Означальні прислівники

ПІДРОЗРЯД	?	Характер сполучуваності	Приклади
Якісно-означальні	як?	Поєднуються тільки з дієсловами.	голосно, дбайливо, ніжно, привітно, авторитетно, бездоганно	Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче копає, угору здійма­ється важко, ще важче у діл поринає (Леся Українка); Я знав: ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито (Д. Павличко).
Міри або ступеня	якою мірою? скільки? у скільки разів?	Поєднуються з дієсловами, прикметниками і прислівниками, тобто зі словами тих лекси­ко-граматичних класів, категоріальну семантику яких становить ознаковість, здатна мати різну міру чи інтенсивність вияву.	дуже, ледве, надзвичайно, виключно, абсолю­тно, трохи, мало, недостат­ньо, дотла, вволю, вщерть, вщент, досхочу, стократ, надвоє. учотирьох, двічі, вп'яте	Осінній вітер ледве чутне "дзень" від кузні донесе і знову стихне (Т. Масенко); Те біле, трохи блакитне світло тихо лилось згори, а зачарована земля неначе купалась у фантастичному сяйві (М. Коцю­бинський); Весно, весно. Яка ти нещадно прекрасна у ці важкі дні війни (О. Гончар); Тільки твердо так трималось місто гордеє, уперте, раз трималось, потім вдруге, потім втретє ще й вчетверте (Леся Українка).
Способу дії	як? яким чином?	Поєднуються тільки з дієсловами.	похапцем, верхи, жартома, сліпма, навшпиньки, раптом, бігцем, неквапом, наосліп жужмом, повагом, босоніж,	За день до мого від'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); У Василя несамовито серце б'ється від бажання поїздити верхи й собі (Панас Мирний); Все робилося похапцем, нашвид­куруч (М. Стельмах).
Порівняльно-уподібнювальні	як?	Поєднуються тільки з дієсловами.	соколом, ластівкою, по-батьківському, по-осінньому, по-новому	І коли школярі птахами розлітались на осінні канікули, вчительку завжди огортав неясний смуток... (О. Донченко); Осіння вже пора по-вовчи закрадалась (М. Рильський); Генерал підійшов до Орлюка й по-батьківському обняв за плечі (О. Довженко).

ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ Таблиця 8.2

ПІДТИП	?	Значення	Приклади
Прислівники МІСЦЯ -	де? куди? звідки?	виражають просторову локалізацію дії або стану за такими основними орієнтирами: тут. там, туди, звідти.	близько, поблизу, вгорі, внизу,далеко, навколо, поряд, поруч, де, тут, там	а) Вгорі погідне сонце, десь за горами вітер, Скрізь нерозтанний килим дев’ятої зими (М. Зеров); Річка внизу жебонить по камінню, смирна, довірлива (О. Гончар);
		а) вказують на своєрідну фіксовану локалізацію дії або стану в просторі
		б) позначають напрям дії або руху	вгору, вправо, вбік, додому, здалеку(-а), звідки, звідси, звідусіль, сюди, туди	б) Справа і зліва, і спереду стояли озерця (А. Шиян); Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море І. Нечуй-Левицький); Легенька хвиля ледве помі­тно відносить човна вбік (О, Донченко).
Прислівники ЧАСУ	коли? з якого часу? до якого часу?	позначають різні часткові темпоральні значення прояву процесуальних і непроцесуальних ознак а) час, в який відбувається дія або стан	тепер, тоді, вночі, вранці, влітку, взимку, вдень, восени, навесні	а) Вночі хороший дощ ясний послав нам щедру благостиню (М. Рильський); Увечері посумую, а вранці заплачу (Т. Шевченко);
		б) періодичності дії або стану	щоденно, щодня, щодень, щороку, щоліта, щохвилини, щотижня	б) Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (ї. Франко); Зійшлися вони в Журбові [...] щосезону ходили туди па підробітки (В. Земляк);
		в) початкової межі дії або стану	здавна, здавен, змолоду, зранку, зроду, споконвіку, спочатку	в) Здавен було марю: коли б мені сила, то я б у той храм таємничий вступила, де святять крізь пітьму науки дива (Леся Українка); Не спинить людину, що одвіку мріє про казкові далі, душу не спинить (М. Терещенко).
		г) кінцевої часової межі дії або стану	доти, поки, досі, донині, дотепер, довіку, повік, назавжди	г) Але поки ще буде на світі хоч єдина людина суміш, доти буде між людьми бриніти моя пісня смутна-голосна (Леся Українка).
Прислівники ПРИЧИНИ	чому? через що? з якої причини?	вкачують на причину виконання/невиконання (реалізації/ нереалізації) відповідної дії або стану. Кількісно обмежена група	згарячу, спересердя, спросоння, зопалу, ненароком, мимохіть	Двері відчинилися, і Петро спрожогу вибіг (Панас Мирний); Василина вхопила торбу і, як птиця, вилетіла знестямки на фургон туди, де було найгустіше дівчат (І. Нечуй-Левицький).
Прислівники МЕТИ	для кого? з якою метою? навіщо?	вказують на мету дії чи стану. Кількісно обмежена група	навмисно (-є), напоказ, наперекір, па зло	Йому здалося, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Донченко); Дами охали та пищали, кривлячи уста та виставляючи напоказ, які-то вони чулі та м'якого серця (І. Франко).

