- •Дипломна робота Особливості пропедевтичного курсу інформатики у початковій школі Вступ
- •Розділ 1. Організаційно-методичні аспекти використання комп’ютера на уроках в початковій школі
- •1.1 Психолого-педагогічні аспекти вивчення інформатики в початкових класах
- •1.2 Формування інформаційної культури вчителя
- •2.1 Використання комп’ютера на уроках інформатики в початковій школі
- •2.2 Практика впровадження курсу «Сходинки до інформатики»
- •2.3 Авторські пропозиції та результативність впровадження
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
1.2 Формування інформаційної культури вчителя
Інформаційна культура вчителя є однією з найважливіших особливостей кінця ХХІ-го століття (перехід розвинутих країн від постіндустріального до інформаційного суспільства). Рівень розвитку суспільства суттєво обумовлюється рівнем розвитку системи освіти, тому сучасність ставить перед системою освіти нові завдання, пов’язані з виробленням педагогічної стратегії в умовах масової інформатизації навчального процесу на всіх освітніх рівнях.
Якісна реалізація поставлених завдань потребує широкого впровадження в навчальний процес комп’ютерно-орієнтованих систем навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності.
Масштаби й ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій та сучасних ІКТ зумовлюють високі вимоги до рівня інформаційної культури фахівців в різних галузях знань. Саме тому інформаційна культура розглядається зараз як обов’язковий складник загальної культури педагога будь-якого профілю й основи її необхідно формувати у студентів під час навчання на всіх факультетах вищих педагогічних навчальних закладів з урахуванням специфіки відповідного фаху.
Удосконалення і розвиток ІКТ як сукупності методів та технічних засобів використовуваних для збирання, створення, зберігання, опрацювання, передавання, подання і використання інформації, які розширюють знання людей і розвивають їх можливості в управлінні технічними і суспільними процесами суттєво впливає на характер виробництва, наукових досліджень, на освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури. Це в свою чергу має як прямий вплив на зміст освіти, пов’язаний із рівнем науково-технічних досліджень, так і опосередкований, пов’язаний з появою нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає.
Одним із найважливіших елементів культури взагалі, що характеризує матеріальний і духовний розвиток суспільства, є інформаційна культура, що характеризує досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що забезпечує цілісне бачення світу.
Реалізація ідеї безперервної освіти спрямована на формування в усіх користувачів уміння навчатись, здобувати інформацію, вибирати з неї необхідні знання. Для цього кожен педагог, наставник, викладач не тільки повинен сам оволодіти особливими інформаційними знаннями та вміннями, але й бути готовим професійно передавати ці знання, формуючи особливий тип культури – інформаційну культуру особистості.
Термін «інформаційна культура» розглядається як інформаційний компонент людської культури. Критеріями інформаційної культури вважають: уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації, уміння ефективно здійснювати пошук необхідної інформації, уміння адекватно відбирати й оцінювати інформацію, наявність комп'ютерної грамотності [64].
Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією й використовувати для її отримання, обробки й передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи [31].
Інформаційна культура – це систематизована сукупність знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб [53].
Інформаційна культура особистості є однією із складових загальної культури особистості, фактор її успішної життєдіяльності, світоглядна система, яка допомагає особистості інтегруватися й успішно конкурувати в сучасному світовому інформаційному просторі, сукупність знань, умінь, навичок, інформаційних компетенцій, які забезпечують самостійну діяльність користувача із задоволення його власних потреб на основі використання традиційних і нетрадиційних інформаційних технологій.
Предметом інформаційної культури особистості слід вважати процес інформатизації внутрішнього світу людини в ході засвоєння всього обсягу соціальної інформації [56]. В основі терміну інформаційна культура вчителя лежить трактування людини як діючої активно сприймаючої інформацію [52].
Інформаційна культура вчителя розглядається як складова його професійної компетенції (високий рівень психолого-педагогічних, практичних знань, педагогічних умінь, які складають основу його майстерності, завдяки практичному досвіду). Інформаційна культура є важливою складовою успішної професійної і непрофесійної діяльності, а також соціальним захистом особистості в інформаційному світі.
Інформаційна культура вчителя передбачає знання теоретичних основ формування інформаційної культури, що складається із знань інформації, її властивостей, структури, функцій, інформаційного суспільства: проблеми, підходи до формування; психофізіологічні закономірностей сприйняття і засвоєння інформації, природи сутності інформаційних потреб.
