10.5. Санітарно – побутові приміщення.

На підприємстві повинні бути передбачені санітарно – побутові приміщення відповідно до ВСТП 6.01-87 і СНіП 2.04.09-87:

- Гардеробна для верхнього одягу і взуття;

- Душові;

- Туалети з умивальниками;

- Місце для зберігання робочого і санітарного одягу;

- Приміщення для прийому їжі;

Душові розміщують суміжно з роздягальнями. Санітарний одяг (білі халати, ковпаки, хустки) зберігають на виробництві окремо від спецодягу (халати, фартухи, гумові чоботи). Туалети каналізовані, обладнані вішалками для санітарного одягу, речовинами для миття рук. Для миття рук передбачено мило, розчин для дезінфекції рук, електрорушник.

Споживання їжі організовано в їдальні. Категорично забороняється використовувати побутові приміщення для інших потреб.

10.6. Електробезпека

Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам на підприємстві, являє собою потенційну небезпеку. Багато нещасних випадків відбувається при обслуговуванні найбільш поширеного електрообладнання, розрахованого на напругу 127-380 В. Особливо небезпечними є насоси та фасувальні автомати.

Електрична травма - травма, викликана впливом эл. струму і дуги. Сукупність таких травм - электротравматизм.

Електрична установка - сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного устаткування, призначених для перетворення, трансформації, передачі і розподілу эл. енергії. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20 — 1000 Гц. Змінний струм небезпечніший від постійного, але це характерно для напруги до 250 — 300 В.

Причини електротравматизму

- однофазне (однополюсне) дотик людини до неізольованих струмоведучих частин.

- одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неізольованих частин під напругою.

- наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою.

- дотик людини до металевих корпусів під напругою.

Найбільш розповсюдженими результатами враження електричного струму можуть бути параліч серця, фібриляція серця, параліч легень. Для забезпечення захисту робітників від дії електричного струму слід застосовувати засоби та способи захисту, передбачені „Правилами улаштування електроустановок” (ПУЕ) та „Правилами техніки безпеки електроустаткування споживачів”.

Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму,

дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи:

• випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

• несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;

• поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.;

• поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд блискавки та ін.;

• виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

Захист від розрядів блискавки. До захисту від прямих ударів блискавки належать споруди, які за правилами будови електропристроїв відносяться до класу В₁, В₂ — склади пального, димові труби.

Блискавкозахист складається з блискавкоприймача, струмовідводів і заземлюючих пристроїв. Блискавкоприймач може бути стержнем, сіткою, тросом, виготовлені з сталі довжиною не менше 2 м, можна також використовувати димові труби, покрівлю та інші конструкції, що знаходяться вище будівлі. Струмовідводи будують для з’єднання блискавкоприймача з заземленням. Тип заземлення вибирають в залежності від питомого опору ґрунту, на якому розміщений об’єкт. На заводі блискавкозахист встановлений на виробничому корпусі.

На підприємстві використовується струм частотою 50Гц та напругою 380/220 В із заземленою нейтраллю. Визначимо силу струму в цьому випадку:

де

- фазна напруга, 220 В;

- опір тіла людини, 1000 Ом;

-опір підлоги, 60000 Ом;

-опір взуття, 50000 ОМ;

-4 Ом.

За найбільш сприятливих умов, тобто коли людина стоїть біля елекронебезпечного обладнання на гумовій підстилці та в гумовому взутті =60000 ОМ і =50000 Ом, сила струму складає:

А мА.

Перейдемо до випадку із розгляду найбільш несприятливих умов, тобто, коли =0 Ом, =0 Ом, тоді

мА.

Сила струму в цьому випадку складе 220 мА, а це перевищує пороговий фібриляційний струм і надзвичайно небезпечно для людини. Отже, дотримуючись правил обслуговування обладнання, можна більше, ніж у 100 разів зменшити небезпеку ураження електричним струмом.