Новелістика Григорія Косинки. Основні віхи життя і творчості, трагічна смерть.

Косинка в українській літературі 20-30-х років. Особливості світобачення та риси індивідуального стилю.

Імпресіонізм новел “Заквітчаний сон”, “Місячний сміх”.

Доля українського селянства, його психологія в період революційних змагань на Україні в 20-ті роки. Новели “На золотих богів”, “Гармонія”, “Фауст”, “Змовини”, “Десять”.

"В житах". Умовність ситуації (фрагмент дезертирського життя Матвія Киянчука). Перевага загальнолюдського над класово-ідеологічним. Відтворення внутрішнього стану людини. Роль жіночого образу. Імпресіоністична настроєвість новели (світ у відчуттях). Споглядальна виражальність, мінорний тон оповіді. Звукові та слухові образи. Зупинена мить життя, шукання його порушеної гармонії. Пафос життєствердження.

"Мати" - одна з найглибших новел Косинки (М.Рильський). Позаідеологічність твору. Основні мотиви: перевага вселюдського над класовим, мотив тривоги, страху, смерті. Психологізм художньої деталі. Кольорова гама твору. Образ ма­тері. Образ сина, моральність його вибору.

Місце Г.Косинки в українській літературі 20-х рр. "Вічний" образ Фауста Гете та новітня інтерпретація його Косинкою.

Валер'ян Підмогильний (1901-1937). Життєвий шлях, трагічна загибель. У колі сучасників. Підмогильний - перекладач зарубіжної літератури. Загальна характеристика прози митця: тематичне розмаїття, психологізм та філософічність (екзистенційність), іронічність оповіді, модерністичні засоби характеротворення, зображення "цілісної" людини (в єдності біологічного, духовного, соціального). Опо­відання "Важке питання", "Гайдамака", "Старець", "Син". "По­встанці", "Історія пані Ївги", повісті "Остап Шаптала", "Повість без назви" та ін. Підмогильний - автор українського модерністичного роману ("Місто", "Невеличка драма").

"Місто". Світовий мотив підкорення людиною міста. Образ українського інтелігента Степана Радченка, його маргінальність. Світоглядна і психологічна еволюція характеру головного героя, його утвердження в суспільстві. Степан Радченко - завойовник міста чи його жертва? Проблема раціонального й емоційного. Роль жіночих образів.

"Невеличка драма". Заперечення традиційного розкриття світової теми покинутої дівчини. Іронічність ідеї твору (малість людини на тлі Всесвіту). Марта Висоцька - сильна українська жінка, особливості її характеру. Самоствердження героїні. Образ раціоналістичного прагматика Юрія Славенка як художнього антиподу Марти.

Микола Куліш (1892-1937). Життєвий і творчий шлях драматурга. Трагізм творчої долі. Характеристика спадщини. Українська драматургія та театр часу Куліша.

Драматична трилогія про шляхи українського селянства в пореволюційні роки (“97”, “Комуна в степах”, “Прощай, село”).

Драми “Патетична соната”, “Отак загинув Гуска”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”. Проблематика та особливості її вирішення. Особливості творчого почерку. Зв’язок з театром “Березіль” Леся Курбаса.

Драма про українське село ("97"): художня і життєва правда, показ "трагедії нації, осліпленої чужою ідеєю". Трагіко­медії "Отак загинув Гуска", "Мина Мазайло". Національне й загальнолюдське в "Народному Малахію", "Патетичній сонаті". Образ Малахія Стаканчика - українського Дон-Кіхота. Людина і суспільство у трагічному протистоянні ("Маклена Ґраса"), Актуальність п'єс Миколи Куліша в наш час.

"Патетична соната". Жанрова специфіка ліричної драми. Її багатоплановість, вертепна побудова, можливі різночитання. Мотив патетичної сонати як втілення вічної гармонії та краси, прагнення людини до неї - основна ідея твору. Історично реальні події як тло для втілення ідеї. Герої п'єси - представники різних прошарків суспільства, - носії різних ідеологій. Внутрішня роздвоєність Ілька Юги (почуття і обо­в'язок) на шляху трагічного шукання самого себе. Його співзвучність з героями М.Хвильового. Національне і загальнолюдське, час і простір у творі (Великдень і Україна). Роль авторських ремарок.

"Мина Мазайло". Проблема готовності українського су­спільства бути українським (на прикладі поведінки і позиції дійових осіб). Специфіка стилю комедії: легко, грайливо про ' серйозне. Роздуми про авторське визначення жанру ("філологічний водевіль") і мовну ситуацію в сучасній Україні.

Історія у вогнях рампи І.Кочерги (1881-1952). Творча спадщина митця. Достовірність і вимисел у п’єсі “Свіччине весілля”, художні особливості. Творчий задум “Ярослава Мудрого”, проблематика, художні особливості, сюжетні лінії. Образ Ярослава Мудрого. Символіка творів. Значення творчості.

