43.46. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу

Необходимость оценки предприятия как целостного имущественного комплекса возникает когда в процессе хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования активы не создаются в процессе постепенного их формирования, а приобретаются в готовом виде.

Оценка целостного имущественного комплекса – это процесс определения стоимости хозяйственного объекта с законченным циклом производства и реализации товаров. Работ и услуг.

Необходимость оценки возникает в случае покупки отдельных предприятий с целью диверсификации операционной деятельности, проникновения на другие региональные рынки, устранение конкурентов, слияние , поглощение, приватизация гос. п/п, в случае покупки контрольного пакета акций, залоге имущества при ипотечном кредитовании, осуществлении страхования и процедурах ликвидации и банкротства.

Метод балансовой оценки совокупной стоимости активов предприятия осуществляется на основе данных послед него его отчетного баланса. В основе этого метода лежит определение стоимости чистых активов, т.е. совокупности активов, сформированных за счет собственного капитала предприятия.

Такая оценка получила наибольшее распространение в процессе приватизации государственных предприятий для определения их начальной цены при проведении аукционов и конкурсов. Развернутый алгоритм оценки фактически отражаемой балансовой стоимости чистых активов и предприятия может быть выражен следующей формулой.

Фактическая стоимость п/п = Активы - Обязательства.

Оценка с учетом гудвилла – позволяет существенно дополнить представление о реальной стоимости целостного имущественного комплекса за счет видов неотраженных в балансе нематериальных активов, которые оказывают существенное влияние на формирование прибыли. В соответствии с действующими принципами бух.учета гудвил это расходы на на подготовку и повышение квалификации кадров, на рекламу, маркетинговые исследовании, содержание исследовательских подразделений, и т.д. Эти расходы учитываются как инвестиции в нематериальные активы не отражаемые в балансе, которые в комплексе воздействуют на формирование прибыли за счет эффекта синергии.

При свершившейся продаже гудвилл рассчитывают :

Гудвилл = Рыночная стоимость - Балансовая стоимость п/п

На стадии предпродажной оценки:

Гудвилл = Чистая прибыль фактическая – (Средние активы п/п * Среднеотраслевую норму рентабельности)

Метод оценки предстоящего денежного потока – основан на концепции экономически обоснованной стоимости. Стоимость целостного имущественного комплекса характеризуется текущей (настоящей) стоимостью будущих денежных потоков, генерируемых его совокупными активами.

CF=Чистая прибыль + амортизация

Определение среднегодового объема CF происходит на основании средневзвешенного CF за ряд последних лет или с коррекцией на потенциальный рост суми прибыли. Стоимость п/п определяется как приведенная с помощью дисконтирования к настоящей стоимости, сумма будущих CF. Дисконтная ставка должна учитывать среднюю текущую ставку ссудного процента, предстоящий темп инфляции, премию за риск.

Экспертный метод – оценка проводится независимыми экспертами - оценщиками имущества, которые наряду с количественными методами используют и качественные параметры – конкурентной, технологической, финансовой, кадровой и др. диагностики деятельности предприятия. Использование этого метода популярно при оценке крупных уникальных целостных

44. Вартість капіталу підприємства

Вартість капіталу являє собою ціну, що підприємство платить за його залучення з різних джерел.

Концепція такої оцінки виходить із того, що капітал, як один з важливих факторів виробництва, має як і інші його фактори, певну вартість, що формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства.

Основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства.

1. Вартість капіталу підприємства служить мірою прибутковості операційної діяльності. Тому що вартість капіталу характеризує частина прибутку, що повинна бути сплачена за використання сформованого або притягнутого нового капіталу для забезпечення випуску й реалізації продукції. Цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні її розмірів.

1. Показник вартості капіталу використовується як критеріальний у процесі здійснення реального інвестування. Насамперед, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, за якою сума чистого грошового потоку приводиться до дійсної вартості в процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він служить базою порівняння із внутрішньою ставкою прибутковості по розглянутому інвестиційному проекту. Якщо вона нижче, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект повинен бути відкинутим.

2. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування.

Структура капіталу (СК) – це співвідношення елементів власного та податкового капіталу. (Розраховується у частках).

Кількісні співвідношення тих або інших джерел у цій структурі капіталу визначаються для кожного підприємства індивідуально й з неодмінним обліком ще цілого ряду важливих і взаємозалежних факторів. Серед них є такі:

Темпи нарощування обороту підприємства. Підвищені темпи росту обороту вимагають і підвищеного фінансування

Стабільність динаміки обороту. Підприємство зі стабільним оборотом може дозволити собі відносно більша частка позикових засобів у пасивах і більше значні постійні витрати.

Рівень і динаміка рентабельності. Помічено, що найбільш рентабельні підприємства мають відносно низьку частку боргового фінансування в середньому за тривалий період. Підприємство генерує достатній прибуток для фінансування розвитку й виплати дивідендів і обходиться в усе більшому ступені власними засобами.

Структура активів. Якщо підприємство має у своєму розпорядженні значні активи загального призначення, які за самій своїй природі здатні служити забезпеченням кредитів, то збільшення долі позикових засобів у структурі пасиву цілком логічно. Вага оподатковування. Чим вищий податок на прибуток, чим менше податкових пільг і можливостей використати прискорену амортизацію, тим більше привабливе для підприємства боргове фінансування через віднесення хоча б частини відсотків за кредит на собівартість. Більше того, чим важче податки, тим хворобливіше підприємство відчуває недостачу засобів і тим частіше воно змушено звертатися за кредитом;

Відношення кредиторів до підприємства. Попит та пропозиція на грошовому й фінансовому ринках визначає середні умови кредитного фінансування. Але конкретні умови надання даного кредиту можуть відхилятися від середніх залежно від фінансово-господарського положення підприємства.

Стратегічні цільові фінансові установки підприємства в контексті його реально досягнутого фінансово-господарського положення. Наприклад, підприємство стратегічно орієнтоване на поглинання інших підприємств. Тоді треба враховувати, що при поглинанні однією компанією іншої, у фірми-покупця звичайно відбувається зміна структури капіталу: по-перше, підприємство, що поглинає, нерідко збагачується за рахунок позикових засобів, і новий кредит змінює структуру підприємства-покупця; по-друге, наявність позикових засобів у підприємства, що поглинає, також може вплинути на склад джерел засобів підприємства-покупця.

Стан ринку коротко- і довгострокових капіталів. При несприятливій кон'юнктурі на ринку грошей і капіталів найчастіше доводиться просто підкорятися обставинам, відкладаючи до кращих часів формування раціональної структури джерел засобів.

Фінансова гнучкість підприємства. Іноді компанія може заробляти набагато більше грошей на розумному оперативному управлінні поточними операціями, чим на стратегічному плануванні. Завдання фінансового менеджера полягає в тому, щоб підприємство завжди могло мобілізувати капітал, необхідний для фінансування поточних операцій.