Таблиця 8.3

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Ступінь порівняння	Форма	Спосіб творення	Приклади
Вищий	1. Проста (синтетична)	1. Від якісно-означальних прислівників за допомогою суфіксів -іше, -ше, -че.	ясно - ясніше , зручно - зручніше далеко – дальше, глибоко - глибше близько - ближче , дорого - дорожче
	2. Складна (аналітична)	2. Додаванням до прислівників вищого ступеня слів значно, багато, куди, ще, трохи, надто	яскравіше - ще яскравіше зручніше - набагато зручніше
Найвищий	1. Проста (синтетична)	1. Додаванням до прислівників вищого ступеня префікса най-. Для підсилення форм найвищого ступеня порівняння прислів­ників можуть додаватися ще префікси як-, що-.	ясніше – найясніше, яскравіше – найяскравіше зручніше - найзручніше щонайглибше, якнайглибше щонайзручніше, якнайзручпіше,
	2. Складна (аналітична)	2. Інша модель: від усіх, над усіх + вищий ступінь порівняння.	вище від усіх, краще над усіх

Таблиця 8.4

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Разом	Окремо	Через дефіс	И в суфіксі	І в суфіксі
1. Від прийменниково-відмінкових сполук: влітку, дощенту, навколішки, навпростець, спересердя, упереміш, ущерть; надворі, надвечір, звечора, зроду 2. Від прийменниково-числівникових сполук: вперше, потричі 3. Від прийменниково-прислівникових сполук: відтоді, відтепер, назавжди	1. Від прийменниково-відмінкових сполук: без відома, без пуття, без смаку, без угаву, без упину, на жаль 2. Від прийменниково-числівникових сполук: по одному, по двоє, по троє 3. Від прийменниково-прислівникових сполук: на коли, на потім, до завтра, на відмінно	1. Повторення основ (синонім., антонім): тишком-нишком, зроду-віку, видимо-невидимо пліч-о-пліч, хоч-не-хоч 2. Від прийменниково-числівникових сполук: по-перше, по-друге, по-третє	Після г, к, х: навкруги, верхи, трохи, тільки, наскільки, навіки, заввишки, залюбки, мовчки, пішки, навпомацки, навпаки, дибки, звідки, тутечки, по-товариськи, по-молодецьки, по-чеськи Після ж, ч, ш: по-заячи, по-ведмежи, нехотячи, лежачи, стоячи	Після ж, ч, ш двічі, тричі, вночі, опівночі, позаочі, насторожі

Схема 8.4