1. Пункти управління, їх призначення, склад та умовні позначення.

Для управління військами в польових умовах в з’єднаннях, частинах і підрозділах утворюються пункти управління (ПУ), до складу яких входять:

посадові особи органів управління (ПО ОУ);

технічні засоби управління або вузол зв`язку (ВЗ);

підрозділи забезпечення і обслуговування.

Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані в інженерному відношенні і оснащені технічними засобами місця (ВЗ), звідки командир та інші органи управління здійснюють управління підрозділами (частинами) при підготовці та в ході бою.

Для управління військами утворюються наступні пункти управління :

командно-спостережні пункти (КСП);

спостережні пункти (СП);

командні пункти (КП);

запасні командні пункти (ЗКП);

допоміжні пункти управління (ДПУ);

тилові пункти управління (ТПУ) або пункти управління логістикою (ПУЛ);

передові пункти управління (ППУ);

повітряні пункти управління (ПвПУ).

Передові пункти управління і повітряні ПУ організаційно входять до складу командного пункту.

В підрозділах (взвод, рота, батальйон) створюються КСП.

В бригаді розгортаються КП, ЗКП, ТПУ (ПУЛ), ППУ, ПовПУ.

В АК, ОК розгортаються КП, ЗКП, ТПУ (ПУЛ), ППУ, ПовПУ, ДПУ.

Всі ці ПУ утворюються як в обороні так і в наступальній операції і можуть бути стаціонарними та рухомими.

Стаціонарні ПУ, як правило, є захищені. В мирний час на них організується несення бойового чергування черговими змінами (скороченими бойовими розрахунками) оперативного складу штабу та вузла зв’язку.

Рухомі ПУ обладнуються в інженерних спорудах, а також на штабних та командно-штабних машинах. Як правило, вони розгортаються з початком бойових дій.

Місця розгортання ПУ повинні бути відомі тільки тим посадовим особам, яким вони необхідні для виконання своїх службових обов’язків.

КП – основний ПУ, з якого командувач (командир) здійснює керівництво підлеглими з’єднаннями та частинами (підрозділами) при підготовці та під час проведення операції (бою).

Пункти управління на бойових графічних документах зображуються умовними знаками.

2. Сили та засоби зв`язку механізованого (танкового) батальйону.

Основним підрозділом зв’язку, який розгортає систему зв’язку батальйону є підрозділ бойового забезпечення – ВЗ(п).

Крім засобів ВЗ(п) у підрозділах батальйону є засоби зв’язку, які використовуються для забезпечення зв’язку з командиром батальйону та для управління підлеглими:

а) у відділенні зв’язку взводу управління мінометної батареї:

Р-159 = 4;

П-274М = 4 км;

ТА-57 = 4;

б) у протитанковому взводі – Р-158 = 4;

в) у зенітно-ракетному взводі – Р-162 = 10;

г) у розвідувальному взводі – БРМ-1К = 1 (Р-130 = 1; Р-123 = 1);

д) у взводі матеріального забезпечення – Р-159 = 1;

е) у взводі технічного забезпечення Р-159 = 1;

ж) у медичному пункті батальйону – Р-159 = 1;

з) у кожному бронеоб’єкті (БМП, БТР, танку) встановлена радіостанція Р-123М.

Крім штатних засобів вузла зв’язку (польового) і тих, що знаходяться в підрозділах батальйону, для забезпечення управління в усіх видах бою знаходять широке застосування також рухомі та сигнальні засоби зв’язку.

Таким чином, в механізованому (танковому) батальйоні для розгортання системи зв’язку є необхідні сили та засоби зв’язку, здатні забезпечити потреби управління підрозділами і виконання завдань, які поставлені перед зв’язком в батальйоні.

Порядок передачі сигналів із застосуванням ТЛФ позивних.

1. Установлення телефонного радіозв'язку і передача радіограм (сигналів) проводиться за відповідними правилами із застосуванням радіотелефонних позивних. Кодові скорочення здійснюються кодовими виразами у вигляді, зручному для вимовляння.

Приклади: "Прийміть радіограму", "Зрозумів", "Прийнято", знак поділу -словом "Поділ", факт закінчення передачі - словом "Прийом".

