ефекту |
Людина не може прийняти і виконати рішення, що не обіцяє одержання корисного ефекту. |
Закон впливу емоцій і вольової детермінації поведінки
|
Живі системи стимулюються до дій позитивними емоціями. Позитивні емоції викликають приплив енергії, підвищення тонусу організму. При виникненні конфлікту між розумом і почуттям частіше перемагає почуття. Однак людина здатна свідомо регулювати свої дії і вчинки відповідно до поставленої мети, хоча воля - не завжди вирішальний фактор його активності. Необхідно враховувати і сферу можливої несвідомої поведінки. |
З метою підвищення якості та ефективності господарських рішень необхідно враховувати механізм дії таких економічних законів функціонування ринкових відносин, як: закон залежності між попитом та ціною (закон попиту); закон залежності між пропонуванням та ціною (закон пропонування); закон зростання додаткових витрат; закон спадаючої корисності; закон ефекту масштабу виробництва; закон ефекту досвіду; закон економії часу; закон конкуренції.