Формування інформаційної культури вчителя є педагогічною технологією, що включає сутність методів і засобів, що забезпечують досягнення результату.
Процес формування інформаційної культури особистості має бути послідовним і поетапним. Це, перш за все: розроблена програма; засоби реалізації; навчально-методичні матеріали; виставлені вимоги до кінцевого результату (знань і вмінь); інструменти контролю й знань (тести, контрольні завдання).
Формування інформаційної культури особистості передбачає інформаційні вміння, що складаються з декількох компонентів:
вміння визначати й формулювати свої інформаційні потреби;
вміння самостійно знайти потрібне джерело інформації;
вміння самостійно розшукати інформацію з певного видання, джерела;
вміння самостійно підготувати доповідь, на певну тему, використовуючи наочність (сприймання та переробка інформації); І
вміння використовувати на уроці, інформацію з різних видів літератури, періодичних видань, відео-, аудіокасет, дисків;
вміння працювати з довідковими виданнями (енциклопедіями, словниками), користуватись каталогами картотеками як традиційними, так електронними [58, 103].
«Інформаційна культура» має різне трактування, різні компоненти. Зміст терміну «інформаційна культура» складається з різних понять: загально людська культура, освітня діяльність, інформаційна, діяльність, правила поведінки людини в інформаційному суспільстві внаслідок взаємодії бібліотечно-інформаційних закладів.
З метою поглиблення знань, умінь і навичок з інформаційного забезпечення професійної діяльності вчителів доцільно вводити в навчальний курс «Основи інформаційної культури особистості». Метою курсу є те, щоб майбутні вчителі при вивчені інформаційних ресурсів, типів і видів документів, набули навичок результативного пошуку інформації з різних джерел, формулювання різних типів запитів – фактографічних, аналітичних. Ця програма передбачає вміння слухачів курсу вводити у структуру тексту різні бібліографічні посилання, складання списку використаної літератури; навички підготовки анотації, рефератів, рецензій, оглядів, використовувати й оформлювати цитати.
Під час викладання курсу слід враховувати специфіку діяльності слухачів (підготовка навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з вивчення навчальної дисципліни). Крім уміння конструювати основні види навчальної документації, викладач вузу, дослідник, має вміти підготувати й оформити науково-аналітичний огляд, тези доповідей (виступів), наукові статті різних жанрів (постановочного, оглядового, емпіричного характеру). Викладач-дослідник має вміти сформулювати свою інформаційну потребу, адекватно відобразити її в інформаційному запиті, підготувати й увести запит в автоматизовану інформаційно-пошукову систему або використати традиційний каталог, картотеку, провести пошук інформації в базах даних, здійснити корегування інформаційного запиту за результатами видачі інформації. Важливим при цьому є самостійна робота. Усі ці знання викладач може отримати з курсу «Основи інформаційної культури» і, цим самим, підвищувати інформаційну культуру студентів. Тому що саме від викладачів залежить якість освіти і рівень підготовки випускників вузів, і саме вчитель має бути дослідником, здатним постійно підвищувати свою кваліфікацію, перенавчатись, самостійно працювати над вдосконаленням професійного рівня.
«Основи інформаційної культури» мають методологічний, світоглядний і загальнокультурний характер, що проявляється у використанні в масовій практиці універсальних процедур пошуку, опрацювання і подання інформації на базі відповідної системи наукових понять, принципів і законів як необхідних факторів системно-цілісного пізнання і відображення об’єктивної реальності і пов’язаного з такою системою фактографічного матеріалу (бази знань, бази даних тощо), а тому повинні формуватися в процесі вивчення комплексу всіх навчальних дисциплін, що найбільш повно пояснюють сутність інформації та її роль в процесі пізнання і творчій діяльності людини, розвитку людини і людського суспільства, а також служать основою інтеграції навчальних дисциплін, гуманітаризації освіти і гуманізації навчального процесу.
Таким чином, кожна людина, а особливо та, яка займається формуванням знань, умінь та навичок, має володіти інформаційною культурою, що передбачає пошук, аналіз, генералізацію інформації навички роботи з книжкою та іншими джерелами інформації, усвідомлення того, що бібліотека, інші інформаційні центри – ті осередки, де можна забезпечувати власні потреби в інформації.
Розділ 2. Використання комп’ютера на уроках інформатики в початковій школі