Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новые_билеты_РПС.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
1.11 Mб
Скачать

3. Чорноморський економічний район ( природні ресурси).

Цей р-н розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря. Площа району – 113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осіб. За площею він посідає перше місце в країні; за кількістю населення – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Природні умови в основному спрятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховій, посуха, чорні бурі тощо. У р-ні не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнінній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське. Джанкойське та ін.) Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва буд мат-в та флюсові вапняки. Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові грунти. Тут недостатні ресурси прісної води. Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П.Л.Войкова. Питома вага рослинництва в р-ні більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-крупяна промисловість. З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорноморї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. У р-ні сформувалися такі промислові вузли: Одеській, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.

Білет №11

1.Характеристика водних ресурсів.

Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення.

Рівень забезпеченості України водними ресурсами є недостат­нім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю під­земних і морських вод. Потенційні ресурси річкового стоку оці­нюються у 209,8 куб. км, з яких місцевий стік на території Украї­ни становить в середньому 52,4 куб. км, приток — 157,4 куб. км. Запаси підземних вод, не пов'язаних з поверхневим стоком, ста­новлять 7 куб. км. Крім того, в господарстві України використо­вується до 1,0 куб. км морської води. В розрахунку на одного жи­теля України поверхневий місцевий стік становить близько 1045 куб. м. Найвищий рівень водозабезпечення жителів — у за­хідних і північних областях України.

Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівно­мірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів — Донбас, Криворіж­жя, Автономна Республіка Крим, південні області України. Ос­новними споживачами води є промисловість (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське гос­подарство, комунальне господарство. Для пом'якшення територі­альних відмінностей у забезпеченні поверхневими водами в Україні побудовано 1,1 тис. водосховищ (повний об'єм 55,0 куб. км), найкрупніші з яких знаходяться на Дніпрі. Створено близько 29 тис. ставків, 7 крупних каналів і 10 водоводів тощо.

Важливою складовою водних ресурсів є їх гідроенергоре­сурси — запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище від рівня моря. Загальні потенційні гідроенергоресурси ста­новлять близько 60% всієї енергії поверхневого стоку. Розрізня­ють потенціальні, технічно можливі (за даним рівнем розвитку науки і техніки) та економічно доцільні для використання гідро­енергоресурси. Потенціальні гідроенергоресурси України станов­лять 44,7 млрд. кВт • год.; з них технічно можливі для викорис­тання — 21,5 млрд. кВт • год.; економічно доцільні для викорис­тання становлять 16 млрд. кВт • год.

Основні проблеми щодо раціонального формування, викорис­тання та збереження водних ресурсів України полягають у: за­брудненні водних об'єктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і комунально-побутовими стічними водами; інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд; недостатній самовідновлюваній та самоочисній здатності водних систем; незбалансованій за водним фактором системі господарювання, що характеризується високими обсяга­ми залучення водних ресурсів у виробничу сферу та високою во­домісткістю продукції.