Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фактори РПС.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
26.09.2019
Размер:
73.22 Кб
Скачать

Фактори розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів

Закономірності і принципи розміщення реалізуються при врахуванні конкретних умов – факторів розміщення, що впливають на вибір місця розміщення промислових підприємств.

Фактор (лат. Той хто працює) – це сукупність аргументів (причин), які зумовлюють особливості розвитку певних економічних процесів в конкретному регіоні. Це причини, що зумовлюють вибір місця просторового розташування окремих підприємств, їх груп і галузей.

Всі фактори впливу на РПС можна розділити на декілька груп:

  • природні фактори (кількісні запаси і склад природних ресурсів, умови їх експлуатації, кліматичні, гідрологічні, орографічні умови);

  • соціально-демографічні фактори (забезпеченість виробництва трудовими ресурсами, стан виробничої та соціальної інфраструктури);

  • економічні фактори (вартість капіталовкладень, строки будівництва, ефективність виробництва, якість продукції, виробничі зв’язки, економіко-географічне і транспортне положення, кон’юнктура ринку);

  • технічні фактори (досягнутий і можливий рівень розвитку техніки і технологій).

Природні фактори

Сировинний фактор. Відомо, що витрати на сировину і матеріали в багатьох галузях промисловості становлять більше половини всіх витрат. Тому завжди треба визначати ступінь матеріаломісткості – це відношення суми витрат на сировину до вартості виробленої продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції дещо нижче одиниці, то виробництво – нематеріаломістке; якщо ж це відношення значно більше одиниці, то таке виробництво матеріаломістке. Всі галузі можна поділити на:

  • галузі низької матеріаломісткості (виробництво продовольчих машин, в-во електронного устаткування, випічка хлібобулочних виробів);

  • галузі середньої (виробництво будматеріалів, виробництво с/г машин);

  • галузі високої (чорна металургія (повний цикл), цукрова промисловість, в-во калійних добрив, в-во синтетичного каучуку, олійна промисловість).

Іде підрахунок, що дешевше перевозити: сировину чи готову продукцію. Виробництва з великими витратами сировини на одиницю готової продукції треба розташовувати поблизу сировинної бази, щоб не робити великих відрахувань на транспорт. Частіше (але не завжди) перевезення готової продукції до споживача коштує менше, ніж перевезення сировини. Тому чим вища матеріаломісткість виробництва, тим більша його орієнтація на сировину. Деякі види виробництва через специфіку технологій можуть розташовуватися лише біля сировинних ресурсів (гірничодобувна, лісопильна промисловості, виробництво калійних добрив, виробництво льняних тканин,).

Розміщення підприємств кольорової металургії: збагачення сировини кольорової металургії – це дуже матеріаломістке виробництво. Адже навіть багаті мідні руди містять металу не більше 5%. Звичайно возити на велику відстань величезну кількість гірської породи безглуздо. Ось чому на місці видобутку руду збагачують і одержують концентрат, який потім відправляється на подальшу переробку. У текстильній промисловості бавовноочисні і вовномийні заводи також розташовані поблизу місць виробництва бавовни й вовни, бо після очищення вага сировини набагато зменшується.

У чорній металургії заводи повного циклу також розміщені поблизу сировини (на виробництво 1 т чавуну потрібно 2 т залізної руди, 1,3 т коксівного вугілля + флюсові вапняки, вогнетривкі глини). На початку ХХ ст технологія виробництва чавуну була інша , і при цьому використовували більше коксівного вугілля , ніж залізної руди, тому найбільші металургійні центри тяжіли до вугільних басейнів. А нині заводи орієнтуються на руду. Найбільший металургійний комбінат в Україні (один з найбільших в Європі) – у Кривому Розі.

Паливно-енергетичний фактор. Ознаками енергомісткості галузей є частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції і питомі витрати палива та енергії на її виробництво. У відповідності до цього можна виділити такі групи галузей:

  • високоенергетичні (часка паливно-енергетичних витрат становить 30-45% витрат на сировину і матеріали – в-во міді, алюмінію, магнію, титану, в-во синтетичного каучуку, віскозного шовку, хімічного волокна, в-во скла);

  • середньо- або малоенергомісткі (15-30%);

  • неенергомісткі (менше 15% - в-во цементу, цукру, випічка хліба, в-во с/г машин ).

Високоенергетичні види виробництва повинні розташовуватися поблизу великих джерел електроенергії, бажано біля ГЕС, які дають дешеву електроенергію.

Найбільший український алюмінієвий завод розташований у Запоріжжі біля Дніпрогес. У Росії одні з найбільших у світі ГЕС (Красноярська, Братська у Сибіру) дають струм для алюмінієвих заводів. У державах Перської затоки (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ) на базі дешевої нафти споруджуються ТЕС, котрі живлять алюмінієві заводи, тому алюміній став експортним товаром. Норвегія, яка майже не має власної алюмінієвої сировини, є великим експортером алюмінію, бо 80% електроенергії виробляється на ГЕС

Водний фактор. У процесі виробництва промислової та сільськогосподарської продукції споживається велика кількість води (йдеться мова про прісну воду). Саме тому вплив водного чинника на розміщення виробництва має велике значення. Основна частка води використовується в промисловості і сільському господарстві. Найбільш водомісткими є галузі хімії органічного синтезу, чорної металургії, очистка первинної текстильної сировини тощо. Найбільш водомістким видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях (виробництво 1 т рису потребує 8 тис м3 води, бавовни – 5 тис м3)

У зв’язку з обмеженістю водних ресурсів на Україні необхідно переводити промислові підприємства на замкнене оборотне водопостачання і знижувати норми витрат води. Брак води може перешкоджати розміщенню виробництва, навіть при наявності інших сприятливих умов. (У Донбасі водний дефіцит стримує розвиток чорної металургії).

За ступенем водомісткості (м3/т) галузі можна розділити:

Ступінь водомісткості

Вид виробництва

Питомі витрати води

Низький ступінь водомісткості

(розміщення п-в не залежить від водних ресурсів)

Суперфосфат

Чавунне литво

Текстильні машини

Сода

3

7

12

15

Середній ступінь водомісткості

Глинозем

Кормові дріжджі

Алюміній

20

26

34

Високий ступінь водомісткості

(підприємства доцільно розташовувати поблизу водних ресурсів)

Очищення вовни

Очищення бавовнику

Целюлоза

Хімія органічноо синтезу

Віскозний шовк

81

100

200

220

500