9.Теорія оптимізації портфеля інвестицій

Одним із базових елементів сучасної теорії ринку капіталу є концепція оптимізації портфеля інвестицій. Автором її є американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки Г. Марковіц. У 1952 році він уперше обґрунтовано довів, що вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованим, ніж інвестування цієї суми в різні об’єкти (диверсифікація).

Завдяки диверсифікації можна зменшити сукупний ризик портфеля інвестицій підприємства. Портфель інвестицій вважається оптимальним, якщо, з одного боку, за однакового рівня прибутковості не існуватиме будь-яких інших інвестиційних можливостей з меншим рівнем ризику; з іншого – не існуватиме інших, прибутковіших інвестиційних портфелів, які характеризуються таким самим рівнем ризику. При цьому йдеться про так звані несистематичні ризики.

Несистематичні ризики – це специфічні ризики, властиві конкретним активам, наприклад ризик отримання збитків від операційної діяльності, а отже, ризик падіння прибутковості фінансового активу тощо. Зазначені ризики можуть бути мінімізовані на основі широкої диференціації інвестиційного портфеля.

Проблематика використання моделі Г. Марковіца в практичній діяльності:

• модель не враховує фактори часу;

• складність збору інформації та статистичних розрахунків, на яких ґрунтуються інвестиційні рішення;

• неврахування методології фундаментального та технічного аналізу акцій.

10.Модель оцінки дохідності капітальних активів (самр)

Авторами моделі є американські економісти В.Шарп, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін.

Модель САРМ характеризує процес формування ринкової ціни окремих цінних паперів за умов досконалого ринку капіталів та урахуванням систематичного ризику, який не підлягає диверсифікації.

Систематичні ризики (ринкові) – характеризують ризик можливих для інвесторів втрат внаслідок кон’юнктурних коливань, зміни процентних ставок, прийняття різного роду політичних рішень, інфляції тощо. Враховуючи природу цих ризиків, вважають, що їх не можливо зменшити на основі диверсифікації вкладень.

Систематичний ризик у САРМ , як правило, позначається через -коефіцієнт. Він характеризує залежність між середньою дохідністю ринкового портфеля та ціною окремого ринкового інструменту, який входить до його складу.

Модель оцінки дохідності капітальних активів будується, як правило в графічному виглядів, де першим кроком є побудова лінії ринку капіталів. Ця лінія описує залежність очікуваної норми прибутковості максимально диверсифікованого ринкового портфеля цінних паперів від рівня його ризиковості. Кінцевим етапом побудови системи САРМ є виведення на основі лінії ринку капіталів, прямої ринку цінних паперів, яка показує залежність між очікуваною нормою прибутковості вкладень в окремі види активів, що є складовою ринкового портфеля інвестицій, від рівня їх ризиковості.

Теорія арбітражного ціноутворення.

Автором концепції арбітражного ціноутворення (Arbitrage Pricing Theori = АРТ) ї відомій американський економіст А. Росс. Модель можна розглядати як більш практично орієнтоване продовження САРМ. Ця концепція синтезує всі фактори невизначеності, АРТ досліджує вплив окремих макро- та мікроекономічних компонентів систематичного ризику на процес ціноутворення.