35 Конституційний суд.

Конституційний суд багатьох країн входить до складу вищого судового органу і виконує функцію винесення вердиктупро законність рішень, про їх конституційність. В Україні Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні на три роки.

Конституційний Суд України наділений такими повноваженнями :

1. вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за поданням Президента, не < 45 депутатів ВРУ, ВСУ, уповноваженого ВРУ з прав людини, ВР АР Крим.

2. офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

3. дає висновки про відповідність Конституції України чинних м/нар. договорів.

Коли правовий акт визнаний неконституційним то він втрачає чинність з дня ухвалення про рішення.

36 Тдп в системі юридичних наук

ТДП пов’язана з багатьма науками, які можна розподілити на:

1. Загально-теоритичні та історичні (ТДП, ІДП, Іст. Пол. І Пр. Вчень).

2. Галузеві науки (ЦП, КП, КПП, ЦПП, Адм. Пр. тощо).

3. Міжгалузеві науки (Госп. Пр., Природо-охороне. Пр.).

4. Спеціальні (суд. Мед., суд. психіатр., криміналістика).

5. Прикладні (колись була наука Радянського будівництва).

6. Науки міжнародного та зарубіжного права.

Між ТДП та іншими юр науками існує двосторонній зв’язок. ТДП є методологічна по відношенню до інших.

37. Право і мораль.

В регулюванні суспільних відносин право та мораль взаємодіють один з одним, впливають один на одного, вони побудовані на одних основах виражають загальнолюдські цінності та ідеали, покликані регулювати поведінку людей.

Мораль - це правила поведінки людей, котрі виражають уявлення, що складаються в суспільстві про справедливість, добро, честь, совість. Кант писав, що право визначає необхідність дій, що виходять з повноважень чи примусу, а мораль - виражає необхідність дій, що виходять з внутрішньої безпеки, котра виникає з права інших людей.

Моральні норми володіють великою впливовою силою, вони діють через свідомість людей, підтримуються суспільною думкою.

Проблема в тому, що різність в моральних поглядах приводить до конфліктів. Норми моралі не мають об’єктивного вираження, і тому не забезпечені якими б то не було законами.

Право також виражається в загальних правилах поведінки та нормах. В своїй основі правові норми мають моральний характер. Але вони мають офіційну форму виразу і пов’язані з примусовим виконанням правил поведінки.

На відміну від моралі, норми права підтримуються державним примусом. Сила моралі в суспільній думці, але вона не завжди спрацьовує через відсутність апарату примусу. Недоцільно протиставляти норми права та норпми моралі. В правовій державі вони повинні бути взаємовпливаємі.