34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно:
- позитивне, якщо ресурси перевищують потреби,
- негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність.
Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати.
31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
У другій частині балансу – “Ресурси” фіксуються можливості усіх потенційних постачальників матеріального ресурсу. Основним постачальником є виробництво. Можливий обсяг виробництва ресурсу визначається за формулою:
– середньорічна
виробнича потужність галузі (або групи
підприємств), що виробляє даний ресурс;
К використання – коефіцієнт використання виробничої потужності.
Стаття “Залишки на початок року” визначається як добуток фактичних залишків ресурсу у виробників продукції та постачальників ресурсу на початок року.
Стаття “Імпорт” розраховується аналогічно статті експорт.
Стаття “Інші ресурси” характерна для матеріальних балансів ресурсів сільськогосподарського походження та характеризує можливість закупівлі даного ресурсу у населення.
Підсумок ресурсної частини показує загальний обсяг наявних ресурсів.
Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно:
- позитивне, якщо ресурси перевищують потреби,
- негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність.
Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати.
Матеріальний баланс як інструмент планування використовується в наступних випадках: для визначення необхідного обсягу виробництва, можливого розміру експорту, необхідного розміру імпорту, можливого ринкового фонду. При цьому використовується прийом «Балансової ув’язки». Наприклад, необхідний обсяг виробництва визначається як:
Виробництво = ∑ частини розподіл – (∑ст..1, 2, 3, 5 ресурсів).
32. У яких випадках можливе закладання ресурсу до державного резерву та розбронювання державного резерву, та як визначити, відповідно, необхідність закладання та розбронювання?
Стаття “Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:
, де
Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ.
Закладення ресурсу до державного резерву можливе у двох випадках:
Якщо виникає потреба у розширенні (створенні) державного резерву. За таких обставин розмір закладення визначається за формулою:
ЗДР (розширення) = ДРn – ДРп.р., де
ДРn – нормативний розмір державного резерву,
ДРп.р. – фактична наявність ресурсу у державному резерві на початок розрахункового року.
Якщо отриманий результат має від’ємне значення, це означає необхідність скорочення державного резерву шляхом його розбронювання на дану величину.
Якщо виникає потреба в поновленні ресурсів державного резерву у зв’язку із скороченням нормативних строків зберігання певного ресурсу. У такому випадку розмір державного резерву на поновлення визначається за даними оперативної звітності.
Загальний обсяг закладення ресурсів до державного резерву визначається як добуток закладення державного резерву на розширення та на поновлення:
ЗДР = ЗДР розширення + ЗДР поновлення.
Відповідно стаття «Розбронювання держаного резерву» із ресурсної частини балансу визначається як добуток розміру розбронювання резерву на скорочення та на поновлення:
РДР = РДР скорочення + РДР поновлення.
(в случаях если необх.отдать,скоропортящиеся ресурсы)