Лірика Володимира Сосюри (1898-1965). Життєвий і творчий шлях поета. Еволюція творчості.

Революційний романтизм Сосюри 20-х років. Поема “Червона зима”.

Риси індивідуального стилю поета. Майстер загадкової простоти”.

Інтимна лірика В. Сосюри (“Білі акації будуть цвісти”, “Так ніхто не кохав”, “Коли потяг у даль загуркоче”, поезії, присвячені Марії), зб. “Осінні зорі”, “Коли зацвітуть акації”.

Вірш “Любіть Україну”. Історія створення і опублікування.

Неопубліковані поеми “Мазепа”, “Каїн”, “Розстріляне безсмертя”. Проблематика, особливості поетики. Внутрішня боротьба поета (“Два Володьки”).

Біографічний роман “Третя Рота” як джерело до вивчення життєвої долі письменника в епоху “розстріляного відродження”.

Популярність інтимної лірики: "Васильки", "Так ніхто не кохав", "Марії". Внутрішня роздвоєність поета (поема "Два Володьки"). Романтизація національної історії в поемі "Мазепа". "Загадкова простота" індивідуального стилю. Інтерпретація біблійних мотивів у поемах „Хрест”, „Марія”.

Микола Хвильовий (Фітільов, 1893-1933) "Я (Романтика)", "Сентиментальна Історія”. Роль у літературному житті 20-30-х рр. Романтичне світобачення митця. М.Хвильовий - "основоположник нової української прози" (О.Білецький). Загальна характеристика прози (зб. "Сині етюди", "Осінь"). Тематика, риси індивідуального стилю (на прикладі оповідання "Синій листопад", "Наречений", "Мати", "Я (Романтика)", "Арабески", "Дорога й ластівка", повістей "Сентиментальна історія", "Санаторійна зона", "Іван Іванович", роману "Вальдшнепи").

"Я (Романтика)". Добро і зло в житті і в душі. Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції. Реальне І уявне у творі. Образ ліричного "я". Співвіднесеність автора з його героєм. Роль присвяти до твору. Характеристика образу матері, його символічність.

"Сентиментальна Історія". Проблема нової людини в повісті. Бянка - постать сильної української жінки (дискусійне обговорення). Мрія в її душі і реальна дійсність. Образи "товаришки Уляни" та художника Чаргара. Шукання героїнею справжніх морально-етичних вартостей. Останній вчинок дівчини - символічна спроба налагодити гармонію між мрією і дійсністю.

Роль і місце м.Хвильового в українській літературі хх ст. Хвильовий у дискусії 1925 – 1928 рр.

Публіцистика письменника (“Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія”, “Камо грядеши”).

Трагічна загибель митця, її причини. “Хвильовий без політики” (Ю.Шевельов).

Неоромантичне світобачення М.Хвильового. Новели “Я (Романтика)”, “Мати”, “Наречений”, “Синій листопад”, “Кіт у чоботях”. Героїка революції. Збірка “Сині етюди”.

Сатира Миколи Хвильового. Повість “Іван Іванович”. Екзестенційність повісті “Санаторійна зона”, проблематика, мотив передбачення майбутнього пореволюційної людини.

Проблематика роману “Вальдшнепи”, доля твору.

Особливості індивідуального стилю письменника.

Вплив французьких символістів, імпресіоністів, А.Бєлого, Б.Пільняка, Ф.Достоєвського, М.Горького на творчість М.Хвильового.

Григорій Косинка (Стрілець, 1899-1934). Життєвий шлях, трагічна загибель. Продовження традицій В.Стефаника, В.Винниченка. Загальна характеристика творчості: ("На буряки", "На золотих богів", "В житах", "Мати", "Змовини", "Серце", "Фавст"). Показ строкатої панорами життя крізь призму долі та душі людини. Герой Косинки - український селянин у пореволюційну епоху. Роздвоєність його душі між ідеологією більшовизму і загальнолюдськими цінностями ("Серце"). Поєднання неореалістичної описовості й імпресіоністичної виражальності у стилі оповіді. Європейська ідея бунту, активної протидії ("Фавст").