1. Плющ Н., Бас-Кононенко О., Дудник З., Зубань О. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник для студентів-філологів. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – С.104-108.

2. Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. – К.: Рад. школа, 1976. – С.85-96.

3. Івченко м.П. Сучасна українська літературна мова. – к.: Вид-во кду, 1961. – с.190-194.

4. Волох о.Т., Чемерисов м.Т., Чернов є.І. Сучасна українська літературна мова. – к.: Вища шк., 1976. – с.25-27.

5. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища шк., 1974. – С.91-94.

6. Росетті О. Вступ до фонетики. – К.: Вища шк., 1974. – С. 85, 89, 103.

 Монографії

1. Брахнов В.М. Явище асиміляції в консонантизмі української мови. – К.: Наук. думка, 1970. – 102 с.

 Словники

1. Енциклопедія / в.М. Русанівський, о.О. Тараненко, м.П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид.; випр. І доп. – к.: Укр. Енцикл., 2005. – 824 с.

 Виконати письмово:

 Завдання на „5” балів

1. Запишіть слова фонетичною і фонематичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі можливі фонетичні процеси:

Світ, вищий, розчинив, отже, ворітця, шістнадцять, блакитність, радься, хрест, сільський, просьба, п’ятсот.

2. Напишіть твір-мініатюру, використовуючи лише слова зі спрощенням або асиміляцією (на вибір студента).

3. Доберіть із текстів художньої літератури диктант (230-250 слів), щоб він містив слова з асимілятивними і дисимілятивними змінами звуків.

4. Підкресліть усі слова, де є модифікації або чергування звуків у вимові (на письмі), що виникли внаслідок фонетичних процесів уподібнення чи розподібнення, і поясніть характер звукових змін.

5. Доберіть п’ять слів, у яких відбувається подвійна і потрійна асиміляція.

 Завдання на „4” бали

1. Запишіть слова фонетичною і фонематичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі можливі фонетичні процеси:

Вогкість, зняття, дорожчий, сказати, ллєшся, щастя, агентство, християни, казка.

2. Випишіть слова з регресивною асиміляцією за м’якістю й охарактеризуйте її за чотирма ознаками (за результатом звукових змін, за напрямком, за повнотою змін, за місцем розташування звуків):

   1. Вокзал, менші, умиваєшся, навесні, гілля.

   2. Твій, вечірні, футбол, легкий, могти.

   3. Безпека, звідси, індієць, самотність, мідний.

   4. Повітря, міжзоряний, Вишгород, відкрити, сьогодні.

) Сніг, стримати, книжка, везти, екзамен.

5. Нижчий, зсадити, конференцзал, міцність, відцуратися.

6. Анекдот, Різдво, відпустка, дні, заквітчана, могутні.

є) Хатні, піщаний, зціпити, ручці, зміна.

7. Підбір, стіл, змагаєшся, молотьба, аякже.

8. Хитрі, кузня, принісши, підхопити, нігті.

1. Доберіть слова, у яких фонема ׀ з׀ реалізується в таких звуках: [з], [з′], [с], [с:], [с′], [с′:], [ж], [ж:], [ш], [ш:]. Теоретично обґрунтуйте такі звукові зміни.

2. Доберіть п’ять слів, у яких подовження у вимові було результатом різних типів асиміляції.

 Завдання на „3” бали

1. Запишіть слова фонетичною і фонематичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі можливі фонетичні процеси:

Зчистити, тління, сміливість, легко, розпис, сонце, сердешний.

2. Випишіть слова з регресивною асиміляцією за глухістю й охарактеризуйте її за чотирма ознаками (за результатом звукових змін, за напрямком, за повнотою змін, за місцем розташування звуків):

   1. Вокзал, менші, умиваєшся, навесні, гілля.

   2. Твій, вечірні, футбол, легкий, могти.

   3. Безпека, звідси, індієць, самотність, мідний.

   4. Повітря, міжзоряний, Вишгород, відкрити, сьогодні.

) Сніг, стримати, книжка, везти, екзамен.

5. Нижчий, зсадити, конференцзал, міцність, відцуратися.

6. Анекдот, Різдво, відпустка, дні, заквітчана, могутні.

) Хатні, піщаний, зціпити, ручці, зміна.

7. Підбір, стіл, змагаєшся, молотьба, аякже.

8. Хитрі, кузня, принісши, підхопити, нігті.

1. Доберіть п’ять слів, у яких унаслідок асиміляції з’являються у вимові два різні свистячі або один подовжений свистячий. Теоретично обґрунтуйте появу таких звуків.

 Завдання на „2” бали

1. Запишіть слова фонетичною й фонематичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі можливі фонетичні процеси:

Якби, бджола, віддячити, йдеться, серце, соняшник.

2. Випишіть слова з регресивною асиміляцією за місцем і способом творення й охарактеризуйте її за чотирма ознаками (за результатом звукових змін, за напрямком, за повнотою змін, за місцем розташування звуків):

   1. Вокзал, менші, умиваєшся, навесні, гілля.

   2. Твій, вечірні, футбол, легкий, могти.

   3. Безпека, звідси, індієць, самотність, мідний.

   4. Повітря, міжзоряний, Вишгород, відкрити, сьогодні.

ґ) Сніг, стримати, книжка, везти, екзамен.

5. Нижчий, зсадити, конференцзал, міцність, відцуратися.

6. Анекдот, Різдво, відпустка, дні, заквітчана, могутні.

є) Хатні, піщаний, зціпити, ручці, зміна.

