7. Правові основи підприємницької діяльності

Роль підприємницької діяльності останнім часом збільшується. Підприємництво слід розглядати не стільки на рівні окремого індивідуума або господарської одиниці, скільки на макрорівні, як цілісний економічний об'єм. Підприємницька активність розглядається як ресурс саморозвитку підприємства, включає досвід, знання, уміння підприємця. Відповідно до Закону України «Про підприємництво» (1991), підприємництво визначається як безпосередня, самостійна, систематична діяльність з реалізації продукції, робіт, послуг з метою здобуття прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством. Двома основними сферами для підприємницької діяльності є матеріальне і нематеріальне виробництво (або сфера послуг). В розвинених країнах у сфері послуг зайнято 75% населення, що свідчить про кращі можливості створення своєї власної справи. Організаційно-правовими формами в Україні є організації, індивідуальні підприємства, родинне підприємство, приватне підприємство, колективне підприємство, загальне підприємство, кооператив, орендне підприємство, сільське господарство, споживче суспільство, різні види господарських суспільств (акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні, командитні й ін.). Основними принципами, зафіксованими в Законі України «Про підприємництво» є наступними:

• Вільний вибір діяльності;

• Залучення на добровільних засадах грошей юридичних осіб і громадян, а також майна;

• Самостійне формування програми діяльності, цін відносно законодавства ;

• Залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних й ін. ресурсів;

• Вільне розпорядження прибутком;

• Самостійне розпорядження прибутком.

Загальна характеристика організаційно-правових форм підприємництва: індивідуальні і приватні, господарські суспільства, орендні підприємства, фермерські господарства, кооперативи, установи, організації і підприємства об'єднань, громадян, кредитні суспільства, підприємства релігійних організацій.

Учасники – фізичні і юридичні особи.

Акціонерне суспільство – господарське суспільство, яке має статутний фонд, розділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном суспільства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями суспільства лише в межах їх акцій. Господарські суспільства бувають комерційні і некомерційні, з додатковою відповідальністю і обмеженою відповідальністю; підприємства, організації, установи, створені на основах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна для підприємницької діяльності, з метою здобуття їх прибутку.

Повне суспільство – суспільство, всі учасники якого займаються загальною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями всім своїм майном.

Командитне (змішане) суспільство – суспільство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені суспільства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями суспільства всім свої майном, є один або більше учасники, відповідальність яких обмежується вкладом в майно суспільства (вкладників).

Закрите акціонерне суспільство - суспільство, акції якого розподіляються шляхом підпису, купуватися і продаватися на біржі.

Відкрите акціонерне суспільство – акціонерне суспільство, акції якого можуть розподілятися шляхом підпису і покупки продажу на біржі.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва – обов'язкова умова здійснення всіх видів підприємницької діяльності кожним підприємством, що означає необхідність проходження ним деякої процедури, яка підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.

Ліцензування – це видача, переоформлення і анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про подолання порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про подолання порушень законодавства.

Статутний капітал в розмірі не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат.

Органи управління:

1) загальні збори – найвищий орган управління;

2) порада акціонерного суспільства (наглядова порада), створюється, якщо число акціонерів більше 50;

3) ревізійна комісія – контроль за фінансово-господарською діяльністю правління.

Риси акціонерного суспільства:

1) статутний капітал, розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості;

2) суспільство відповідає лише своїм майном;

3) акціонери несуть ризик, збитки, пов'язані з діяльністю суспільства в межах вартості акцій, які належать їм.

Діяльність їх регулюється:

• господарським кодексом України (ст.79-92) ;

• громадянським кодексом (ст.113-118);

Нормативними актами:

• Конституцією України;

• Законом України „Про підприємництво”(1991);

• Законом України „Про власність„(1991);

• Законом України „Про підприємства в Україні”(1991);

• Законом України „Про коштовні папери і фондову біржу” (1991);

• Законом України „Про господарські суспільства”(1991);

• Законом України „Про аудиторську діяльність” (1993);

• Указом Президента України „Про створення в арбітражних судах України спеціальних колегій розгляду справ про банкрутство” (1998);

• Правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність, пов'язані з іншими видами права: громадянське право, кримінальне право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право; господарсько-процесуальне право, адміністративне право, фінансове право, трудове право.

Підприємницьке право – сукупність правових норм, які регулюють суспільні стосунки, які виникають в процесі реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність.

Правові основи підприємництва включають:

• правові основи банківської діяльності;

• правові основи біржової діяльності;

• правові основи регулювання коштовних паперів;

• правові основи зовнішньоекономічної діяльності.

Господарське право регулює:

• правове положення державного підприємства;

• правове положення казенного підприємства;

• правове положення орендного підприємства;

• правове положення виробничого кооперативу;

• правове положення господарського товариства;

• правове положення акціонерного товариства;

• правове положення товариств з обмеженою відповідальністю і додатковою відповідальністю;

• правове положення повних товариств;

• правове положення командитних товариств.