1.3. Господарсько - економічна діяльність дп «Моторвагонне депо Фастів – 1 »

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності депо є прибуток. Прибуток депо від перевезень визначаться як частка прибутку Південно-3ахідної залізниці пропорційно внеску депо в спільний результат.

Податок, податкові пільги, а також економічні санкції, встановлені законодавством України і викликані виробничо-економічною діяльністю, депо поширюються на нього в повному об’ємі.

Депо самостійно створює із прибутку, який залишається в його розпорядженні, фонди матеріального стимулювання, соціального розвитку та розвитку виробництва.

Депо проводить фінансово-економічну роботу згідно з принципу повного господарського розрахунку і самофінансування, розробляє положення внутрішньовиробничого господарського розрахунку.

Правильно і своєчасно оформляє первинну документацію, виробничо-господарські і фінансові операції.

Веде оперативно-технічний статистичний і бухгалтерський облік господарської діяльності у відповідності з діючими нормативними актами. В установлені строки складає і представляє за призначен­ням оперативну, бухгалтерську статистичну звітність, передбачену положенням і вказівками про звітності на залізничному транспорті України.

Своєчасно і глибоко аналізує виробничо-фінансову діяльність, розробляє організаційно-технічні заходи, спрямовані на подальше поліпшення техніко-економічних показників роботи.

Контроль і ревізію виробничої господарської діяльності здійснює Управління Південно-3ахідної залізниці, а також фінансові, банківські і інші органи у відповідності з покладеними на них законодавством функціями по контролю за діяльністю підприємства.

Депо самостійно визначає фонди оплати праці виходячи із фінансових результатів господарської діяльності і наявності зароблених коштів без обмеження його росту з боку державних засад, встановлює форми, системи і розмір оплати праці та інші види доходів працівників. При цьому державні тарифні ставки і посадові оклади використовуються як орієнтири для урахування складності і умов, виконуваних ними робіт, кваліфікації працівника та його професії.

Джерелом формування фінансових ресурсів депо є прибуток, амортизаційні відрахування, залишені Південно-3ахідною залізницею в розпорядженні депо кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайових внесків членів трудового колективу, громадян та інших надходжень.

Розділ 2 розділ 2. Аналіз діяльності процесу роботи по обслуговуванню пасажирстких вагонів на дп «моторвагонне депо фастів – 1»

2.1.Процес обслуговування вагонів на підприємстві

Сьогодні на залізницях нашої країни експлуатуються в основному чотири типи пасажирських вагонів локомотивної тяги - купейні, м'які, жорстко-відкриті та міжобласні. Протягом терміну їх служби (28 років) відповідно до встановленої системою технічного обслуговування і ремонту передбачено виконання деповського та капітального ремонтів. Виробнича програма вагонного депо характеризується числом планових видів ремонту вагонів за рік.

До планових видів ремонту пасажирських вагонів, виробленим в пасажирських депо, відноситься деповський ремонт та капітальний ремонт першого обсягу. В даний час регламентує параметром, що визначає періодичність надходження вагона в деповський ремонт (ДР) є встановлена МПС величина пробігу, яка визначена з умови досягнення в базових деталях вагона гранично допустимих зносів, що потребують відновлення до креслярських розмірів або необхідності заміни новими або раніше відремонтованими.

Згідно з Наказом МПС від 4.04.1997 г - 9Ц встановлена величина пробігу між двома наступними ДР становить 300 тис. км, капітальний ремонт (КР-1) для пасажирських вагонів здійснюється з періодичністю через 5 років. Основною функцією пасажирського вагонного депо є виконання ДР, поточного ремонту (ТР, ТР-1, ТР-2), та технічного обслуговування (ТО, ТО-1, ТО-2, ТО-3) всіх видів пасажирських вагонів. Крім того, пасажирські вагонні депо виконують також капітальний ремонт вагонів в обсязі КР-1. 1.1 вагонозбірну ділянку 1.1.1. Вагонозбірна ділянка призначена для виконання розбірних ремонтних, складальних і фарбувальних робіт в обсязі Керівництва по деповському ремонту вагонів - 4255 / ЦВ. Ділянка складається з ремонтно-складального і малярного відділень.

