- •1.Поняття про морф. С.Г тварин,предмет,методи вивчення.
- •2.Короткі відомості з історії морфології.
- •4.Будова мікроскопу.
- •5.Морфологія клітин,їх життєдіяльність
- •6.Статеві клітини.Запліднення.
- •7.Типи плацент у різних тварин.
- •8.Дроблення та гаструляція
- •9.Зародкові листки і осьові органи
- •10.Позазародкові органи ців
- •11.Поняття про тканину. Типи тканин
- •12Епітелій, його класифікація
- •13.Хрящові і кісткові тканини
- •14.М»язова тканина.
- •15.Нервова тканина
- •16.Будова шкірного покриву
- •18.Рогові похідні шкіри
- •29.Будова тазової кістки,зєднання її з осьовим і перефиричним скелетом.
- •30.Основні кістки вільної грудної кінцівки-їх будова та зєднання.
- •31.Основні кістки вільної тазової кінцівки-їх будова.
- •36.Будова суглоба,розвиток в ембріогенезі.
- •37.Типи суглобів за будовою.
- •38.Основні рухи в суглобах.Типи суглобів за рухом.
- •39.М`яз як орган апарату руху. Допоміжні органи м`язів.
- •40.Види м*язів за формою і функцією
- •41. Дія м*язів кінцівок при статиці і динаміці
- •42.Постнатальний ріст мускулатури , фактори, які на нього впливають.
- •44. М*язи грудної клітки і живота
- •45.М*язи грудних кінцівок
- •46.М*язи тазових кінцівок
- •47.Порожнини тіла – їх будова. Поділ черевної порожнини на відділи.
- •48.Серозні оболонки, їх похідні (брижі, сальники, зв*язки)
- •49)Анатомічна і мікроскопічна будова трубчастих і паренхіматозних органів
- •50)Відділи апарату травленя-їх хар-ка.
- •51)Будова і типи зубів,зубна формулау різних с.-г. Тварин
- •55)Мікроскопічна будова стінок стравоходу і шлунка
- •54)Будова і розташування одно- і багатокамерних шлунків.
- •57. Печінка, її анатомічна і мікроскопічна будова
- •58. Підшлункова залоза, її анатомічна і мікроскопічна будова.
- •59. Задня кишка
- •60.Мікроскопічна будова стінки тонкої і товстої кишки
- •61. Будовз апарат дихання, Мікроскопічна будова стінки повітроносних шляхів . Апарат дихання утворюється повітроносними
- •64. Типи нирок, їх макро-мікробудова
- •65. Яєчники, їх значення, будова у різних с-г тварин.
- •66.Макро- і мікроскопічна будова маткових труб, матки, піхви у самок.
- •67. Сім’яники, їх значення і будова у різних с-г тварин.
- •68. Сім’явиносні шляхи та додаткові статеві залози самця, їх значення і розташування.
- •69. Ендокринні залози – їх класифікація, анатомо-гістологічна будова і топографія.
- •71. Надниркова залоза.
- •73. Будова і значення лімфат.Систем. Корінь лімфовузла.
- •74.Аппарат кровообігу - його характеристика
- •76.Будова і топографія серця.
- •77.Будова кровоносних судин, типи галуження й анастомози їх.
- •78.Органи кровотворення та імунного захисту, їх будова і значення.
- •79.Мікроскопічна будова лімфатичного вузла, селезінки і червоного кісткового мозку.
- •80.Центральна нервов
- •81.Спинний мозок,його макро- і мікробудова
- •82.Спинномозкові нерви,їх формування,види і характер галуження
- •83.Плечове,поперекове й крижове сплетення
- •84.Головний мозок-його характеристика. Основні відділи
- •85.Ромбоподібний мозок-його будова,топографія і значення
- •86.Будова великого мозку
- •87.Черепно-мозкові нерви
- •88.Автономна нс,її будова і значення
- •89. Макро- і мікроскопічна будова очного яблука.
- •91.Орган слуху і рівноваги.
- •92.Особливості будови органів довільного руху і шкірного покриву птахів.
- •93.Особливості будови органів травлення,дихання,сечовиділення і розмноження птахів.
4.Будова мікроскопу.
