Поділ сполучників за походженням

Непохідні (первинні)	Похідні (вторинні):
не мають у сучасній українській мові співвідносних повнозначних слів,і не членуються на морфеми, а деякі - навіть на склади.	утворилися різними способами з інших частин мови: є результатом злиття двох повнозначних слів (якщо) або повнозначного та службового слова - морфеми (якби, проте, зате, щоб тощо).
Кількісно обмежена група: а, бо і, (й), ні, та, чи.	тому що, через те що, не- зважаючи на те що, в міру того як, у зв'язку з тим що, як тільки, дарма що та ін.
Бо не в собі ж я, а увесь - на людях, бо все моє-чи зблизь- ка, чи здаля. Тому - земля кипить, як серце в грудях, і серце стогне, як уся земля (П. Тичина).	Якби зросли низесенько, чи то ж би доспіли? (Леся Українка); Ми народились в муках, щоб родити, синами обезсмертити свій рід, щоб квіту вав на диво всьому світу козацький геніальний родовід! (В. Симоненко).

Таблиця 10.2

Поділ сполучників за способом уживання

Одиничні (одномісні)	Повторювані (багатомісні)	Парні (двомісні)
розташовуються між поєднуваними компонентами структур і позиційно тяжіють до одного з них, не повторюючись при цьому	виступають як послідовності одних і тих же одиниць, уживаних перед кожним компонентом тієї або іншої синтаксичної конструкції	це поєднання двох позиційно віддалених і формально відмінних елементів, що функціонують у так званих закритих синтаксичних конструкціях, утворюваних поєднанням двох граматично рівнозначних, але спеціалізованих у плані семантико-синтаксичних відношень компонентів
а, бо і, (й), ні, та, чи, тому що, через те що, не- зважаючи на те що, в міру того як	і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то	не тільки...але і (й), як...так і, хоч... але, якщо...то
Стоять високі сокорини і де-не-де осики, а по низах озер - очерети, дуже високі і густі (О. Довженко); Село лежало в зеленому вибалку, а по горбах чорні- ли поля (Є. Гуцул).	Кров, і біль, і сльози, й сміх, і часом глум вирина- ють з безодні спогадів і линуть у потоці великих подій, як шумовиння в весняній бистрині (О. Довженко); Або погибель, або перемога - сі дві дороги перед нами стане (Леся Українка).	Хоч слів тих ніхто на щиті не носив, та в серці носив до загину (Леся Українка); Якби не зима, то літо було б довше (Нар. тв.).

Таблиця10.3

Класифікація сполучників за синтаксичною роллю

СУРЯДНІ
Єднальні одномісні, багатомісні	Зіставно-протиставні	Розділові	Градаційні	Приєднувальні	Пояснювально-уточнювальні
і (й), та; багато- місні ні...ні, та ні... та ні, ані...ані, ні...ані	а, але й, та (але), однак, зате, проте, тільки, лише, хоч... але, хоч...зате, хоч...та, а втім, так, тим часом, як...такі, не тільки (не лише)... а й, не те що... а (але), не так і...як	або, а то, чи, а чи, хоч, чи то, то...то, не то... не то, як не...то, коли не...то, якщо не...то	а й, а ще, а навіть й до того ж, та навіть, та ще й, не тільки... а (але) й, не тільки... а на віть, не стільки... скільки, не так... як	і, та, також, і навіть, а й, та й, ще й, та ще й, також	або, тобто, а саме, як-от
За- пахла осінь в'ялим тютюном, Та яблуками, та тон- ким туманом, І свіжі айстри під піском рум 'яним Зоріють над одчиненим вікном (М. Рильський).	Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золо- тить (М. Рильський); Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні (Панас Мирний).	Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Україн- ка); Хоч загинути, хоч добути слави (В. Самійленко).	Сади Болгарії не тільки цвіт, не тільки плід, а й слід безсмертних літ (М. Рильський).	Я волів би. щоб се сказав хто інший, а не жінка Руфінова та ще й при чоловіку... (Леся Українка).	І він катапультується, тобто вистрелює себе з літака разом з сидінням (О. Гончар).

ПІДРЯДНІ
Часові	Умовні	Причинові	Допустові	Наслідкові	Порівняльні
як, після того як, коли, в міру того як, як тільки, щойно, ледве, відколи, аж там, доки	якщо, коли, якби, аби, коли б, як, раз	бо, через те, тому що, оскільки, затим що, тим що	хоч, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що	так що	як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, нібито, що
Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнувся од берега (М. Коцюбинський). Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.);	Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне (Т. Шевченко); Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш (Нар. тв).	А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов); Люблю людей земчі сво- єї, бо й я землі своєї син (В. Сосюра).	Хай згасли дні старі, але зійшло над нами і шле свої вогні нам сонце молоде (В. Сосюра).Хоч нікому Тоня не потурає...всякого вміє приструнчити, і все ж, незважаючи на це малюки чомусь линуть до неї найбільше (О. Гончар);	Молоді чорняві скрипалі позакидали назад свої голови, так що на них ледве держались шапки (І. Нечуй-Левицький).	Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, так наші молоти гриміли раз-у-раз (І. Франко); Надо мною в'ються хмари, як над чайкою орли (Олександр Олесь).

ЧАСТКА ЯК ЧАСТИНА МОВИ Схема 11

Ч АСТКА

Погляди на частиномовний статус	Категоріальне значення	Лексичне значення	Граматичне значення	Синтаксична функція
1. Традиційний: службових частин мови із семантико-граматичною функцією. 2. І.Вихованець: не слово, а аналітична синтаксична морфема (суфікс або пре­фікс), оскільки вона не має ЛЗ або виражає несинтаксичне формальне значення	Категоріальне значення зво­диться до змісту того відношення, яке вона виражає в реченні.	Щодо ЛЗ часток немає спільної думки	Зв'язують різнорідні члени семантичним зв'язком, щоб надати реченню додатко­вої семантики, модальності, комунікативної спрямованос­ті, функціональної ваги.	Служать для семантич­ного поєднання в реченні різно­рідних членів, утворення деяких морфологічних категорій, на­дання висловлюванням і його частинам додаткових змістових модальних і емоційно-експре­сивних відтінків, необхідних у комунікативному процесі.