Тема 2-3. Княжа доба історії України (іх – хіv ст.). Державна модель Київської Русі та Галицько-Волинської князівств. (4 години).

Мета: засвоєння конкретного історичного матеріалу, вивчення відповідної літератури з питань формування і розвиток феодальних відносин, передумови виникнення та розвитку Київської держави.

Основні поняття та терміни: етногенез, рента, феодальне землеволодіння, адміністративно-територіальний устрій, «Руська правда», літопис, смерд, рядович, ізгої, холоп, феодальна роздробленість, монархія, боярська республіка, державні моделі (княже-боярська монархія, княже-дружинна монархія), монголо-татарська навала, тривіумвірат, Любецький з’їзд, язичество, християнство, горизонтальна ветвь пристолонасліддя .

Методичні рекомендації. При опрацюванні теми «Княжа доба історії України (ІХ – ХІV ст.)» слід розпочати зі з'ясування походження слов'янського етносу. Перші згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н.е. – Плінія, Тацита, Птоломея. На думку багатьох вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.

Відомо, що внаслідок Великого переселення народів в (ІІ – VІІ ст.) слов'янський етнос розпадається на три гілки. Визначте їх. Які слов'янські племена дали початок українському етносу?

Визначте основні етапи утворення державності у східних слов'ян (Антський союз, племінні об'єднання, Київське князівство) та їх хронологічні рамки. Які території заселяли слов'янські племена, згадані у «Повісті минулих літ»?

Проаналізуйте розвиток господарства, суспільний устрій та побут східних слов'ян. Якими були їх взаємовідносини із сусідніми державами.

Опрацьовуючи друге питання, слід особливу увагу звернути на складність і тривалість процесу формування Київської Русі як єдиної держави, проаналізувати і дати оцінку відомим теорія походження Київської Русі, детально дослідити питання про особливості держаного устрою і суспільного ладу Давньоруської держави ,проаналізувати діяльність перших князів, визначити внесок кожного в становлення Київської держави.

Отже студенти мають з'ясувати історичні обставини, за яких утворилася держава Київська Русь, обґрунтувати яка з теорій походження Київської Русі здається їм більш аргументованою і чому.

Студенти також мають з'ясувати причини феодальної роздробленості Давньоруської держави, звертаючи увагу на те, що роздробленість носила не лише феодальний характер, тобто була наслідком еволюції феодальних відносин, але й водночас – політичний, оскільки вона призвела до змін в державному устрої Русі.

Розкриваючи четверте питання, необхідно звернути увагу на факти, які сприяли історичному піднесенню Галицької і Волинської земель, а шляхом аналізу державницької діяльності окремих галицьких і волинських князів висвітлити процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галько-Волинського князівства. Водночас відповідаючи на дане питання, доцільно дати оцінку значенню Галицько-Волинської держави в історії українського народу.

На завершення вивчення даної теми студентам слід з'ясувати походження назви «Україна». Коли і де вона вживається? Зверніть увагу на те, що початковий зміст цієї назви охоплював лише територію середньої Наддніпрянщини, а пізніше ним позначали називати частину Південно – Західної Русі. Поряд з назвою «Україна» щодо українських земель довгий час вживається слово «Русь». І лише з ХVІІ ст. назва «Україна» набуває етнокультурного змісту, поширюється на всю етнічну територію українського народу (див. докладніше: Український історичний журнал. – 2002. - №6. – ст. 92-107).

План:

1. Слов'янські племена VI – IX ст. Заснування Києва:

а) походження, розселення східних слов'ян, спосіб їх життя;

б) легенди заснування м. Києва;

в) теорії походження назви «Русь».

2. Перші київські князі ІХ – ІІ половина Х ст.:

а) Правління Аскольда і Діра (866 – 882 рр.). Перша хвиля християнізації Русі та її історичне значення;

б) Правління князя Олега (882-912 рр.). Зовнішня і внутрішня політика;

в) Князювання Ігоря (912-945 рр.). Зовнішньополітична діяльність князя.

г) Княгиня Ольга (4945-964 рр.). Реформи княгині. Друга хвиля християнізації Русі;

д) Князь Святослав (964-972 рр.). Зовнішня і внутрішня політика князя;

3. Християнський період історії Київської Русі:

а) Прийняття християнства. Причина та історичне значення християнізації Русі;

б) Правління Володимира Великого (980 – 1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.). Зовнішня і внутрішня політика великих князів.

4. Галицько-Волинське князівство в ХІ – ХІV ст.:

а) Галицька і Волинська землі ХІ – ХІІ ст. Соціально-економічний і політичний розвиток;

б) Утворення Галицько-Волинського князівства. Зовнішня і внутрішня політика Данила Галицького;

в) Галицько-Волинське князівство за нащадків Данила Галицького.

5. Соціально-економічний і державна модель України в ІХ – ХІV ст.:

а) Соціально-економічний розвиток Київської Русі та Галько-Волинського князівства;

б) Державна модель України в ІХ – ХІV ст.

Теми для рефератів та доповідей:

1. Князь Святослав – видатний полководець Київської Русі.

2. Історичний портрет князя Ярослава Мудрого.

3. Християнізація Русі та її наслідки.

4. Данило Галицький – політичний діяч.