- •1. Поняття правової держави.
- •2.Президентська республіка.Основні ознаки.
- •3. Застосування права. Основні стадії застосування правових норм.
- •4. Визначення права.
- •5. Право і норми громадських організацій, норм звичаїв, традицій, ритуалів.
- •6 Структура правової норми.
- •7 Представницькі органи держави.
- •8 Основні ознаки правової норми.
- •9. Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •10 Ознаки держави.
- •11.Форми правління.Монархічні і республіканські форми правління.
- •12. Поняття колізії правових норм та шляхи вирішення протиріч.
- •13 Влада і соціальні норми у первісно-общинному суспільстві.
- •14. Держава та громадські організації.
- •15.Предмет і метод правового регулювання.
- •16.Причини виникнення держави:психологічна теорія.
- •17.Зміст правовідносин.
- •18 Право як регулятор суспільних відносин.
- •20. Тлумачення норм права : обмежувальне, поширене, судове.
- •21.Типологія держав за теорією цивілізацієї а.Тойнбі.
- •22. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •23.Імперативні та диспозитивні норми права.
- •24 Визначення поняття “держава”.
- •25. Глава держави. Коло повноважень.
- •26 Поняття та принципи законності.
- •27. Предмет і метод загальної теорії д і п
- •28 Підзаконні нормативні акти, їх види.
- •29. Психологічна школа права.
- •30 Поняття галузі права, інституту права.
- •31. Правові ознаки конституційної (парламентської) монархії.
- •32 . Систематизація нормативно-правових актів : кодифікація.
- •34 Юридична відповідальність.
- •35 Конституційний суд.
- •36 Тдп в системі юридичних наук
- •37. Право і мораль.
- •38.Дія нормативно-правових актів в часі,просторі і колу осіб.
- •39. Декларація про державний суверенітет України 1990 рік.
- •40.Поняття природного і позитивного права.
- •41.Ефективність правового регулювання.
- •42.Закон.Основні правові ознаки закону.
- •43. Поняття правотворчості. Основні суб’єкти правотворчості.
- •44 Акти застосування правових норм : поняття, види.
- •45. Прогалини в праві.
- •46. Реалістична школа права.
- •47. Типологія держав. Понятя цивілізації, як критерія класифікації держав.
- •48 Принципи та функції права.
- •49. Історична школа права.
- •50.Демократія та автократія, як два типи державності.
- •51 Федерація територіальна та федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •52 . Поняття правового статусу особи (громадянина)
- •53. Теорія природнього права і законність в державі.
- •54. Право : його роль та значення в сучасному суспільстві.
- •55.Поняття та види юридичної відповідальності.
- •56.Поняття свободи в теорії права.
- •57 Основні причини правопорушень в суспільстві.
- •58. Правова поведінка як гарантія свободи громадян.
- •59. Право в системі соціальних норм суспільства.
- •60 Вчення про роподіл влад. Реалізація вчення в Конституції України.
- •61 Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •62.Поняття соціально - економічної формації і цивілізації як критерію класифікації держав
- •63.Джерела права
- •64 Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин: поняття і класифікація
- •65 Система права.
- •66Унітарна держава.
- •67.Поняття та ознаки державного суверенітету .
- •68.Конституція України - місце в системі нормативно-правових актів
- •69. Поняття та структура правопорушення. Види правопорушень. Проступки та злочини.
- •70.Структура правової норми
- •71 Регулятивна та охоронювальна функція права.
- •72 Юридичні факти, їх характеристика.
- •73 Процесуальне право та його характеристика.
- •74. Теорії походження права.
- •75. Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •76.Основні ознаки тоталітарної держави.
- •77.Порядок прийняття законів.Стадії законодавчого процесу.
- •78 Поняття правовідносин. Елементи правовідносин.
- •79.Тлумачення правових норм: поняття та мета.
- •80.Юридичні особи як суб’єкти правовідносин.
- •81 Право та закон.
- •82 Класифікація норм права.
- •83 Співвідношення держави та права.
- •84 Вищі виконавчі органи державно влади.
- •85 Застосування права по аналогії.
- •86 Поняття та основні функції держави.
- •87.Англо-американська правова система
- •88.Правовий нігілізм і шляхи його подолання
- •89 Держава в політичній системі суспільтва.