Українська література 40-50-х рр. XX ст.

Участь українських письменників у Другій світовій війні (у складі Червоної армії, в партизанському русі, в УПА). Трагічна загибель національних героїв О.Ольжича та О.Теліги. Розвиток художньої публіцистики, поезії, пісенності воїнів Української повстанської армії. Активізація патріотичної тематики (І.Кочерга "Ярослав Мудрий”, героїчний пафос боротьби, філософічність поезії П.Тичини, М.Бажана, А.Малишка, М.Рильського. Драматична історія вірша В.Сосюри "Любіть Україну!". Посилення романтичного начала в малій прозі Ю.Яновського, О.Довженка.

Засилля методу соцреалізму в літературі повоєнного пе­ріоду (декларативність, ідеологічність, публіцистичність, описовість, "теорія безконфліктності" тощо). Спроба романтичного перечитання воєнного лихоліття ("Жива вода" ("Мир") Ю.Яновського, новели та роман "Прапороносці" О.Гончара, "Підполковник Шиманський" В.Земляка).

Пісенний ліризм А.Малишка (1912-1970). Тема України у творчості поета (“Україно моя”), композиційні особливості зб. “Що записано мною”, “Листи на світанні” – художні особливості.

Ліризм “Пісні про рушник”. Поезії останнього десятиліття. Риси поетичного стилю А.Малишка. Зб. ”Батьківщина”, лірика ”З книги життя”, ”Народження синів”, ”Листи червоноармійця Опанаса Байди”, ”Березень”, ”Зореві дні”, ”Жайворонки”. Традиції народного світогляду і світосприймання у зб. ”Прозорість”, ”Дорога під яворами”, ”Рута”, ”Синій літопис”, ”Серпень душі моєї”.

Інтимна лірика різних років, поема ”Ярина”.

Олександр Довженко (1894-1956). Життєвий шлях митця. Особливості світобачення. Трагізм творчої долі. Загальна характеристика творчості. О.Довженко - кінорежисер. О.Довженко - прозаїк. Соцреалістичний канон і сміливий естетичний пошук у творчості митця. Національні і загальнолюдські проблеми. Тема колективізації як художній матеріал для відтворення буття людини на землі (кіноповість "Земля"). Особливості романтичної новелістики митця періоду Другої світової війни ("Ніч перед боєм", "Воля до життя"). "Щоденник" - джерело вивчення життєвого шляху митця та історії трагічної доби.

Кіноповість "Україна в огні". Історія написання. Основні мотиви, проблематика, характери українців, публіцистич­ність твору. Лірично-романтичне, виражальне начало та ре­алістична описовість твору. Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки.

Поетика Довженкових фільмів і кіноповістей (“Земля”, “Арсенал”, “Звенигора”, “Іван”), метафоричність образів.

Трагічна роздвоєність митця. Історія кіноповісті “Україна в огні”. Ії проблематика, змістове навантаження.

Щоденники письменника як джерело до вивчення проблеми митця в тоталітарному режимі.

Оповідання періоду війни.

"Зачарована Десна". Історія створення. Жанр кіноповісті. Автобіографічна основа твору, його сповідальність і авторський самоаналіз. Поєднання двох часових площин: минулого і сучасного. Два ліричні герої твору: малий Сашко і зріла людина. Образи інших членів родини. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті. Роль пейзажних описів та засобів індивідуалізації героїв.

Юрій Яновський (1902-1954). Життєвий шлях, трагізм творчої долі. Романтичність світовідчуття. Загальна характеристика творчості. Стихія повстанського національно-визвольного руху та спроба осмислити його наслідки (роман "Чотири шаблі"), Роман у новелах "Вершники" як "реабілітаційний двійник" "Чотирьох шабель". Ідеологічна "правильність" твору, його загальна ідейно-соціальна заангажованість. Еволюція Яновського - прозаїка: від неоромантизму до соцреалізму.

Романтичне відтворення визвольних змагань українського народу в романі “Чотири шаблі”, Особливості композиції твору, роль пісенних зачинів у ній. Місце твору в творчій долі митця.

“Вершники” на зламі творчої еволюції письменника. Сучасна оцінка роману. Аналіз новели “Подвійне коло”.

Особливості творчої еволюції письменника, трагізм постаті в тоталітарному суспільстві.

"Подвійне коло", "Дитинство" - новели роману "Вершники". Умовне зображення пореволюційної ситуації в Україні ("Подвійне коло"). Ідея протиставлення загальнолюдсь­ких вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Художні засоби її втілення: реалістичне й умовне зображення, елементи фольклору, поетичних прийомів у епічному описі. "Відкритість" фіналу новели. Ідея нетлінної вартості національних основ буття людини, спадкоємності поколінь, духовної пам'яті в новелі "Дитинство".

Проза Ю.Яновського та твори Р.Кіплінга, Дж.Конрада, Д.Лондона. "Поворот", "Байгород", "Чотири шаблі".