7. Підбір, стіл, змагаєшся, молотьба, аякже.

8. Хитрі, кузня, принісши, підхопити, нігті.

 Завдання на „1” бал

1. Запишіть слова фонетичною і фонематичною транскрипцією. Охарактеризуйте всі можливі фонетичні процеси:

Цвях, вітчизняний, Гандзя, списування, сміється, бризнути, хто.

 Зразок виконання до всіх завдань

 Регресивна асиміляція за дзвінкістю

Тут би ׀тут би׀ [ту'дби^е] – у цьому фонетичному слові під впливом наступного дзвінкого приголосного [б] глухий приголосний [т] почергувався зі своїм дзвінким корелятом [д]. Виникла сполука двох дзвінких приголосних [дб]. Це асиміляція за дзвінкістю, регресивна, часткова, суміжна.

 Регресивна асиміляція за глухістю

Безперечний ׀безперечний׀ [бе׀спе^ире'чниĭ] – у цьому слові під впливом наступного глухого приголосного [п] дзвінкий приголосний [з] почергувався зі своїм глухим корелятом [с]. Виникла сполука двох глухих приголосних [сп]. Це асиміляція за глухістю, регресивна, часткова, суміжна.

 Регресивна асиміляція за м’якістю

Середні ׀середн′і׀ [се^ире'д′н′і] – у цьому слові під впливом наступного пом’якшеного приголосного [н′] твердий приголосний [д] почергувався зі своїм пом’якшеним корелятом [д′]. Виникла сполука двох пом’якшених приголосних [д′н′]. Це асиміляція за м’якістю, регресивна, часткова, суміжна.

 Регресивна асиміляція за твердістю

Кінь ׀кін′׀ [к’ін′] – кінний ׀ кінний ׀ [к’і'н:иĭ] – у цьому слові під впливом наступного твердого приголосного [н] пом’якшений приголосний [н′] почергувався зі своїм твердим корелятом [н]. Виникла сполука двох твердих приголосних [нн], які із часом злилися в один подовжений приголосний [н:]. Це асиміляція за твердістю, регресивна, повна, суміжна.

 Регресивна асиміляція за місцем і способом творення

Смієшся ׀смійешс′а׀ [с′м’ійе'с′:·а] – у цьому слові під впливом наступного свистячого приголосного [с′] шиплячий приголосний [ш] почергувався зі своїм свистячим корелятом [с]. Виникла сполука двох свистячих приголосних [сс′]. Це асиміляція за способом творення, регресивна, часткова, суміжна. У сполуці [сс′] перший приголосний твердий, а другий пом’якшений, тому відбувається друга асиміляція за м’якістю – регресивна, повна, суміжна.

 Прогресивна асиміляція

Радість ׀рад′іст′׀ [ра'∙ д′іс′т′ ^ц′] – у цьому слові під впливом попереднього свистячого приголосного [с′] наступний приголосний [т′] модифікувався і набув призвуку [ц′]. Це асиміляція за способом творення, регресивна, часткова, суміжна. У сполуці [ст′ ^ц′] перший приголосний твердий, а другий пом’якшений, тому відбувається ще й асиміляція за м’якістю – регресивна, часткова, суміжна, унаслідок чого виникає сполука [с′т′ ^ц′].

 Дисиміляція

Рушник ׀рушник׀ [рушни'к] – [шн] із [чн] (* чьн) – у цьому слові були два приголосні складної артикуляції: зімкнено-щілинний [ч] та зімкнено-прохідний (зімкнений чистий) [н]. Спільний артикуляційний елемент – зімкнення. Відбулася дисиміляція контактна, регресивна, за способом творення, унаслідок чого приголосний із зімкненою артикуляцією [ч] почергувався з приголосним щілинної артикуляції [ш]. Зручна для вимови нова сполука щілинного приголосного [ш] та зімкненого [н] орфографічно закріпилася в мові.

 Спрощення

Честь – чесний ׀чесний׀ [че'сниĭ] – у цьому слові відбулося чергування приголосного [т] з нулем звука внаслідок фонетичного процесу спрощення. Замість важкої для вимови сполуки приголосних [стн] на письмі й у вимові закріпилася сполука [сн] – сн.

 Методичні поради:

1. Готуючи усні відповіді, добирайте не менше 5 слів для ілюстрації кожного теоретичного положення. Це допоможе не лише зрозуміти характер звукових змін, але й стане підґрунтям для вироблення навичок аналізу звукового складу слів.

2. Пам’ятайте: звукові зміни, викликані редукцією та акомодацією, не передаються на письмі, а звукові зміни, спричинені асиміляцією, дисиміляцією чи спрощенням, можуть фіксуватися й орфографічно. Якщо звукові процеси характерні лише для усного мовлення, то існує розходження між вимовою і написанням слів. Щоб правильно проаналізувати звукові зміни у словах, запишіть їх спочатку фонематичною, а потім фонетичною транскрипцією, дотримуючись норм літературного мовлення. Порівняйте фонеми і звуки у словах й зробіть висновок про характер і причини звукових змін.

3. Текст диктанту скомпонуйте так, щоб він містив не менше 30 слів з асимілятивними й дисимілятивними процесами різного типу. Текст обов’язково паспортизуйте: укажіть автора, назву твору, місто, видавництво, рік видання, сторінки. Для зручності аналізу й перевірки домашнього завдання краще оформити диктант на окремому стандартному аркуші паперу.

4. Пишучи твір-мініатюру, обмежтеся 40-50 словами.