Мікроскоп - оптичний прилад для отримання сильно збільшених зображень об'єктів, невидимих неозброєним оком.. Мікроскоп складається із оптичної системи та механічної частини. Оптична система призначена для збільшення зображення предмета. Вона складається зі збільшувальної (об'єктив і окуляр) та освітлювальної систем (дзеркало і конденсор з ірисовою діафрагмою та відкидною лінзою).Об'єктив - це система лінз, вмонтованих у трубку. Окуляр служить для збільшення зображення, отриманого від об'єктива. Освітлювальний пристрій складається із дзеркала і конденсора. Конденсор складається із двох лінз. Лінзи збирають паралельні промені світла, відбиті від дзеркала, в один пучок у площині досліджуваного препарата. Конденсор закріплено на кронштейні, і він може рухатися вгору і вниз із допомогою ручки. Об'єктив дає збільшене зображення препарата в площині окуляра.Механічна частина мікроскопа складається із основи та тубусотримача, на якому закріплено предметний столик, кронштейн конденсора та дзеркало. У верхній частині знаходяться головка для насадки з окуляром і револьвер із об'єктивами. Предметний столик служить для закріплення на ньому досліджуваного препарату. Фокусування здійснюється при переміщенн і тубуса з допомогою механізма, що приводиться в рух двома гвинтами - макрометричним (грубе фокусування) імікрометричним (тонке фокусування).
5.Морфологія клітин,їх життєдіяльність
Клітина-це ділянка протоплазми(protos-первинно,рlasma-оформлена)обмежована оболонкою;основна форма організації живої матерії;цілісна жива система. Будова:клітинна оболонка,цитоплазма,ядро. Клітинна оболонка має 3 частини:1.плазматичну мембрану-плазмолему,2.надмембранний комолекс-глікокалікс3.субмембранний опорно-скорочувальний апарат.Будова цитоплазм:гіалоплазма,органели,включення. Гіалоплазма(hyaline-прозорий)-рідке внутрішнєт середовище клітини,яке склад. з води низько і високомолекулярних речовин. Органели постійні складні частини цитоплазми.:загальні(мітоХондрії,апарат гольджі,лізо- рибосоми),спеціальні(війки,джгутики, Міофібрили,нейрофібрили).Включення-необовязкові компоненти клітини,які зявляютьсяв залежності від інтенсивності обміну реч. в клітині.Види:трофічні,пігментні,вітамінні,секреторні,екскреторні.Ядронеобхідна складова частина клітини .Існують одноядерні клітини і багатоядерні. Форма ядра залежить від форми клітини:веретеноподібна,овальна,округла,кільцеподібна. Функції:подвоєння ДНК ,синтез РНК. Житєдіяльність клітин-поділ.на 2 періоди:інтерфаза,коли активізуються всі життєві процеси(ділення),мітоз(підготовка до ділення).Жит.кліт:самооновлення,Здатність синтезувати певні продукти,подразливість,здатність до руху,старіння. Розрізняють 3 типи подразливості клітин:нормальна,пере некроз,некроз.Обмін реч. між клітин. І середов.скл.з 3х етапів:надходження реч. в кліт. Через плазмо лему перетвор. реч.у процесі внутрішньокліт.обміну;виведення продуктів обміну з клітини.
6.Статеві клітини.Запліднення.
Сперматозоїди у тварин містяться у біологічній рідині, що називається спермою. Типовий тваринний сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла (або проміжної частини) та хвоста.Головка містить гаплоїдне ядро, що містить спадкову інформацію, акросома (спереду від ядра та зразу під плазматичною мемебраною), яка містить ферменти для руйнування оболонки яйцеклітини. У шийці знаходиться базальне тіло джгутика. Тіло сформоване так званою мітохондріальною спіраллю - комплексом, який складають мітохондрії, хвіст безпосередньо сформований щільними білковими фібрилами та фібрилярним футляром. У комах головка сперматозоїда сильно видовжена, іноді спірально закручена та без помітного виділення тіла переходить у довгий хвіст (джгутик). Переважно цей хвіст займає заднє положення.Яйцеклітина склад. з ядра,цитоплазми й оболонок.Ядро велике,розміщене в ділянці анімального полюса.Вньому міститься гаплоїдний набір хромосом.Цитоплазма займає великий об'єм.У ній є вільні рибосоми ендоплазматична сітка,комплекс Гольджі,мітохондрії,лізосоми і жовток.Яйцекліт. вкрита 3 оболонками:первина,вторина,третинна.
Запліднення (лат. fertilisatio) - злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, унаслідок чого відновлюється диплоїдний набір хромосом, характерний для даного виду, та утворюється якісно нова клітина - зигота (запліднена яйцеклітина, або одноклітинний зародок). Запліднення - процес об'єднання генетичного матеріалу яйцеклітини та сперматозоїда. Зливаючись з яйцеклітиною, сперматозоїд активує її і вносить генетичний матеріал, необхідний для відновлення диплоїдності та передачі спадкової інформації майбутньому організму. Активація яйцеклітини запускає закладену в ній програму розвитку, поступова реалізація якої призводить до утворення нової особини.Біологічне значення запліднення полягає в тому, що при злитті чоловічих і жіночих статевих клітин виникає новий організм, який поєднує в собі ознаки батька та матері у різних комбінаціях. У результаті цього відбувається збільшення спадкової різноманітності організмів.