2. Установлення радіозв'язку і ведення радіообміну здійснюється відповідно до правил, приведених у нижчезазначених прикладах:

Установлення зв’язку в радіо напрямку

Кореспондент Головна радіостанція

Ладога 33 Зебра 63 (Радіонапрямок )

Приклад:

Виклик: Ладога 33, я Зебра 63, прийом.

Відповідь: Зебра 63, я Ладога 33, прийом.

Підтвердження: Я Зебра 63, прийнято, прийом.

У радіонапрямку при хорошій чутності повторний виклик і відповідь на нього може проводитися скорочено позивним своєї радіостанції,

Приклад:

Виклик: Я Зебра 63, прийом.

Відповідь: Я Ладога 33, прийом.

Підтвердження: Прийнято, прийом.

Установлення зв’язку в радіомережі

Кореспонденти Головна р/станція

Нептун 30 Газета 32 Броня40 (Радіомережа)

Марс 20 – циркулярний позивний

При одночасному виклику всіх радіостанцій мережі, як правило, застосовуються циркулярні позивні. Якщо циркулярні позивні не призначаються, то при одночасному виклику кількох радіостанцій мережі позивні кореспондентів, які викликаються, передаються по одному разу кожний у тій послідовності, в якій вони записані в радіоданих.

Відповідь на виклик дає кожна радіостанція в порядку черговості виклику.

Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням циркулярного позивного:

Виклик: Марс 20, прийом.

Відповідь: Я Газета 32, прийом.

Відповідь: Я Нептун 30, прийом.

Підтвердження: Марс 20, прийнято, прийом.

Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням індивідуальних позивних:

Виклик: Газета 32, Нептун 30, я Броня 40, прийом.

Відповідь: Я Газета 32, прийом

Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.

Відповідь: Я Нептун 30, прийом.

Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.

Білет №3

Способи управління військами. Зв`язок – основний спосіб, який забезпечує управління військами в бою.

Управління військами здійснюється шляхом особистого спілкування командирів

(начальників), через офіцерів зв’язку, яких посилають у війська, за допомогою технічних засобів – в першу чергу засобів зв’язку.

1. Особисте спілкування дозволяє командиру більш детальніше з’ясувати обстановку, безпосередньо довести до підлеглих або уточнити своє рішення, надати їм практичну допомогу і проконтролювати їх дії.

Особисте спілкування може здійснюватися:

- викликом підлеглих командирів до старшого командира;

- виїздом старшого командира до підлеглого командира;

- при спільному розташуванні ПУ старшого і підлеглого.

Усі ці способи особистого спілкування мають свої недоліки.

При виклику підлеглого до старшого командира, підлеглий деякий час знаходиться у відриві від своїх військ, що негативно впливає на боєготовність.

При виїзді старшого командира до одного з підлеглих, погіршуються умови для управління рештою підлеглих.

Спільне розташування пунктів управління старшого командира і підлеглого виключає ці недоліки, але у бойовій обстановці буде зустрічатися дуже рідко.

Особисте спілкування найбільш застосовується в період підготовки бойових дій. В інших випадках воно буде не завжди можливе і доцільне.

2. Офіцери зв’язку висилаються у війська з метою передачі наказів, контролю виконання раніше отриманих розпоряджень, ознайомлення підлеглих командирів зі змінами обстановки, уточнення обстановки у військах і доповіді про неї командиру або начальнику штаба. Правильне використання офіцерів зв’язку дозволяє швидко вирішити багато питань і здійснити безпосередню перевірку виконання наказів на місцях.

Проте, треба мати на увазі, що в умовах застосування зброї масового ураження, при наявності відкритих флангів і частих змін обставин, відправлення офіцерів зв’язку у війська буде значно ускладнене. При цьому необхідна терміновість передачі інформації може бути забезпечена далеко не завжди.

3. Таким чином, з викладеного вище, можна зробити висновок, що в сучасних умовах без технічних засобів керувати військами неможливо. Крім того, в сучасних умовах ведення бойових дій виникає цілий ряд проблем щодо управління, вирішити які можливо тільки за допомогою технічних засобів, іншими словами, за допомогою засобів зв’язку і засобами автоматизованого управління військами.