- •90. Суб’єкти права: поняття, види суб’єктів права.
- •91 Законність та правопорядок.
- •92.Право і демократія
- •93Субєкти правовідносин.
- •94.Романо-германська правова система
- •95 Правова держава та її основні ознаки.
- •96.Законність і доцільність. Гарантії законності.
- •97 Ієрархія нормативно-правових актів.
- •98.Конституція України як нормативно-правовий акт вищої бридичної сили
- •99 . Співвідношення держави і особи: правове забезпечення поєднання інтересів.
- •100. Підстави, умови настання та види юридичної відповідальності.
- •101 .Причини виникнення держави: органічна теорія, теорія насильства та психологічна теорія.
- •102.Поняття правоправоздатності і дієздатності
- •103 Передумови правовідносин.
29. Психологічна школа права.
Свій розвиток вона отримала в працях таких видатних вчених, як Петражський, Дьюн, Меріл, Рос, Еліот.
Право, за вченням даних представників, є належність світу психіки і являє собою імперативно-атрибутивні (обов’язково-вимагальні) периживання людей.
Псих. школа розрізняє етичний борг як правовий та моральний обов’язок.
Якщо наш борг в етичному усвідомлені є зв’язаним по відношенню з іншою людиною, психічно зафіксований за нею як належний їй, а друга людина має права на наш борг, на виконання нами обов’язків, то в цьому випадку мова йде за юридичний борг.
Якщо ж обов’язок не являється нам як належний іншому, а інший не має права на виконання нашого боргу, то мова йде про моральний борг.
В основі правових переживань лежать атрибутивні (вимагальні) емоції боргу, а в оснонові моральних переживань - імперативні (обов’язкові, але не без вимагальні).
Якщо в правовій сфері слід вирізняти парний характер суб’єктів та об’єктів (хто зобов’язаний і на що він має право, хто має право вимоги і на що він має право вимоги), то в моральній сфері слід знати хто зобов’язаний та до чого зобов’язаний.
Психологічна теорія розділяє право на автономне (чи інтуїтивне) та позитивне (чи гетерономне).
Автономне право - переживання, що виконуються по зову совісті. Позитивне - те, що в нормативному акті.
Виділяють дві функції права : розподільчу (правова психіка розподіляє різні матеріальні блага між індивідами та їх об’єднаннями) та організаційну (наділення суб’єктів владними повноваженнями.
30 Поняття галузі права, інституту права.
Галузь права та інститут права є складовими елементами правової системи суспільства
Галузь права - відносно самостійний підрозділ ситеми права, який складається з правових норм, що врегульовують якісно специфічний вид суспільних правовідносин, тобто об’єднані загальністю предмета та методу правового регулювання. (цивільне, кримінальне, трудове, земельне, сімейне, конституційне, цивільне процесуальне, кримінально-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове...)
Підгалузь права - це складова частина галузі права, яка об’єднує норми права, які регулюють суспільні відносини певного виду. (авторське, винахідницьке, банківське право...)
Інситут права - це таке угрупування норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює певний конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин. (інститут права власності, деліктних зобов’язань...)
Є і вторинні угрупування системи права - комплексні галузі та інститути права (екологічне, господарське) та міжгалузеві комплекси (природоохоронне, морське...).
Для виділення в окрему галузь права необхідна специфіка предмету правового регулювання та методу.
31. Правові ознаки конституційної (парламентської) монархії.
Конституційна монархія представляє собою таку форму правління, при якій влада монарха значно обмежена представницьким органом. Як форма правління, конституційна монархія виникає в період становлення буржуазного суспільства. Вона буває парламентською та дуалістичною.
Ознаки парламентської монархії :
уряд формується з представників визначеної партії, що отримали більшість голосів на виборах;
лідер даної партії стає главою держави;
в законодавчій, виконавчій та судовій сферах влада монарха є символічною;
законодавчі акти приймаються парламентом та символічно підписуються монархом;
уряд несе відповідальність перед парламентом, а не перед монархом.
При даулістичній монархії влада носить подвійний характер. Юридично та фактично влада розділяється між урядом, що формується монархом, та парламентом. Уряд формується незалежно від партійного складу та не підзвітний парламенту. (наприклад, Кайзеровська Германія 1871-1918 року).