На вагоноремонтних підприємствах застосовуються два методи ремонту: стаціонарний і потоковий. Стаціонарний метод полягає в тому, що всі роботи від початку і до кінця виконуються на небагатьох або на одному робочому місці. За межі цього місця виносяться тільки ті операції, виконання яких пов'язане із застосуванням спеціалізованого обладнання. При потоковому методі ремонту вагонів обов'язковою умовою є застосування і використання сучасної високопродуктивної техніки, що дозволяє:

1) значно збільшити випуск відремонтованих вагонів з тих же

площ вагонозбірної виробничої дільниці меншою кількістю працюючих;

2) збільшити продуктивність праці, підвищити якість ремонту і знизити його собівартість;

3) значно скоротити частку ручної праці, важкі фізичні роботи та збільшити частку механізованої праці;

4) забезпечити скорочення технологічних маршрутів руху вузлів та деталей при транспортуванні;

5) удосконалити управління виробництвом;

6) встановити найбільш оптимальний режим роботи дільниці;

7) запровадити більш раціональну організацію робочих місць;

8) поліпшити техніко-економічні показники виробничої діяльності.

Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, яка представляє собою сукупність робочих місць, розташованих в послідовності здійснення операцій технологічного процесу. Розрахунковими параметрами потокової лінії, що визначають міру ритмічності та безперервності її роботи, є ритм і такт виробництва.

Перед подачею вагонів в ремонт їх необхідно очистити від сміття, вугілля та шлаку, промити всередині і зовні, продезінфікувати. Особливу увагу необхідно звертати на очищення санітарних вузлів. Разом з вагонами в депо повинні бути передані технічні паспорти, формуляри, супровідні листи ВУ-26, довідки санепідемстанції про виконання промивки та дезінфекції вагонів, технічні описи незнімного устаткування інвентарю вагонів. Забороняється знімати з вагонів, які направляються в ремонт, окремі частини і обладнання або замінювати їх.

У вагонному депо до постановки на ремонтну позицію кожен вагон оглядають заступник начальника вагонного депо з ремонту, старший майстер вагонозбірної ділянки або майстер, разом з приймальником вагонів, перевіряють за трафаретом правильність відчеплення вагона для ремонту і визначають обсяг з подальшим складанням дефектної відомості ремонтних робіт форми ВУ -22а. Дефектна відомість служить документом, що визначає технічний стан вагона, і підставою для отримання необхідних матеріалів і запасних частин з складу депо.

Технологічний процес ремонту вагона включає в себе наступні етапи:

• підготовку вагона до ремонту,

• розбирання вагона,

• власне ремонт вагона та його обладнання,

• складання вагона,

• обкатку і випробування обладнання

• зовнішня покраска вагона.

Для забезпечення необхідної якості малярних робіт велике значення має ступінь очищення поверхні кузова від старої фарби і корозійних пошкоджень. Видалення старої фарби з кузова вагона є найбільш трудомісткою операцією, що вимагає значних витрат фізичної праці і часу, а також досить проблематична з точки зору створення засобів для її механізації.

Отже, загальну схему процесу технічного обслуговування пасажирського вагона можна представити у вигляді такого процесу:

1. Прийом вагона в ремонт.

2. Очищення, миття вагона.

3. Розбирання вагона на деталі.

4. Очищення і миття деталей вагона.

5. Дефектація деталей.

6. Ремонт кузова і обладнання на вагоні.

7. Ремонт деталей, комплектування.

8. Складання вагона

9. Обкатка і випробування вагона

10. Покраска вагона

11. Здача вагона.

Весь даний процес обслуговування вагона наведений у табл.2.1.

Таблиця 2.1