Управління літальними апаратами і об’єктами, підводними човнами і надводними кораблями, військами, які діють в оточенні і партизанськими загонами в тилу ворога можливе тільки за допомогою засобів зв’язку, а саме за допомогою радіозв’язку.

Таким чином, основним засобом, який забезпечує управління військами в сучасних умовах, є зв’язок. Він призначений для обміну інформацією в системах управління військами і зброєю.

Зв’язок організовується відповідно з рішенням командира, вказівками начальника штабу і розпорядженням по зв’язку вищестоящого штабу.

Відповідальність за організацію і стан зв’язку несе начальник штабу, а за зв’язок по управлінню частинами (підрозділами) тилу і технічного забезпечення – відповідно заступники командира з тилу та з озброєння. Безпосередньо організовує зв’язок і несе відповідальність за роботу – начальник зв’язку.

Призначення, склад та можливості ВЗ(п) мб (тб)

Для вирішення завдань, які стоять перед зв’язком, і розгортання системи зв’язку в механізованому (танковому) батальйоні є спеціальний підрозділ бойового забезпечення – вузол зв’язку (польовий). Командує даним підрозділом начальник зв’язку – начальник вузла зв’язку (польового).

Вузол зв’язку (польовий) призначений для розгортання системи зв’язку батальйону та забезпечення радіо і проводового зв’язку командиру і начальнику штабу батальйону з командиром і штабом бригади, командирами підлеглих, приданих та взаємодіючих підрозділів.

До складу вузла зв’язку (польового) входять чотири відділення.

Відділення управління (командира батальйону) призначене для забезпечення зв’язку радіозасобами командиру мб з командиром мбр та командирами підлеглих, приданих і взаємодіючих підрозділів при знаходженні командира батальйону на місці або під час руху.

Відділення управління (командира батальйону) має на озброєнні командно-штабну машину БМП-1КШ (Р-145БМ), до складу якої входять такі основні засоби зв’язку:

одна радіостанція КХ діапазону ( Р-130 );

три радіостанції УКХ діапазону ( Р-111=2, Р-123=1 );

спеціальна апаратура засекреченого телефонного зв’язку Т-219;

комплект апаратури комутації та засобів дистанційного управління.

У відділенні управління командира танкового батальйону замість КШМ БМП-1КШ є танк Т-80К, до складу якого входять одна радіостанція Р-130 і одна радіостанція Р-123М.

Відділення управління (начальника штабу) призначене для забезпечення зв’язку радіозасобами НШ мб із штабом мбр та командирами підлеглих підрозділів. На озброєнні відділення має БМП-1К (БТР-80К), до складу якої входять дві радіостанції Р-123М та обладнане місце для встановлення переносної радіостанції Р-159, яка може встановлюватись за додатковою командою.

Відділення радіозв’язку призначене для забезпечення зв’язку радіозасобами командиру мб з командиром механізованої бригади та з командами підлеглих підрозділів, коли батальйон діє в пішому порядку.

На озброєнні відділення радіозв’язку має:

переносних УКХ радіостанцій типу Р-159 = 12 комплектів;

переносних УКХ радіостанцій типу Р-158 = 22 комплекти;

польові зарядні пристрої типу ПЗУ–6 – один та ПЗУ-3М – три;

БМП – 1 для перевезення особового складу і майна відділення.

На період бою, в якому передбачаються дії підрозділів у піших порядках, названі радіозасоби можуть використовуватись таким чином.

Дві радіостанції Р-159 виділяються командиру батальйону для забезпечення радіозв’язку з командиром бригади та командирами підлеглих підрозділів, тобто одна радіостанція має працювати в радіомережі командира механізованої бригади, а друга – в радіомережі командира батальйону. Три радіостанції Р-159 виділяються командирам механізованих рот (по одному комплекту в кожну роту) для забезпечення радіозв’язку з командиром батальйону.

