- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3.З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5.Які принципи лежать в основі розрахунку основних макроекономічних показників?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13.Якому типу цінового регулювання слід віддати перевагу на відповідному етапі економічного розвитку та в чому проявляється таке регулювання?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки? Охарактеризуйте його основні інструменти.
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •27.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •26.Що являє собою індикативне планування у системі державного регулювання національної економіки?
- •28.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. У яких випадках можливе закладання ресурсу до державного резерву та розбронювання державного резерву, та як визначити, відповідно, необхідність закладання та розбронювання?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції ?
- •36. У чому схожість та відмінність балансів засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •1.3Баланс виробничих потужностей промисловості
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •Спрощена схема балансу ринку праці
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
Розробка матеріального балансу починається з частини «Розподіл», саме тут фіксуються потреби усіх потенційних споживачів матеріальних ресурсів, а саме: галузей народного господарства, населення, інших держав (в статті експорт), державного резерву.
Виробничі потреби в ресурсі зафіксовані у перших двох статтях частини «Розподіл».
Виробничо-експлуатаційні потреби (ВЕП) відображають потреби усіх галузей народного господарства у певному виді ресурсу (продукції). Загальна потреба в ресурсі визначається (нормативним методом) за формулою:
,
де Q вир-ва – обсяг продукції, що виробляється і-ю галуззю, та вимагає витрат відповідного ресурсу; N – норма витрат відповідного ресурсу на виробництво одиниці продукції і-ї галузі. n – кількість галузей, що споживають даний ресурс під час виробництва продукції.
У статті “Капітальне будівництво” потреба у ресурсах визначається нормативним методом за формулою:
, де Qбмр – обсяг будівельно-монтажних робіт і-го виду, для виконання яких потрібен даний ресурс; N – норма витрат відповідного ресурсу на виконання одиниці і-го виду робіт.
Стаття “Ринковий фонд” характеризує потреби населення в даному ресурсі. Ця потреба розраховується нормативним методом, як правило, за формулою:
, де Т – чисельність населення, що споживає даний вид ресурсу. N – науково-обґрунтована норма споживання даного ресурсу на оду особу.
Для визначення потреби населення в ресурсах, що споживаються для задоволення комунально-побутових потреб, наприклад, потреби населення у вугіллі, розрахунки здійснюють за формулою:
, де S – загальна площа житла, що опалюється за допомогою даного ресурсу. N/s – норма витрат ресурсу за фіксованими цінами на відповідну площу опалення.
Стаття “Експорт” характеризує потреби інших держав у даному ресурсі. Розрахунок цієї статті може здійснюватися двома способами:
Якщо угоди з іншими державами укладені, на момент розрахунку цієї статті, то обсяг експорту визначається методом прямого підрахування, тобто додаються обсяги експорту даного виду ресурсу за укладеними угодами з іншими державами.
, де Еді – експорт за договором з і- ю державою.
Якщо угоди не укладені, то застосовується метод екстраполяції. Сутність цього методу полягає у визначенні питомої ваги експорту у загальному обсязі споживання за декілька останніх років (як правило, три-п’ять) та перенесенні отриманої величини на майбутній період.
Стаття “Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:
,
де Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ.
Закладення ресурсу до державного резерву можливе у двох випадках:
Якщо виникає потреба у розширенні (створенні) державного резерву. За таких обставин розмір закладення визначається за формулою:
ЗДР (розширення) = ДРn – ДРп.р., де ДРn – нормативний розмір державного резерву, ДРп.р. – фактична наявність ресурсу у державному резерві на початок розрахункового року.
Якщо отриманий результат має від’ємне значення, це означає необхідність скорочення державного резерву шляхом його розбронювання на дану величину.
Якщо виникає потреба в поновленні ресурсів державного резерву у зв’язку із скороченням нормативних строків зберігання певного ресурсу. У такому випадку розмір державного резерву на поновлення визначається за даними оперативної звітності.
Загальний обсяг закладення ресурсів до державного резерву визначається як добуток закладення державного резерву на розширення та на поновлення:
ЗДР = ЗДР розширення + ЗДР поновлення.
Залишки на кінець розрахункового року утворюються виробниками продукції, що споживають відповідний ресурс під час виробництва продукції, з метою забезпечення неперервного процесу виробництва. Розмір нормативних запасів визначається індивідуально для кожної галузі на базі встановленого нормативного запасу в днях (N), та середньодобового споживання даного ресурсу в галузі ( ).
. Загальний підсумок частини «Розподіл» показує загальний обсяг споживання ресурсу у розрахунковому році.