Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФДСП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
537.09 Кб
Скачать
  1. Звіт про власний капітал

Зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 5. Метою складання зазначеного звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду, тобто року.

Зміни можуть бути як до збільшення власного капіталу, так і до його зменшення.

У тому випадку, коли показники призводять до зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу, дані у графах 3–11 наводяться у дужках (п. 17 П(С)БО 5).

"Шапка" форми № 4 з графи 3 по графу 11 — це не що інше, як розташовані по горизонталі статті розділу 1 "Власний капітал" Пасиву Балансу, які в самому Балансі розташовані по вертикалі. Статті "Скоригований залишок на початок року" (ряд. 050) і "Залишок на кінець року" (ряд. 300) відповідають даним графи 3 "На початок звітного періоду" і графи 4 "На кінець звітного періоду" форми 1 "Баланс" за відповідними показниками.

Таким чином, якщо розділ 1 Пасиву Балансу відображає тільки початковий і кінцевий результат звітного року з власного капіталу, то форма № 4 розшифровує події або операції, які визначили цей кінцевий результат. Іншими словами, можна сказати, що у формі № 4 відображаються причини зміни (джерела збільшення чи причини зменшення) власного капіталу підприємства.

Джерелами власного капіталу є:

• внесений капітал (гр. З, 4, 5);

• капітал, отриманий підприємством у результаті діяльності (гр. 6, 7, 8).

Власний капітал може зменшуватися на суму неоплаченого (гр. 9) і вилученого (гр. 10) капіталу.

Вертикально у формі № 4 у вигляді статей якраз і виписані причини, з яких власний капітал підприємства чи то збільшується, чи то зменшується.

27.Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.

До внутрішніх джерел фінансування підприємства відносять:

  • чистий прибуток;

  • амортизаційні відрахування;

  • забезпечення наступних витрат і платежів.

При внутрішньому фінансуванні капітал, який був вкладений в необоротні та оборотні активи, вивільняється і трансформується в ліквідні засоби, у вигляді частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються на підприємстві після сплати всіх податків.

Для підприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансових джерел, внутрішнє фінансування є єдиним способом забезпечення фінансовими ресурсами. Але проблемою є контроль власника за ефективним використанням фінансових ресурсів.

28.Самофінансування підприємств

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі.

Залежно від способу відображення прибутку в звітності, виокремлюють:

  • приховане самофінансування – ця форма фінансування пов’язана з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється у результаті формування прихованих резерві.

Прихованні резерви – це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Існує два способи формування прихованих резервів у балансі: недооцінка активів та переоцінка зобов’язань.

Недоліком прихованого самофінансування є порушення принципу достовірності при складанні звітності та підвищення рівня асиметрії в інформаційному забезпеченні її зовнішніх користувачів.

  • відкрите самофінансування (тезаврація прибутку) – це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.

Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

Ксф = Тезаврований прибуток / чистий прибуток.

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

  • у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток, резервний капітал, статутний капітал;

  • в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних ; короткострокових і довгострокових.