Решта радіостанцій Р-159 в залежності від обставин може знаходитися в резерві або виділятися:

заступникам командира батальйону;

начальнику штабу батальйону;

командирам зенітно-ракетного взводу, розвідувального взводу, гранатометного взводу, інженерно-саперного взводу, роти забезпечення.

начальнику батальйонного медичного пункту.

Відділення зв’язку призначене для розгортання телефонної станції та забезпечення зв’язку проводовими засобами командиру і штабу батальйону з командирами підлеглих підрозділів, а також для забезпечення внутрішнього зв’язку на КСП батальйону.

На озброєнні відділення зв’язку має:

польових телефонних комутаторів типу П-193М – 2 комплекти;

легкого польового кабелю типу П-274М – 25 км;

телефонних апаратів типу ТА-57 – 20 комплектів;

БМП-1 (БТР-80) – для перевезення особового складу та майна відділення.

Порядок передачі команд із застосуванням ТЛФ позивних.

1. Передача сигналів, команд і постановка завдань по радіо здійснюється в такому порядку:

позивний радіостанції, що викликають —два рази;

слово «Я» і позивний своєї радіостанції — один раз;

сиґнал (команда) —два рази (при хорошій якості зв'язку — один раз);

слово «прийом» — один раз.

Сигнали і команди передаються без попереднього виклику ко¬респондента і одержання згоди на прийом..

Приклад: «Яструб-45, я Сокіл-33, орієнтир перший, протитан¬кова гармата, знищити, прийом». На прийняту команду робиться зворотна перевірка шляхом точного повторення команди або під¬твердженням прийому словом «зрозумів».

Приклад: „Я Яструб-415, зрозумів, прийом ”

2. Сигнали та загальні команди подаються, як правило, для всіх кореспондентів радіомережі з використанням циркулярного позивного.

В решті випадків використовуються, лінійні та індивідуальні позивні. При хорошій якості зв'язку дозволяється робота скороченими позивними або без позивних.

При циркулярній передачі команда повторюється два рази. Перед цим кореспондент головної радіостанції зобов'язаний переконатися в тому, що радіостанції мережі не працюють між собою,

3. На прийнятий сигнал (команду) негайно робиться зворотна перевірка (квитанція) шляхом точного повторення кожного сигналу (команди) або підтвердженням одержання команди передачею слова „зрозумів”. Квитанцією на прийнятий сигнал (команду) є також передача сигналу (команди) підлеглим, що працюють в радіомережі старшого начальника.

Зворотна перевірка (квитанція) на прийнятий сигнал (команду), що передається циркулярно, дається на вимогу головної радіостанції.

4. Приклад циркулярної передачі сигналу «Каскад-389»:

«Аль¬фа-45, Альфа-45, я Сокіл-15, Каскад-389, Каскад-389, я Сокіл-15, прийом».

Приклад передачі команди одному кореспонденту і видачі від нього квитанції на її прийом:

«Яструб-10, я Сокіл-15, збільшити швидкість руху, прийом».

«Я Яструб-10, зрозумів, збільшити швидкість руху, прийом», або «Я Яструб-10, зрозумів, прийом.

Приклад роботи між двома кореспондентами скороченими позивними:

«10-й, я 15-й, змінити інтервали, я — І5-й, прийом».

«Я 10-й, зрозумів, прийом».

Приклад роботи між двома кореспондентами без позивних:

«Дозвольте виконувати завдання, прийом»

«Дозволяю, прийом».

5. Приклад постановки завдання одному кореспонденту і ви¬дачі на нього квитанції на його прийом:

«Яструб-10, я Сокіл-15, прийміть радіограму, прийом»

«Я Яструб-10, готовий, прийом»

«Я Сокіл-15, атакувати з рубежу ... , знищити противника в ... , оволодіти ... , продовжувати наступ в напрямку ... , артилерія подавляє ... , «Ворон-20» наступає в на¬прямку ... , готовність ... , прийом»

«Я Яструб, зрозумів, прийом» (місцеві пункти, рубежі, напрямки, райони указуються за орієнтирами, кодованою картою або за закодованим найменуванням місце¬вих предметів, сусіди — за їхнім позивним, час — за таблицею сигналів).

Білет №4